Справа № 2-а-2/2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       20 січня 2010 року                                                                                    м. Корсунь - Шевченківський

Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого  - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря  Щербань А.В., Таран А.В.,

позивача Баб*яка О.Г.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за адміністративним позовом БАБ*ЯКА ОСОБА_1  до управління  Пенсійного  фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної пенсії,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління  Пенсійного  фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області /далі – УПФ/ про перерахунок раніше призначених державної та додаткової пенсій, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону від 28 лютого 1991 р. № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» /далі - Закон № 796-ХІІ/ з березня 2009 року та зобов*язання нараховувати надалі пенсію в розмірі, встановленому вказаним Законом.

Позивач зазначив, що він як інвалід ІІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ. Посилаючись на те, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, установленим цим Законом, та на відмову УПФ привести їх у відповідність з останніми, ОСОБА_2 просив визнати дії відповідача неправомірними і зобов’язати його усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки.

У суді позивач свої позовні вимоги підтримав.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, направив до суду заяву із своїми запереченнями проти позову та просив справу розглянути у його відсутність.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає  частковому задоволенню з таких підстав.

В суді достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії з 13 квітня 2009 року, оскільки 24 березня 2009 року йому встановлено третю групу інвалідності, пов*язаної з  ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 03 червня 2001 року йому була призначена пенсія за віком.

21 квітня 2009 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України про нарахування йому пенсії у відповідності із Законом № 796-ХІІ.

15.06.2009 року відповідачем, у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами до вказаного Закону, внесеними на підставі Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та постанов Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року, № 198 від 11.03.2009 року  призначена пенсія позивачу у розмірі 1261,60 грв, з яких:

-   980,00 грв –основний розмір пенсії;

-   74,70 грв - додаткова пенсія інваліду ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи;

-   149, 40 грв – підвищення інваліду армії, прирівняного до інваліда війни;

-   50,00 грв – підвищення на проживання інваліду війни;

-   7,50 грв – підвищення непрацюючим пенсіонерам.

За таких обставин суд вважає, що вказаний розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

  При розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону, якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам ІІІ групи — у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 Закону № 796-XII, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідно до положень ч.1 ст.28 Закону України «  Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування»  мінімальний розмір пенсії за віком за  наявності  у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у   розмірі   прожиткового   мінімуму   для   осіб,  які  втратили працездатність, визначеного законом.

   Частиною 1 статті 54 Закону України «Про Державний бюджетУкраїни на 2009 рік» було встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу  та  для  тих,  хто  відноситься  до  основних  соціальних і демографічних груп  населення,  в  розмірах,  що  діяли  у  грудні 2008 року.

Частиною 1 статті 58 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність, в т.ч. з 1 жовтня - 498 гривень.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" статтю 54 вказаного Закону було доповнено частиною другою, якою  було встановлено, що з  1  листопада  2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 573 гривні.

Разом з тим, Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону № 796-ХІІ були внесені зміни, які звузили конституційні права осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказані зміни визнані неконституційними і втратили свою чинність.

Згідно п.6 резолютивної частини зазначеного рішення Конституційного Суду  України  у  цій  справі  останнє має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами,  які виникли  внаслідок дії положень  Закону  України  "Про  Державний  бюджет  України на 2008 рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України", визнаних неконституційними.

Таким чином обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи підлягає в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ, а в п./п. 2 пункту 1 постанови № 654 від 16 липня 2008 р. Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей Закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком, як і розміри додаткової пенсії, встановлені п./п.1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.

При вирішенні спору суд, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, визнає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

При цьому суд враховує, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті.

Таким чином, враховуючи невідповідність розміру призначеної позивачу пенсії  встановленому  законами України про Державний бюджет на відповідні роки розміру прожиткового міннімуму для осіб, які втратили працездатність, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено встановлене Законом № 796-ХІІ право на отримання пенсії відповідного розміру і це право підлягає захисту шляхом зобов*язання відповідача провести перерахунок призначеної пенсії з урахуванням вимог вказаного Закону. Таку ж позицію висловив Верховний Суд України в своїй постанові від 11 листопада 2008 року у справі за аналогічним позовом (Вісник ВСУ №1/2009р).

Разом з тим, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача в частині зобов*язання відповідача про відшкодування недоплаченої пенсії з березня 2009 року не підлягають до задоволення, оскільки згідно п.5  постанови правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року « Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  днем  звернення  за  пенсією  вважається  день   приймання органом,  що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший, а днем звернення за перерахунком пенсії,  переведенням з одного виду  пенсії  на  інший  вважається  день  приймання  органом,  що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Пунктом 39 тієї ж постанови ПФУ визначено, що не  пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення,  перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший  та  поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на
інший та  поновлення  раніше  призначеної  пенсії  без  урахування періоду,  за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

За таких обставин, враховуючи, що позивач звернувся до УПФ за переведенням з одного виду пенсії на інший лише 21 квітня 2009 року, суд приходить до висновку про те, що останньою датою, з якої в нього виникло право на призначення пенсій, передбачених статтею 49 Закону № 796-ХІІ, є 01 травня 2009 року.

В частині позовних вимог щодо зобов*язання відповідача в майбутньому проводити перерахунок пенсії в розмірі, встановленому ст.67  Закону № 796-ХІІ, суд приходить до висновку, що дані вимоги  не підлягають до задоволення, оскільки позивачем не надано доказів порушення УПФ його прав у майбутньому.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення вказаного позову.

Керуючись ст.ст. 49, 50, 53, 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.58 Закону України  «Про  Державний  бюджет  України на 2008 рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України», ст. 54 Закону України «Про Державний бюджетУкраїни на 2009 рік», рішенням Конституційного Суду України № 10- рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов БАБ*ЯКА ОСОБА_1  до управління  Пенсійного  фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної пенсії задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління  Пенсійного  фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області - протиправною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії Баб*яку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жит. ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести виплати у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інваліду ІІІ групи за період з 01 травня 2009 року 2009 року по 31 грудня 2009 року   з урахуванням проведених за цей період виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги, або шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів через той же суд.

Головуючий