справа №2-454-2009 р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2010 року м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
судді – Чохонелідзе Л.М., при секретарі – Юрчук Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про стягнення заборгованості за договором залучення внеску на депозитний рахунок,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про стягнення заборгованості за договором залучення внеску на депозитний рахунок.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що у 2009 році було укладено договір про внесення на депозитний рахунок кредитної спілки внесок у розмірі 36 000 грн. 00 коп. Договір містить строк - 6 місяців, з виплатою відсотків. Відповідач не виконав умови договору, тому позивач просить стягнути з відповідача внесок у розмірі 36 000 грн. 00 коп. та відсотки у розмірі 672 грн. 70 коп. та судові витрати у розмірі 120 грн. 00 коп.
У судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги, зазначивши, що відсотки у розмірі 672 грн. 70 коп. було сплачено, тому наполягав на позовних вимогах щодо стягнення внеску з відповідача у розмірі 36 000 грн. 00 коп. та стягнення судових витрат у розмірі 120 грн. 00 коп.
Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідачі про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про що свідчать розписки про одержання судової повістки, причину неявки суду не повідомили. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що 30 липня 2009 року було укладено договір №АЛ-1\0017\09\1808 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок між ОСОБА_1 та кредитною спілкою «Перше кредитне товариство». Внесок становить 36 000 грн. 00 коп.
Згідно ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка, відповідно до свого статуту залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунку як у готівковій так і в безготівковій формі.
У п. 1.1. договору №АЛ-1\0017\09\1808 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, член кредитної спілки вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до спілки, а спілка приймає внесок на умовах строковості зворотності а платності в розмірі 36 000 грн. 00 коп. на строк 6 місяців, початком якого є дата внесення внеску, а закінченням 30 січня 2010 року.
Пункт 2.2. договору №АЛ-1\0017\09\1808 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок зазначає, що процентна ставка за внеском встановлюється згідно програми «Класичний» у розмірі 22 % процентів річних.
Суд дійшов висновку, що на момент подачі позову до суду строк дії договору не закінчився, але на підставі п. 3.3. та п. 3.3.1. позивач має право в будь-який час достроково розірвати цей договір, письмово попередивши про це спілку не пізніше, ніж за 15 робочих днів до за планової дати розірвання. В такому випадку спілка повертає внесок члену кредитної спілки та сплачує належні проценти, виходячи з процентної ставки, вказаної в п.2.3. цього договору за фактичний строк Внеску.
03 листопада 2009 року, позивач звернувся до кредитної спілки «Перше кредитне товариство» з вимогою про дострокове розірвання договору та повернення внеску.
10 листопада 2009 року, відповідач надіслав лист позивачу у якому зазначив, що у кредитній спілці «Перше кредитне товариство» виникла ситуація за умови якої задовольнити вимоги кожного вкладника, у строки передбачені відповідним договором про залучення коштів, сталося неможливо.
Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору.
Суд дійшов висновку, що договір, насамперед, належить до юридичних фактів, на основі яких виникають зобов’язання, так як у договорі виявляється воля не однієї особи та договір – це спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України вказує, що договір є обов’язковим до виконання сторонами.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1. припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2. зміна умов зобов’язання;
3. сплата неустойки;
4. відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд дійшов висновку, що відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку і, як наслідок, неможливість виконання відповідачем грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють відповідача від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.
Частиною 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки» кожен член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, так як дія депозитного договору закінчилася та відповідно до умов договору відповідач, станом на дату закінчення договору повинен був повернути депозитний вклад позивачу.
Згідності ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до п. 37 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», від сплати державного мита звільняються: громадяни – за позовами про відшкодування збитків, завданих неповерненням у терміни, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, які бали залучені до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян.
Таким чином, сума боргу, а також сума судових витрат підлягає стягненню з відповідача на користь позивача та на користь держави.
На підставі вкладеного та керуючись ст. 2 та 28 Закону України «Про кредитні спілки», ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 526, 530, 610, 611, 625, 626, 628, 629 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про стягнення заборгованості за договором залучення внеску на депозитний рахунок – задовольнити.
Стягнути з кредитної спілки «Перше кредитне товариство» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором залучення внеску на депозитний рахунок у розмірі 36 000 (тридцять шість тисяч) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.
Стягнути з кредитної спілки «Перше кредитне товариство» на користь держави судовий збір у розмірі 360 (триста шістдесят) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку.
СУДДЯ: Л.М. ЧОХОНЕЛІДЗЕ