Київський районний суд м. Одеси
м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43
Справа №2-а-797/10/1512
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Гаращенко Д.Р.
При секретарі - Фефеловій М.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про виизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просить визнати протиправними дії відповідача з відмови у здійсненні йому щомісячного підвищення до пенсії як інваліду війни 1- ї групи та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії з рахуванням щомісячного підвищення пенсії для інвалідів війни 1- ї групи: за період з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2005 року виходячи з розміру 400 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік, а з 01.01.2006 року у розмірі 1 328, 00 грн. та сплатити недоплачену суму пенсії.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 червня 2010 року до участі у справі в якості другого відповідача було залучено Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.
Представник Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач є інвалідом 1 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії Б № 519674.
Основні положення щодо правового статусу ветеранів війни-інвалідів війни, у тому числі питання щодо надання їм пільг, переваг та соціальних гарантій, визначаються Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 13 Закону України від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України № 458 від 23.11.1995 року „Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (який був чинним до 01 січня 2006 р.) «...ветеранам війни-інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується: інваліду війни 1-ої групи - на 400% мінімальної пенсії за віком».
Також ст. 25 Закону України(у редакції Закону від 25.03.1996 року) «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії інвалідів війни І групи підвищуються на 400 % мінімальної пенсії за віком.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, до яких відносяться і пенсії, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами.
На підставі ч. З ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижт від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Із врахуванням наведеної конституційної норми, розмір мінімальної пенсії за віком , з якого має обраховуватися підвищення позивачу до пенсії як інваліду війни І групи, не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втрати працездатність.
З 2000 року щорічно затверджувався прожитковий мінімум Законами України «Про затвердження прожиткового мінімуму...», однак, як встановлено у судовому засіданні, підвищення до пенсії позивачу з 01.01.2000 року здійснювалася виходячи з величи:- мінімальної пенсії за віком, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України в 26.07.1996 року №831 - у розмірі 16, 62 грн., а з 01.01.2002 року відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 у розмірі 19,91 грн., що значно звужува права позивача.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війн; . гарантії їх соціального захисту» від 5.10.2005р. №2939-ІУ, який набрав чинності з 01.01.20i-« року, внесено зміни до ч.4 ст.13 Закону, яка викладена в новій редакції: пенсії або щомісячні довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенс: підвищуються: інвалідам І групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, я- втратили працездатність
Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
На підставі ст. 22 Конституції України позивач має право на отримання підвищення де пенсії у розмірі 400 % мінімальної пенсії за віком і після 01 січня 2006 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на час звернення позивача до суду), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення де адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення де адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річниі строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинні: була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 24 лютого 2010 року
На підставі ст. 99 КАС України, позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Враховуючи те, що представник Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси наполягав на відмові у задоволенні позову на оскільки позивачем були пропущені строки звернення суду, права позивача підлягають захисту з 24 лютого 2009 року.
Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь- яким строком, оскільки положення вказаного Закону застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Судом встановлено, що з 01.01.2008 року виплата пенсії позивачу здійснювалася Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а з 17 лютого 2010 року позивача за його заявою було переведено на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, на підставі ст. 22 Конституції України позивач з 24.02.2009 року має право на одержання підвищення до пенсії у розмірі 400 % мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.02.2009 року підвищення позивачу до пенсії мало складати 1992 грн., з 01.11.2009 року - 2 292 грн., 01.01.2010 року - 2 780 грн.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач заявляє вимоги про виплату йому підвищення до пенсії з 01.01.2006 року у розмірі 1328 грн. (400% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого у 2005 році).
Таким чином, суд вважає необхідним зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням підвищення до пенсії інваліду війни І групи за період з 24 лютого 2009 року.
Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 4.04.2006р. №3591- ІУ, який набрав чинності 29.04.2006р., внесені зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справі та деяких інших осіб», назва якого викладена у новій редакції: «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», внесено зміни до ст.25 Закону, яка викладена в новій редакції: Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії по інвалідності підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом.
Враховуючи те, що позивач 17 лютого 2010 року за власним вибором перейшов на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що визначав умови, норми і порядок отримання інвалідами війни І групи підвищення до пенсії на 400 процентів мінімальної пенсії за віком діяли до 29.04.2006 року, тому позивач до вказаного часу мав право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 400 % мінімальної пенсії за віком. В зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню до 17 лютого 2010 року.
Водночас суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання відмови Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, оскільки згідно з матеріалами справи позивач за перерахунком до нього не звертався.
Керуючись, ст.ст. 6-14, 99, 100, 159 -163, 167 КАС України, ст. 22 Конституції України, ст.25 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячного підвищення до пенсії для інвалідів війни 1 -ї групи починаючи з 24 лютого 2009 року до 17 лютого 2010 року в розмірі 1 162, 00 грн. та сплатити недоплачену суму пенсії.
В решті вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного шляхом подання через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови, і одночасного направлення копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Головуючий