Київський районний суд м. Одеси
м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43
Справа № 2-А-624/10/1512
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2010 року місто Одеса
Київський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого - судці Непоради М.П.
при секретарі ЯіцькоїЛ.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Білгород- Дністровської роти ДПС ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати постанову ВН № 470289 від 23.01.2010 року недійсною, скасувати її, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В попередньому судовому засіданні позивач заявив клопотання про зміну належного відповідача, посилаючись на те, що оскільки акту індивідуальної дії УДАІ ГУМВС України в Одеській області не виносилось, а постанова по справі про адміністративне правопорушення прийнята службовою особою - інспектором Білгород- Дністровської роти ДПС ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2, то належним відповідачем по справі є УДАІ ГУМВС України в Одеській області.
Ухвалою від 15.03.2010 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_3 і проведено заміну неналежного відповідача, замінено первісного відповідача інспектора Білгород-Дністровської роти ДПС ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 на УДАІ ГУМВС України в Одеській області.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач до судового засідання не з'явився, належним чином сповіщався про час та місце слухання справи, причини неявки суду не відомі, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Вислухавши позивача, дослідивши надані суду докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом, 23 січня 2010 року інспектором Білгород-Дністровської роти ДПС ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 відносно позивача, було винесено постанову серії ВН № 470289 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. В постанові зазначено, що 23.01.2010 року о 8.30 год. позивач керуючи автомобілем НОМЕР_1, на 75 км дороги
Одеса - Білгород-Дністровськ в напрямку с. Затоки на перехресті при зміні напрямку не подав сигнал покажчиком повороту, чим порушив п. 9.2 Правил дорожнього руху.
Вищевказаною постановою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450 (чотириста п'ятдесят) гривень.
Позивач в судовому засіданні пояснив суду, що данні обставини не відповідають дійсності, та не підтверджуються жодним доказом по справі.
Також позивач пояснив суду, що у працівника ДАІ не було жодних правових підстав притягати позивача до відповідальності, в зв'язку з відсутністю будь-яких доказів в справі, які б на його думку, свідчили б про наявність в інкримінованих йому діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається зі змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення, до неї не додано жодних матеріалів, підтверджуючих вину позивача, крім того в протоколі позивач вказав що винним себе не вважає, оскільки на момент зупинки рухався по прямолінійній ділянці дороги і покажчик автоматично вимкнувся одразу після закінчення виконання повороту.
При винесені постанови порушено принцип верховенства права, а саме законні права та інтереси особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Під час розгляду постанови не забезпечено право особи, висловлювати свої думки з приводу притягнення його до відповідальності, заявляти клопотання та надавати докази, чим допущено порушення вимог ч. 1. ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ст. ст. 245, 276,280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляд' справи.
Так враховуючи вищевикладене, та з копій постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що при розгляді справи відповідачем не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Відповідачу по справі надавалась можливість заперечувати, спростувати доводи позивача, надавати докази своєї незгоди, але він за власним бажанням не скористувався своїм процесуальним правом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення інспектор ДАІ допустив неповноту і однобічність при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно не дав їм належної оцінки, відсутні будь-які законні підстави для притягнення позивача до відповідальності передбаченої КУпАП внаслідок чого передчасно зробив висновок про накладання на позивача адміністративного стягнення вигляді штрафу в розмірі 450 грн.
Суд, враховуючи всі обставини по справі, пояснення позивача, наявні в справі матеріали, вважає, що в діях позивача не мало місце порушення вимог ПДР.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Відповідно до ч. 2. ст. 71 КАС України відповідач не виконав зобов'язання щодо доказування правомірності оскаржених дій по справі, не надав будь - яких доказів в спростування доводів позивача. Суд оцінюючи доводи відповідача, викладених у запереченнях на позов, вважає що вони належним чином не спростовують доводи позивача щодо неправомірності дій інспектора ДАІ та відсутності доказів скоєння ним правопорушення (ст. 261 КУпАП).
Таким чином,суд вважає, що саме відповідач повинен був довести суду докази, якими підтверджується факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму ВС № 14 від 24 грудня 2005 року «Про практик застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник.
Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те. що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 52 Закону України ..Про дорожній рух", контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить УДАІ ГУМВС України в Херсонській області). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 „Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ". Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.
Відповідно до пунктів 3, 6, 7 наказу МВС України від 27.03.2009 року № 111 „Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України" працівник ДПС зобов'язаний досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством.
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Тобто позивач, як громадянин правової держави, та як учасник дорожнього руху, має право на те, щоб працівники Державтоінспекції при здійсненні щодо нього владних повноважень діяли у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами.
В іншому випадку, дії працівників Державтоінспекції не грунтуються на законі, що тягне за собою неминуче скасування наслідків цих дій (протоколу про адміністративне порушення, винесення постанови за таким протоколами та ін.).
В Україні діє принцип верховенства права.
Судове рішення (постанова) є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права.
Суд, виконавши всі вимоги адміністративно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
У рішенні суду (постанові) повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судове рішення (постанова) по справі є актом, яким підтверджується наявність або відсутність спірних правовідносин, його конкретний зміст і в такий спосіб спірні правовідносини перетворюються в безспірні, підлягаючими примусовому виконанню.
Відповідно до п. 9.2 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінет Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Окрім протоколу про адміністративне правопорушення відповідач так і не надав суду інших фактичних доказів факту скоєння позивачем проступку, за який передбачена адміністративна відповідальність. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення відповідач не долучив письмові пояснення свідків правопорушення, виходячи з тексту копії протоколу суд не вбачає наявності доказів того, що позивачу були роз'яснені права відповідно до статті 268 КУпАП, зокрема право знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, а при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги чи за дорученням юридичної особи.
На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.
Керуючись ст.ст. 71, 159, 161, 162, 163 КАС України, ст. 14-1, 251,268, 283, 284, 288, 289, 293 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання постанови про адміністративне правопорушення недійсною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати недійсною та скасувати постанову серії ВН № 470289 від 23.01.2010 року інспектора Білгород-Дністровської роти ДПС ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 122 КПАП України - штрафу в розмірі 450 гривен, провадження по справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Головуючий М.П. Непорада