Справа № 2-а-82, 2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 січня 2010 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

    головуючого – судді Маржиної Т.В.

розглянувши у письмовому провадження в м. Первомайську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області про зобов’язання донарахувати та виплатити щомісячну надбавку до пенсії як дитині війни за 2008 – 2009 роки в сумі 2261 грн. 80 коп., -

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що народилася 05.12.1941 року і має статус дитини війни, тому відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак у 2008 та 2009 роках така надбавка їй нараховувалась і  виплачувалась у розмірі лише 10% прожиткового мінімуму замість належниз 30%.  

    В судове засідання позивач не з’явилася, надала суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити та розглянути справу в її відсутність.

    Представник Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області в судове засідання не з’явився, надав суду заву, в якій просить розглянути справу в його відсутність, а також заперечення, згідно яких відповідач позов не визнає, мотивуючи тим, що розмір мінімальної пенсії за віком, з якої потрібно обчислювати 30% надбавки до пенсії, законодавчо не визначений; застосовувати мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацем першим частини першої статті 28 Закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) не можна, оскільки він застосовується виключно для визначеня розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а не надбавок до пенсій; у 2008 -2009 роках надбавка до пенсії як дитині війни позивачу виплачувалась у розмірі 10% прожиткового мінімуму згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, яка набрала чинності з 22.05.2008 року; Пенсійний фонд не можна зобов’язати здійснити вазані в позові виплати, оскільки вони повинні фінансуватись з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Також відповідач просив застосувати наслідки пропуску звернення до суду з адміністративним позовом, визначені ст. 100 КАС України, оскільки позивач не навів причин поважності пропуску такого строку.

    Вирішуючи надану справу у письмовому провадженні відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України, на основі наявних у суду матеріалів, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

    Оскільки позивач ОСОБА_1 народилася 05.12.1941 року, що підтверджується її паспортом, вона відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” №2195-1У від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, має статус дитини війни. Про це наявна відмітка в її пенсійному посвідченні. Зазначеним Законом встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

    Статтею 6 вказаного Закону визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Статтею 3 цього ж Закону передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

    Таким чином, на позивача поширюється дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і він має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.  

    Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Судом не може бути прийнято до уваги як підставу ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії те, що питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус "дитина війни", не вирішено у законодавчому порядку. Статтею 8 КАС України визначено, що забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Факт відсутності визначення та врегулювання на законодавчому рівні питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус "дитина війни" не може бути підставою для позбавлення позивача визначених державою соціальних гарантій та підтримки як дитини війни.

    Згідно ст. 9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

    Н а час розгляду справи розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно якого мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної   заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

    Суд вважає законними вимоги позивача про донарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, оскільки внесення Законом „Про державний бюджет України на 2008” рік змін до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” суперечить вимогам Конституції України, Бюджетного кодексу України, про що також висловився Конституційний Суд України в Рішенні №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнавши неконституційними положення п.п.2 п.41 розділу П „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

    Відповідно, підвищення до пенсії дітям війни у 2008 році повинно визначатись, виходячи із попередньої редакції ст. 6 Закону „Про соціальний захист дітей війни”, а саме 30% прожиткового мінімуму з підстав, наведених вище. Позивачу ж, згідно довідки Управління Пенсійного фонду в м. Первомайську, таке підвищення виплачувалось у розмірі 10%. Оскільки прожитковий мінімум на 2008 рік затверджений у розмірах: з 01.04.2008 року – 481 грн., з 01.07.2008 року – 482 грн., з 01.10.2008 року – 498 грн., тому 30% цього розміру (розмір підвищення) складають відповідно 141 грн., 144 грн. 30 коп., 144 грн. 60 коп., 149 грн. 40 коп. Саме в такому розмірі повинна була нараховуватись і виплачуватись надбавка позивачу у 2008 році.

    Однак в цій частині вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 звернулась до суду 11.01.2010 року, тому враховуючи положення ст. 99 КАС України, нею було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав. Відповідно до ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач наполягає на застосуванні положень ч.1 ст. 100 КАС України. В свою чергу позивач не просить поновити такий строк і не наводить поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду. За таких обставин вимоги позивача про перерахунок і виплату надбавки до пунсії як дитині війни за 2008 рік не підлягають задоволенню у зв’язку з пропуском строку звернення до суду за захистом прав позивача.

    З наведених вище підстав суд вважає законними і обгрунтованими вимоги позивача щодо донарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за 2009 рік. Так, Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Тобто, такий розмір складає 498 грн. 30% цього розміру складає 149 грн. 40 коп. Позивачці у 2009 році виплачувалось щомісяця по 10% - 49 грн. 80 коп. Таким чином, щомісяця позивачці недоплачувалось по 99 грн. 60 коп., а загалом за 2009 рік недоплата склала 1195 грн. 20 коп. Саме таку суму відповідач повинен донарахувати та виплатити позивачу.

    Керуючись ст.ст. 19, 22, 55, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-І від 18.11.2004 року, рішенням конституційного суду України №10-рп-2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 6, 8-11, 70, 71, 86, 87, 98, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

    Позов задовольнити частково.

    Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області підвищити ОСОБА_1 пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, донарахувати недоплачене підвищення до пенсії за вказаний період із розрахунку 99 грн. 60 коп. на місяць та здійснити виплату такого підвищення за вказаний період в сумі 1195 (одна тисяча сто дев’яносто п’ять) грн. 20 коп.

    В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Одеського апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

    Апеляційну скаргу може бути подано в такому ж порядку протягом двадцяти днів після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо її було подано або протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження. В разі, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, однак у встановлений строк не було подано апеляційну скаргу – постанова вступає в законну силу по закінченні строку на подачу апеляційної скарги. У разі подачі апеляційної скарги постанова набирає законної сили в день прийняття рішення в справі  судом апеляційної інстанції, якщо постанову не буде скасовано.

    СУДДЯ: