Справа № 2-44/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      21 січня 2010 року                                                                               м. Корсунь - Шевченківський

      Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

      головуючого -                                                судді  Свитки С.Л.,

      за участю секретаря                                                 Таран О.В.,

      позивача                                                                    ОСОБА_1,

      відповідач                                                                  ОСОБА_2,

      представника відповідача                                         ОСОБА_3,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2  щодо додержання правил добросусідства, -

встановив:

 17 листопада 2009 року   позивач звернулася у суд з позовом, в якому просить  зобов”язати відповідачів припинити дії, які порушують її права на безпечне життя, здоров”я та безпечне довкілля шляхом ліквідації вигрібної ями та стягнути з  відповідачів на її користь моральну шкоду  в сумі 3000 грн і судові витрати по справі.

 Свій позов позивач обґрунтовує тим, що являється  власником  будинковолодіння, що розташоване вул.Руднєва, 18  в м.Корсуні-Шевченківському Черкаської області, її сусідами є відповідачі по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які порушуючи правила добросусідства збудували  вигрібну яму  на відстані  6,5 м від будинку позивача, чим порушено норми будівництва та використовують її, завдаючи незручності ОСОБА_1, яка не може використовувати свою земельну ділянку за призначенням  та споживати зібраний урожай.

  В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підримала і просить задовольнити  позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

 Відповідач   ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в судовому  засіданні позов не визнали та пояснили, що дійсно на території їхнього будинковолодіння збудована  вигрібна яма, але вони не використовують її за призначенням, яма постійно суха і порожня, вкрита шаром грунту і не до неї не підведена каналізація. Наявні у них нечистоти вони зливають у туалет, який знаходиться в глибині подвір*я, що виключає можливість негативного впливу на землекористування позивачкою. Крім того, вони через свій вік та негативний стан здоров*я не мають можливості ліквідувати зазначену яму.

 Відповідач ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи в судове засідання не з’явився через хворобу /учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії/ і просив справу розглянути з участю його представника ОСОБА_3

  Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які являються сусідами сторін та ОСОБА_7, який виїздив на місце як голова комісії від міської ради, суду пояснили, що дійсно на подвір”ї будинковолодіння відповідачів, що по вул.Руднєва, 20  в м.Корсуні-Шевченківському Черкаської області є вигрібна яма, за скаргами позивача на місце неодноразово виїздили комісії, але факт використання ями не був не встановлений, оскільки яма завжди була сухою і порожньою.

 Свідок ОСОБА_8  пояснила, що у 2006-2008 році у будинковолодінні позивача проводила ремонтні роботи, вигрібної ями  на території будинковолодіння не бачила.

 Свідок ОСОБА_9 пояснила, що весною бачила  на земельній ділянці позивача воду, але звідки вода витікала вона не бачила.  

 Згідно листа Черкаської обласної санітарно-епідеміологічної станції від 14 березня 1998 року №03/1-977, направленого на адресу позивача ОСОБА_1 встановлено, що  відповідачами збудована вигрібна яма у 1996 році, але під час перевірки  виявлено, що вигрібна яма вкрита шаром грунту до 15 см з пророслою травою і відповідачами не використовується. При будівництві вигрібної ями відповідачами порушені вимоги будівництва щодо відстані (а.с.10).

 Відповідно до акта від 17 листопада 1998 року (а.с.15) вигрібна яма, що збудована на території будинковолодіння, що по вул.Руднєва, 20  у м.Корсуні-Шевченківському Черкаської області,  відповідачам не використовується.

 Під час перевірки домоволодіння ОСОБА_1 30 жовтня 2007 року та 22 січня 2008 року не встановлено  затопленнями її земельної ділянки нечистотами, які надходять на її територію  з вигрібної ями відповідачів, про що складено акти (а.с.17, 19).

 Відповідно до акта санітарного обстеження від 11 вересня 2009 року вигрібна яма, що збудована відповідачами і знаходиться на території будинководіння, що по вул.Руднєва, 20 у  м.Корсуні-Шевченківському Черкаської області, вкрита шаром грунту з пророслою травою і  не використовується (а.с.20).

 Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази суд вважає, що у  задоволенні позову необхідно відмовити , виходячи з наступних підстав.

 В суді встановлено, що ОСОБА_1 проживає  у будинковолодінні, що по вул.Руднєва, 18  у м.Корсуні-Шевченківському  Черкаської області. Суміжними сусідами позивача є подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які проживають у будинковолодінні №20 по вул.Руднєва в м.Корсуні-Шевченківському Черкаської області. На території свого будинковолодіння відповідачами збудована вигрібна яма на відстані менш ніж 12 м від  житлового будинку позивача ОСОБА_1 На теперішній час зазначена яма тривалий час не використовується за призначенням, оскільки нечистоти зливаються в туалет, що знаходиться на достатній відстані від земельної ділянки позивачки. Вказані обставини неодноразово перевірялися органами місцевого самоврядування та санітарно-епідеміологічного контролю і не знайшли свого підтвердження в частині порушення прав позивачки.

 Згідно ч.1 ст.103 ЗК України власники та  землекористувачі  земельних  ділянок  повинні обирати  такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення,  при яких  власникам,  землекористувачам сусідніх   земельних   ділянок  завдається  найменше  незручностей (затінення,  задимлення,  неприємні  запахи,  шумове забруднення тощо). Ч. 2 ст.103 ЗК України передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами,  які не  дозволяють власникам,    землекористувачам    сусідніх    земельних   ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

 За таких обставин суд приходить до висновку, що правила добросусідства відповідачами не порушені, оскільки  позивачкою у  суді не доведений факт використання відповідачами спірної вигрібної ями, що знаходиться на території будинковолодіння останніх, із заподіянням незручностей їй.

В частині позову щодо відшкодування моральної шкоди суд вважає необхідним відмовити у його задоволенні з таких підстав.

 Загальними положеннями щодо відшкодування моральної шкоди, встановлених ч.1 ст.1167 ЦК України, визначено, що для відшкодування моральної шкоди необхідна наявність вини особи, яка її завдала.

 Оскільки факт порушення прав позивачки з вини відповідачів не знайшов свого підтвердження, суд приходить до висновку, що позивачкою не доведено вини останніх у заподіянні їй моральної шкоди, а тому у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди також слід відмовити.

 Відмовляючи у задоволенні позову, суд залишає за позивачем судові витрати по справі.

 Керуючись ст.103 ЗК України, ст. 1167   ЦК України,  ст. ст. 212, 213, 214, 215 ЦПК України,

суд,  

В И Р І Ш И В:

     У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2  щодо додержання правил добросусідства відмовити.

   Рішення  суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги, або шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження рішення з наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів через той же суд.

Головуючий