Справа  № 2-а-731/09-2507                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

П О С Т А Н О В А

І м е н е м            У к р а ї н и

               31 грудня 2009 року                                             Ічнянський районний адміністративний суд              

                                                                                                                                     Чернігівської області  

в  складі:

              головуючого  судді  Т.В. Карапиш

              при  секретарі           Л.М. Мошенець

розглянув  у відкритому   судовому засіданні в м. Ічня справу  за   адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги, як  дитині війни,

В С Т А Н О В И В :

              ОСОБА_1  звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 ПФУ в Ічнянському районі Чернігівської області про стягнення заборгованості по невиплаченому  в повному обсязі в 2006-2008 роках підвищення до пенсії як  дитині війни, вказуючи на те, що вона належить до соціальної категорії дітей війни, отримує пенсію за віком і їй відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинні в підвищеному рівні на 30% мінімальної пенсії за віком виплачувати пенсію, але протягом 2006-2008 років це підвищення до пенсії їй не виплачувалося. Тому дану бездіяльність відповідача просить визнати протиправною і зобов’язати їх здійснити  перерахування пенсії та забезпечити їх виплату відповідно до вимог закону.  

              Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, але надала суду заяву про розгляд справи  у її відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю.

              Представник відповідача ОСОБА_2 ПФУ в Ічнянському районі Чернігівської області в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

              Вивчивши матеріали справи, суд  приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

              При прийнятті постанови суд керувався Конституцією України, Законом України « Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, рішенням КС України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року.

              В судовому засіданні  встановлено, що позивачка є дитиною  війни. Це підтверджується ксерокопією посвідчення № 119377, виданого 14 липня 1998 року (а.с.6).

              Згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – IV (Далі ЗУ № 2195- IV) з послідуючими змінами, дітям війни пенсії підвищуються  на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

              Із заперечення УПФУ в Ічнянському районі вбачається, що підвищення до пенсії у 2008 році позивачка отримувала в таких розмірах: з 22 травня 2008 року – 48,10 грн., з 01 липня 2008 року – 48,20 грн. та з 01 жовтня 2008 року – 49,80 грн. (а.с.9).

              Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (п. 41 розділу ІІ) від 28 грудня 2007 року було зупинено на 2008 рік дію статті 6 ЗУ № 2195- IV, з урахуванням ст. 111 ЗУ № 489-16. Таким чином, законом про Державний бюджет України призупинено на певний строк правове регулювання відносин у сфері соціального захисту, зупинено дію механізму реалізації конституційних соціально-економічних прав громадян.

              У Конституції України ( 254 к/96-ВР) Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними  та  непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

              Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Конституцією України. У ст. 64 Конституції України вичерпно визначено такі випадки, а саме передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть  встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дій цих обмежень, та визначено  ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних  обставин.

              Тому Конституційний Суд України в рішенні від 9 липня 2007 року  № 6-рп/2007р. вказав, що відповідно до ч.3 ст.22, ст. 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк, а звідси  випливає, що закон про Державний бюджет України не може скасовувати чи змінювати  обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами. З таких же міркувань виходив Конституційний суд України, ухвалюючи рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, зокрема в п. 5.4. якого було встановлено, "що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і в наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони". Даним рішенням Конституційний Суд України визнав  неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», за якими на 2008 рік зупинено дію ст. 6 ЗУ № 2195- IV, з урахуванням ст. 111 ЗУ № 489-16. Виходячи з цього суд вважає, що позивачу незаконно не виплачувалося підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

              Згідно п.5 даного рішення, рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення  для судів загальною юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані  неконституційними.

              Однак, стаття 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

              Пенсійний Фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний Фонд України», здійснює свої повноваження на підставі п.15 Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

              ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області здійснює свої повноваження  по ефективному використанню коштів Пенсійного Фонду України. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного Фонду  джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України, бюджет Пенсійного Фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.

              Пункт 9 Положення «Про Пенсійний Фонд України» передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

              На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

              Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України.

              Вимоги позивачки про стягнення підвищення до пенсії за 2006-2007 роки   та з січня місяця 2008 року по 09 грудня 2008 року не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, а відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

              Враховуючи, що позивачка пропустила річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права та не ставить питання про його поновлення, а також беручи до уваги, що на цьому наполягає відповідач, є підстави для відмови в позові в частині невиплаченого підвищення до пенсії за 2006-2007 роки та з січня місяця 2008 року по 09 грудня 2008 року, як дитині війни.

              Щодо вимог позивачки про стягнення  невиплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни за 2008 рік, то Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного Фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, на думку суду, бездіяльність ОСОБА_2 ПФУ в Ічнянському районі по незабезпеченню виплати позивачці підвищення до пенсії не можна визнати протиправною, оскільки воно діяло в межах чинного законодавства. В той-же час, ОСОБА_2 ПФУ в Ічнянському районі Чернігівської області зобов’язане здійснити перерахування пенсії позивачці з урахуванням її підвищення відповідно до ст. 6 ЗУ № 2195- IV, яку вона отримувала в 2008 році, але за рахунок коштів Державного бюджету України, а не коштів Пенсійного Фонду України. З таких підстав суд вважає, що позовні вимоги позивачки слід задовольнити частково та зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату доплати до пенсії, яку вона отримала у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 09 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

             Одночасно стягнути з Державного бюджету України в особі Ічнянського відділення Державного казначейства в Ічнянському районі Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення сплаченого державного мита 3 гривні 40 копійок.

              В іншій частині позовних вимог позивачки необхідно відмовити.

              Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 99, 100, 163 КАС України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,  рішенням КС України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року суд, -

П О С Т А Н О В И В :

              Позовні  вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково.

              Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату доплати до пенсії, яку отримала  ОСОБА_1 у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 09 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

              В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

              Стягнути з Державного бюджету України в особі Ічнянського відділення Державного казначейства в Ічнянському районі Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення сплаченого державного мита 3 гривні 40 копійок.

              На постанову на протязі 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження постанови, яка подається на протязі 10 днів з дня її винесення, може бути подана апеляційна скарга в Київський апеляційний адміністративний суд.

Суддя:                                                            Т.В. Карапиш