Судове рішення #7586562

                                                                                                                                                        Справа №1-8/10

В  И  Р  О  К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 січня 2010 року                          Борзнянський  районний  суд  Чернігівської  області  в  складі:

                                                          головуючого судді                           Луговця О.А.

                                                          при секретарі                                    Чорнуха Н.О.

                                                          з участю прокурора                          Савченко В.М.

                                                          захисника                                          ОСОБА_1

                                                          потерпілих                                        ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  в  залі суду  м. Борзни кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

19 серпня 2008 року близько 21-00 год. ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки ЗАЗ-110270, д.н.з.В6168РМ, рухаючись в темну пору доби при неввімкненому ближньому (дальньому) світлі фар автомобіля по вул. П. Куліша с. Ховми Борзнянського району Чернігівської області в напрямку від центру села в сторону с. Красностав, поблизу будинку №38 скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які йшли в попутному напрямку; в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, від яких настала її смерть, а ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я строком понад 21 день.

Своїми діями ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п.п.2.9а, 19.1 Правил дорожнього руху, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав частково і пояснив, що вдень 19 серпня 2008 року він на власному автомобілі марки ЗАЗ-110270 разом з ОСОБА_6 поїхали на р. Ворона відпочивати, де вживали алкогольні напої. Додому повертались близько 21-00 год., коли вже почало сутеніти, в автомобілі було включено чи ближнє світло фар чи габарити, і проїжджаючи через с. Ховми в напрямку с. Красностав йому стало погано, він втратив свідомість, прийшовши до тями лише вдома, коли ставив автомобіль в гараж. Не заперечує своєї причетності до скоєння наїзду на пішоходів ОСОБА_5, ОСОБА_3, але стверджує, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася в зв'язку з тим, що він через своє захворювання (епілепсію) на деякий час втратив свідомість й не пам'ятає обставин скоєння ДТП. Свої ж первісні пояснення працівникам міліції, в тому числі й при проведенні відеозйомки, щодо скоєння ним ДТП внаслідок стану алкогольного сп'яніння давав, боячись застосування до нього з боку працівників правоохоронних органів фізичного тиску. Матеріальну шкоду потерпілим відшкодував майже повністю, а їх цивільні позови про відшкодування моральної шкоди визнає частково, оскільки заявлена ними сума є для нього надто високою.

               Заслухавши підсудного, допитавши потерпілих, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

               Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 19 серпня 2008 року близько 21-00 год. йому зателефонував ОСОБА_7 і повідомив, що його матір ОСОБА_5, яка мала йти на іменини, в с. Ховми збив якийсь автомобіль. Коли він прибув на місце ДТП, то матір була мертва; очевидцем самої ДТП він не був. Матеріальну шкоду йому підсудний відшкодував, а тому заявляє лише вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 50000 грн. Настоює на позбавленні підсудного волі.

               Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 19 серпня 2008 року близько 21-00 год. вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ішли на день народження. Рухалися по правому краю проїзної частини дороги вул. П. Куліша в напрямку від центра с. Ховми в сторону с. Красностав, її чоловік йшов попереду, а вона з ОСОБА_5 позаду нього. Раптом вона відчула ззаді удар і пролетівши в повітрі, впала на траву біля паркану правого узбіччя, свідомість не втрачала; її чоловік трохи пробіг за автомобілем, який їх збив, але той, не зупинившись, з місця ДТП зник. Потім її чоловік викликав швидку допомогу, міліцію; ОСОБА_5 вже була мертва, а вона отримала тілесні ушкодження, з приводу яких перебувала на лікуванні. Цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди підтримує на суму 350 грн., так як підсудний відшкодував 5500 грн., а заявлену суму моральної шкоди в 24149 грн. просить стягнути з ОСОБА_4 в повному обсязі.

               Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 19 серпня 2008 року близько 21-00 год. він разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ішли на іменини до знайомих. Рухалися по правому краю проїзної частини дороги вул. П. Куліша в напрямку від центра с. Ховми в сторону с. Красностав, він йшов попереду, а жінки позаду нього. Вже сутеніло, але видимість дороги ще була достатньою. Раптом він почув позаду якийсь шум, потім удар, в повітрі пролетіли його дружина з ОСОБА_5 і впали на траві правого узбіччя біля паркану, а повз нього з лівого боку проїхав якийсь легковий автомобіль і не зупиняючись, поїхав далі. Світло спереду даного автомобіля не горіло, лише позаду світились габаритні вогні. Автомобіль їхав прямо, не петляючи, лише біля контори місцевого сільгосппідприємства пригальмував, об'їжджаючи перешкоду. Відразу ж після ДТП до них на велосипеді під'їхав ОСОБА_8 й вони почали викликати швидку медичну допомогу та міліцію. В подальшому, під час спілкування ОСОБА_4 з працівниками міліції на місці ДТП, якими також проводилася відеозйомка, було видно, що ОСОБА_4 знаходиться в нетверезому стані.

               Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 19 серпня 2008 року він в складі слідчо-оперативної групи виїжджав на місце ДТП, що сталася в с. Ховми Борзнянського району. В ході оперативно-розшукових міроприємств було встановлено, що до даної ДТП причетний ОСОБА_4, який за своїм зовнішнім виглядом перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння. Працівники обласного ВДАІ на місці ДТП проводили відеозйомку.

               Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 19 серпня 2008 року він згідно повідомлення чергового Борзнянського РВ УМВС виїжджав на місце ДТП, що сталася в с. Ховми Борзнянського району. В ході оперативно-розшукових заходів було встановлено автомобіль та особу, що скоїла дану ДТП, ним виявився ОСОБА_4 Працівники обласного ВДАІ на місці ДТП проводили відеозйомку, під час якої ОСОБА_4 не заперечував своєї вини в скоєнні зазначеної ДТП, не скаржився на свій хворобливий стан чи втрату свідомості, а зникнення з місця ДТП обґрунтовував тим, що пасажир, який знаходився в салоні автомобіля, повідомив, що внаслідок удару нікого з людей вони не збили.

              Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що вдень 19 серпня 2008 року він з ОСОБА_4 на автомобілі останнього поїхали відпочивати на р. Ворона, де вживали спиртні напої. Близько 21-00 год. повертались додому, вже сутеніло. Коли їхали по с. Ховми в напрямку с. Красностав, він помітив, що ОСОБА_4 схилився головою на кермо; він почав розмовляти до ОСОБА_4, але той не відповідав, очевидно втративши свідомість, після чого через декілька секунд знову прийшов до тями. Чи горіло якесь світло в фарах автомобіля не пам'ятає, можливо габаритні вогні, але дорогу освітлювало погано; на своєму шляху ніяких пішоходів не бачив, але в якийсь момент відчув глухий удар, на що вони не звернули уваги і продовжили рух.

               Як вбачається з протоколу огляду місця події та схеми до нього від 19 серпня 2008 року (т.1 а.с.14-20) в с. Ховми Борзнянського району Чернігівської області по вул. П. Куліша в районі будинку №38 було здійснено наїзд на пішоходів й на правому узбіччі  виявлено труп ОСОБА_5, а також на проїзній частині дороги малися уламки скла фари автомобіля. Згідно з протоколом огляду та затримання транспорту, протоколом огляду і перевірки технічного стану транспортного засобу від 20 серпня 2008 року в автомобілі ЗАЗ-110270, д.н.з.В6168РМ, який належить ОСОБА_4, маються пошкодження: деформовані передній капот, переднє праве крило, розбиті скло правої фари та переднє вітрове скло (т.1 а.с.21-30), що також узгоджується з висновками судової автотехнічної експертизи №538 від 23 вересня 2008 року про виникнення несправності правої блок-фари автомобіля ОСОБА_4 у вигляді її зруйнування в момент ДТП (т.1 а.с.71-73).

               Та обставина, що ОСОБА_4 19 серпня 2008 року в темну пору доби під час ДТП керував автомобілем з неввімкненим ближнім (дальнім) світлом фар підтверджується показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6 та оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_8

               Скоєння підсудним ДТП в стані алкогольного сп'яніння не оспорюється ним самим у судовому засіданні та підтверджується показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, актом медичного огляду №207 від 20 серпня 2008 року (т.1 а.с.31).

               Відповідно до висновків судово-медичної експертизи №190 від 21 жовтня 2008 року (т.1 а.с.55-59) смерть ОСОБА_5 настала внаслідок травматичного шоку з крововтратою, зумовленого отриманими травмами: відкритою проникаючою черепно-мозковою травмою з переломами кісток склепіння та основи черепа, супроводжуваної забоєм головного мозку; закритим фрагментарним переломом нижньої третини тіл лівих велико- та малогомілкової кісток, поєднаного із закритими переломами нижніх метаепіфізів цих же кісток, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Зазначені тілесні ушкодження могли виникнути в ОСОБА_5 19 серпня 2008 року внаслідок зіткнення з рухаючимся автомобілем. Висновки даної експертизи також узгоджуються з матеріалами судово-криміналістичної експертизи №258-МК від 23 жовтня 2008 року, згідно з якими пошкодження на одязі ОСОБА_5 могли утворитися під час ДТП при контакті з дорожнім покриттям (т.1 а.с.78-80).

               Згідно з висновками судово-медичної експертизи №189 від 20 жовтня 2008 року (т.1 а.с.63-64) в ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми тазу: перелому лівої сідничної кістки на рівні вертлюжної западини, розриву лонного симфізу, садна лівої половини тулуба, які в сукупності відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я строком понад 21 день. Дані тілесні ушкодження могли виникнути в ОСОБА_3 19 серпня 2008 року внаслідок зіткнення з рухаючимся автомобілем. Висновки зазначеної експертизи також узгоджуються з матеріалами судово-криміналістичної експертизи №257-МК від 24 жовтня 2008 року, згідно з якими пошкодження на одязі та взутті ОСОБА_3 могли утворитися під час ДТП в момент падіння потерпілої на дорожнє покриття (т.1 а.с.84-86).

               Таким чином, показання потерпілих узгоджуються з показаннями свідків, висновками вищевказаних експертиз та іншими письмовими матеріалами справи й підтверджують вину підсудного в скоєнні ДТП, що мала місце 19 серпня 2008 року в с. Ховми Борзнянського району і внаслідок, якої ОСОБА_5 загинула, а ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

               Згідно висновків амбулаторної судово-психіатричної експертизи №78 від 19 лютого 2009 року, в ОСОБА_4 в момент інкримінованого йому діяння мали  місце клінічні ознаки розладу психічної діяльності у вигляді короткочасного епізоду пароксизмальної активності по типу абсанса, які повністю позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, а на теперішній час мають місце клінічні ознаки органічного розладу особистості і йому рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатрічної допомоги в примусовому порядку в психоневрологічному кабінеті за місцем постійного проживання (т.1 а.с.128-134).

               За висновками повторної стаціонарної судово-психіатрічної експертизи №362 від 29 вересня 2009 року в ОСОБА_4 у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, мали місце ознаки органічного розладу особистості резидуального і травматичного генеза з легкими когнітивними розладами, вегетативними параксизмами; ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності в ОСОБА_4 не виявлено і за своїм психічним станом він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час в ОСОБА_4 мають місце ознаки органічного розладу особистості резидуального і травматичного генеза з легкими когнітивними розладами, вегетативними параксизмами; за своїм психічним станом ОСОБА_4 може усвідомлювати свої дії та керувати ними і застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. Факт втрати свідомості ОСОБА_4 під час керування автомобілем не підтверджується об'єктивними матеріалами кримінальної справи і даними цієї експертизи (т.2 а.с.37-42).

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_10 на місці ДТП ОСОБА_4 в своїх первісних поясненнях розповідав про обставини скоєння ним ДТП, говорив, що відчув якийсь удар автомобіля, але не зупинився; при цьому він не скаржився, що під час руху втрачав свідомість. Наведене також підтверджується оглянутим в судовому засіданні відеозаписом з місця ДТП, згідно якого ОСОБА_4 детально розповідав про обставини ДТП, пояснюючи, що перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи автомобілем в с. Ховми Борзнянського району, він при об'їзді пішоходів правою стороною автомобіля зачепив їх, почувши звук удару, але пасажир ОСОБА_6, який сидів на передньому сидінні автомобіля сказав, що нікого вони не зачепили, а тому вони продовжили рух; при цьому ОСОБА_4 жодного разу не скаржився про втрату ним свідомості під час керування автомобілем, а посилався на стан сп'яніння. В своїх первісних поясненнях (т.1 а.с.11-13) ОСОБА_4 також не зазначав про втрату ним свідомості під час керування автомобілем, а навпаки, детально розповів про обставини наїзду на пішоходів (виконуючи маневр вліво передньою правою стороною автомобіля вдарив пішоходів, про що сказав пасажиру).

В зв'язку з цим, суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_6, так як вони суперечать зазначеним матеріалам справи.

Таким чином, враховуючи, що амбулаторна судово-психіатрічна експертиза у відношенні ОСОБА_4 тривала короткий проміжок часу (протягом 1 доби), грунтується лише на показаннях самого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6 про втрату підекспертним свідомості, хоча відсутня медична документація на ОСОБА_4, в той час як він останній раз оглядався лікарем-психіатром лише в жовтні 1991 року, після чого жодного разу не звертався за медичною допомогою з приводу наявного в нього захворювання; зазначена експертиза проведена без врахування первісних пояснень ОСОБА_4, показань потерпілих, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9 та матеріалів відеозйомки з місця ДТП, а матеріали повторної стаціонарної судово-психіатрічної експертизи  грунтуються на сукупності всіх зібраних у справі доказах і на більш тривалому спостереженні за ОСОБА_4 з діагностуваням його ймовірної симулятивної поведінки, то суд вважає за необхідне взяти за основу саме висновки повторної стаціонарної судово-психіатрічної експертизи, які повністю узгоджуються з показаннями, потерпілих, свідків, іншими матеріалами справи.

Виходячи з вищевикладених обставин, доводи сторони захисту підсудного про вчинення останнім злочину в стані неосудності з посиланням на висновки амбулаторої судово-психіатрічної експертизи відхиляються судом, як необґрунтовані, а показання підсудного ОСОБА_4 про вчинення ним ДТП в хворобливому стані (втрата свідомості внаслідок епілептичного приступу) суд вважає неправдивими й такими, що ставлять за мету уникнення від відповідальності за скоєне діяння.

               Щодо тверджень сторони захисту підсудного, про те, що в діях пішоходів ОСОБА_5, ОСОБА_3 також малися порушення п.4.1 Правил дорожнього руху (рухалися в попутному напрямку, а не назустріч руху транспортних засобів), то їх переміщення в даному випадку не створювало перешкод і не заважало іншим учасникам дорожнього руху й з урахуванням положень п.п.12.1-12.3 зазначених Правил не знаходиться в причинному зв'язку з ДТП та її наслідками.

               Таким чином, аналізуючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що своїми діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху - пп.2.9а, 19.1 Правил дорожнього руху, що заподіяло потерпілій ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, від яких настала її смерть, та потерпілій ОСОБА_3 - тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я строком понад 21 день, ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, і його дії органом досудового слідства кваліфіковані вірно.

               Вирішуючи питання за вид та міру покарання підсудному, суд приймає до уваги ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, особу винного, позицію потерпілих.

               Як особа ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується добре, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, до кримінальної відповідальності притягується вперше; разом з тим,               потерпілий ОСОБА_2 настоює на призначенні підсудному реальної міри покарання у вигляді позбавлення волі.

               Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного, є часткове відшкодування заподіяної потерпілим шкоди.

               Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

               Таким чином, враховуючи зазначені обставини справи, тяжкість злочину, ставлення винного до вчиненого ним діяння, скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння та позицію потерпілих, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе лише в місцях позбавлення волі.

               Оскільки ОСОБА_11 має посвідчення водія категорії «В», видане Бахмацьким МРЕВ ДАІ 22 жовтня 2002 року, вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, то відносно нього необхідно застосувати й додатковий вид покарання, передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК України, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

               Відповідно до ст.ст.22, 23, 1166, 1167 ЦК України шкода, завдана фізичній чи юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки шкода потерпілим ОСОБА_2, ОСОБА_3 була заподіяна внаслідок злочинних дій підсудного, то останній і повинен нести відповідальність за спричинення даної шкоди, як майнової, так і моральної, так як крім матеріальних витрат потерпілі зазнали фізичного болю, душевних, нервових страждань, змушені були вживати додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи, що підсудним потерпілому ОСОБА_2 матеріальна шкода відшкодована в повному обсязі, а потерпілій ОСОБА_3 частково (в сумі 5500 грн.), то цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди (т.1 а.с.171) необхідно задовольнити частково в сумі 350 грн. (5850 грн.–5500 грн.); позовні ж вимоги потерпілих про відшкодування моральної шкоди також є обгрунтованими й підлягають задоволенню, але з урахуванням принципів розумності, справедливості та адекватності в меншому розмірі: ОСОБА_2 - на суму 20000 грн., ОСОБА_3 - на суму 6000 грн. (т.1 а.с.171, 222).

                Також, у відповідності до ст.91 КПК України з підсудного ОСОБА_4 на користь держави слід стягнути судові витрати за проведення по справі судових експертиз в сумі 778,84 грн. (т.1 а.с.70).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

               ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

               До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишити попередній - підписку про невиїзд з зареєстрованого місця проживання чи перебування.

Початок відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з часу його фактичного затримання.

               Речові докази по справі: посвідчення водія серії РМА №160593, видане  Бахмацьким МРЕВ ДАІ 23.10.2002р. на ім'я ОСОБА_4, - направити до Бахмацького МРЕВ ДАІ; автомобіль марки ЗАЗ-110270, д.н.з.В6168РМ, який знаходиться на відповідальному зберіганні в ОСОБА_4, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії КХС №838978 на автомобіль ЗАЗ-110270, д.н.з.В6168РМ, з талоном про проходження технічного огляду до 2009 року, - повернути ОСОБА_4; джинси, светр та босоніжки ОСОБА_3 – повернути ОСОБА_3; кофту і спідницю ОСОБА_5 – повернути ОСОБА_2

               Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_2 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

               Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_3 350 грн. в рахунок відшкодування матеріальної та 6000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

               Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави за проведення судових експертиз судові витрати в сумі 778,84 грн.

               На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд на протязі 15 діб з дня її винесення.

Суддя Борзнянського районного суду                                                  О.А.Луговець

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація