Справа № 2а-97/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2010 року Олександрійський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в складі: головуючого – судді Куковенкова С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як «Дитині війни», -
В С Т А Н О В И В :
14 жовтня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання незаконними дій відповідача щодо здійснення підвищення до пенсії, у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність та про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як «дитині війни» за період з 22.05.08 року по 31.12.08 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він має статус «дитини війни». Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2006 року. У 2006-2007 р. р. йому така допомога не виплачувалася. Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік зупинено. Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційним п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішення Конституційного Суду є обов’язковим для виконання на території України, а невиплата соціальної допомоги – протиправною, оскільки суперечить Конституції та законам України.
Позивачі надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача надіслав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження разом з запереченням щодо вимог позивача, в яких зазначає, що 19 січня 2006 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006р.», за яким пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006р., а статтею 6 - у 2006р. поетапно, за результатами виконання бюджету в І півріччі, в порядку, встановленому ОСОБА_2 Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006р. Верховною Радою України та ОСОБА_2 Міністром України відповідних нормативно-правових актів не видавалось.
Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.» від 19 грудня 2006р. №489-V дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007р. зупинено. Рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007р.» щодо призупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007р.» встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується громадянам, що визнанні інвалідами(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007р. з 2008р. дітям війни виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Частиною 4 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993р. визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007р. №107 визнано неконституційним.
Натомість з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян ОСОБА_2 Міністрів України була прийнята постанова від 28 травня 2008р. №5. Відповідно до п.8 цієї постанови дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться в таких розмірах: з 22 травня 2008р. – 48грн. 10коп., з 1 липня 2008р. – 48грн. 20коп., з 1 жовтня 2008р. – 49грн. 80коп.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Застосування цього розміру для визначення надбавок, підвищень до пенсій, розмірів допомоги цим Законом не передбачено, а тому позивачі невірно провадять розрахунки, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до п.4, п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою ОСОБА_2 Міністрів України від 17 липня 2003р. № 1078, пенсії індексуються в межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Вимоги позивачів в цій частині не обґрунтовані.
Крім того, у відповідача немає коштів через відсутність статті видатків у бюджеті Пенсійного фонду України на покриття витрат по сплаті щомісячної допомоги дітям війни, а також відсутні повноваження щодо встановлення та зміни норм чинного законодавства, зокрема, щодо розміру пенсій або щомісячного грошового утримання, доплат та будь-яких інших виплат.
Відповідач також просить застосувати строк звернення до суду, оскільки з ухваленням Рішення Конституційного Суду України 9 липня 2007 року позивач дізнався про порушення своїх прав, однак з позовом до суду своєчасно не звернувся.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом встановлено, що позивач є особою, яка має статус «дитини війни».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області йому нараховано суми підвищення до пенсії як «дитині війни» відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів»: з 1січня 2008р. – 47 грн., з 1 квітня 2008 р. – 48грн. 10коп., а потім відповідно до постанови ОСОБА_2 Міністрів України від 28 травня 2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»: з 22 травня 2008р. – 48грн. 10коп., з 1 липня 2008р. – 48грн. 20коп., з 1 жовтня 2008р. – 49грн. 80коп.
У відповідності до ст.ст.6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як передбачено ч.1, ч.2 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. п.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI, статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 липня 2004 року №2195-ІV викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 пп.2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI, визнано неконституційним.
Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачу підвищено пенсію на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 28 грудня 2007 року).
З 1 січня по 22 травня 2008 р. застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18 листопада 2004р. поновили свою дію 22 травня 2008 р., а тому з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року включно Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області позивачу правомірно нараховане підвищення пенсії на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Права «дітей війни» на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком поновлено рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року. Відтоді, позивач мав дізнатися про поновлення його права і звернутися до суду з позовом, а управління Пенсійного фонду повинно було нарахувати та виплатити дітям війни державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, включно.
Проте, як свідчать матеріали справи, позовна заява надійшли до суду 14 жовтня 2009 р. Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, перерахунок щомісячного підвищення до пенсії необхідно здійснювати, починаючи з 14 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, оскільки поважних причин щодо пропущення строку звернення до суду позивачем не наведено, а відповідач наполягає на його застосуванні.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача як підставу заперечень відсутність бюджетних асигнувань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, також не приймається судом до уваги, оскільки статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.
Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.
Відповідно до п.1, п.3, п.15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою ОСОБА_2 Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується ОСОБА_2 Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, тощо, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, міст Києва та Севастополя, управління в районах, містах і районах у містах.
Питання перерахунку пенсій відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, тому суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 14 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.
На підставі ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. ст. 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195- IV (із змінами та доповненнями), ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-Х ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №. 1058-1, пп. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, керуючись ст.7, ч.1 ст. 11, ч.1, ч.2 ст.99, ч.1, ч.2 ст.100,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як «Дитині війни» задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо нарахування та виплати підвищення пенсії за віком ОСОБА_1 як «дитині війни» за період з 14 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок підвищення пенсії як особі, що має статус дитини війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплат, що вже були здійснені, починаючи з 14 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з моменту проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя :