Київський районний суд м. Одеси
м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43
Справа № 2-а-800/10/1512
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2010 р. Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Гаращенко Д.Р.
При секретарі - Сініциній Н.Є.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Одесі про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
23.02.2010 р. позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати дії Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одесі щодо невиплати недоодержаної державної соціальної допомоги за період 01.11.2008 року до 31.10.2009 року неправомірною; стягнути з відповідача невиплачену державну соціальну допомогу дітям війни за період за вказаний період у сумі 1192, 5 грн., зобов'язати відповідача нараховувати та виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
У судове засідання позивач не з'явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. .
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином. До суду були надані письмові заперечення, згідно з якими відповідач позовні вимоги не визнає, просить в задоволенні позову відмовити, а також заява, за якою відповідач не заперечує проти розгляду справи у відсутності його представника.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 народилася у 1933 році, є громадянкою України, пенсіонером за віком, та згідно із ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" набула статусу „дитина війни".
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України „Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07 p., внесено зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", відповідно до яких „дітям війни" (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Вказані зміни, внесені підпунктом 2 пунктом 41 розділу II Закону України від 28.12.07 р. „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.
Таким чином, після прийняття рішення Конституційного суду України від 22.05.08 р. відповідач повинен був здійснити нарахування пенсії позивачу в межах бюджетного року за період з 22.05.08 р. по 31.12.08 р. у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".
Проте відповідач, всупереч рішенню Конституційного Суду України від 22.05.08 р. здійснював нарахування та виплату підвищень до пенсії позивачу у листопаді-грудні 2008 року на підставі п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 p., згідно з яким „дітям війни" (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та „Про жертви нацистських переслідувань") у розмірі 49.8 грн.
Оскільки станом на 2008 рік законодавством не було визначене питання щодо величини
мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким надано статус „дитина війни" суд, керуючись принципом законності, вважає за необхідне при вирішенні даної справи застосувати закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону) у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг із коштів Пенсійного фонду.
Враховуючи викладене, позивач має право на підвищення пенсії з 22.05.2008 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, отже позовні вимоги в частині виплати державної соціальної допомоги за період з 01.11.2008 до 31.12.2008 року підлягають задоволенню виходячи з наступного рахунку.
мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.. 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» з 01.10.08 р. становить 498 грн.
за листопад 2008 p.-99,6 грн. (498 х30% - 49,8 = 99,6) за грудень 2008 р. - 99,6 грн. (498 х30% - 49,8 = 99,6),
а взагалі за листопад -грудень 2008 року становить 199, 2 грн. ( 99,6 +99,6 = 199, 2).
З 1 січня 2009 року позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, виплачується у розмірі 49грн.80 коп. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530 від 28.05.2008 року.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а тому розміри надбавки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, на які посилається відповідач, не можуть застосовуватися дітям війни.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні дійснюватися відповідно до норм «Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно статті 6 якого дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ст.. 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» у січні-жовтні 2009 року прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і
демографічних груп населення установлено у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто у розмірі 498 грн.
Враховуючи викладене, позивач має право на підвищення до пенсії з 01.01.2009 р. по 31.10.2009 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, та за 2009 рік повинна була отримати підвищення до пенсії, виходячи з наступного разрахунку (498 грн. * 30*10:100 - 49, 8 грн. *10) = 996 грн.
Взагалі за період з 01.11.2008 року до 31.10.2009 року відповідач зобов'язаний нарахувати та інші виплатити позивачеві підвищення до пенсії у сумі 1195, 2 грн.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог позивача про стягнення невиплаченої державної соціальної допомоги за 2007 р. та 2008 p., оскільки положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими обмежено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними на підставі рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 p., отже з цього часу дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" було відновлено.
Що стосується доводів представника відповідача про те, що поняття „мінімальна пенсія за віком"про яке йдеться в ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключено для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується „дітей війни" відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними. Положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування задово даної величини до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком,оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 вказаної статі, мінімального розміру пенсії за віком.
Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 p., на яку посилається відповідач, як на підставу своїх заперечень щодо виплати позивачу державної соціальної допомоги у 2008 році в ої обмеженому розмірі також не може бути прийнято до уваги, оскільки Постанову засновано на п. 41 мі Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік, внесення змін до деяких законодавчих й, актів України" який вже на час прийняття Постанови № 530, було визнано неконституційним рішенням Конституційного суду України від 22.05.08 р.
Також, суд не погоджується з запереченнями відповідача щодо пропуску позивачем строку для за звернення з позовом до суду, який становить один рік з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, та водночас відмовляє в задоволенні позову в цій частині, з 38 наступних підстав.
Суд виходить з того, що відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами, а для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа 49 дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а також для их захисту прав свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими Законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, іів Разом з тим, суд застосовує положення ст. 46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з яким, суми пенсії не отримані з вини органу, що призначає і виплачує у пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати ш здійснюється згідно із Законом.
Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування, перерахування пенсії приймаються територіальними органами ри Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" покладено на відповідні територіальні управління го за місцем проживання позивача, у даному випадку - Управління Пенсійного фонду України в ні Київському районі м. Одесі. Крім того, згідно з вимогами ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається ку на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. З Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Стаття 21 та 22 Конституції України, закріплює, що права і свободи людини є невідчужуваними 09 та непорушними, їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не цо допускається звуженню.
У ст. 64 Конституції України, чітко вказані умови, при яких права громадян на соціальний захист, та інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, а саме: в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України). В частині позовних вимог про зобов'язання відповідача у подальшому здійснювати щомісячні доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - суд вважає необхідним відмовити, і ід оскільки вирішувати спори на майбутній час суд не вправі.
Керуючись: ст.ст. З, 8, 21, 22, 64, 152 Конституції України, ст.ст. 6-14, 17, 19, 71, 99, 122, 159 -
163,167, 185, 186, 254, 256 КАС України, ст. ст. 1,6 Закону України „Про соціальний захист дітей і війни", ст. 28, 46 Закону України „Про загальнообов*язкове державне пенсійне стахування", суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Одесі про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси щодо невиплати ОСОБА_1 недоодержаної державної соціальної допомоги як «дитині війни» за період з 01.11.2008 року до 31.10.2009 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу «як дитині війни» за період з 01.11.2008 року до 31.10.2009 року у загальній сумі 1195, 2 грн. ( одна тисяча сто дев'яносто п'ять гривень 20 копійок).
В решті вимог-відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного Адміністративного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви і одночасно направлення копії апеляційної скарги до апеляційного Адміністративного суду Одеської області, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Головуючий: