УХВАЛА  

    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05  жовтня 2009 року                                                                                                                             м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді – Чохонелідзе Л.М., при секретарі – Юрчук Л.М., розглянувши у судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про правонаступництво,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про дострокове розірвання договорів та стягнення грошових вкладів.

При розгляді даної цивільної справи надійшло клопотання про правонаступництво.

Відповідно  до ст. 37 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Суд дійшов висновку, процесуальне правонаступництво можливе за умови:

-   -     універсального або сингулярного правонаступництва в матеріальному праві;

-   -     наявності судового процесу, відкритого на захист указаних прав.

У матеріальному праві допускається перехід окремого суб’єктивного цивільного права, зокрема поступка права вимоги, заміна боржника в зобов’язанні.

Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: правонаступництва.

При сингулярному правонаступництві до правонаступника переходить тільки певне право кредитора, як, при договірній передачі прав вимоги (цесії).

Відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Стаття 516 ЦК України, зазначає, що заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У договорі про внесення депозитного вкладу, а саме у пункті 7.1 договору банківського вкладу №1005/0404585000554001 від 23.05.2008 року вказано, що будь-які зміни і доповнення до цього Договору можуть бути здійсненні тільки за згодою сторін у письмовій формі і є невід’ємною частиною даного договору.

Суд дійшов висновку, у договорі депозитного вкладу, сторонами чітко встановлено, що заміна кредитора у зобов’язанні може здійснюватися виключно за згодою боржника. Додатковою гарантією забезпечення права та інтересу боржника у зобов’язанні визначено в законі про необхідність своєчасного повідомлення боржника кредитором про здійснену заміну кредитора.    

ОСОБА_1 не було надано доказів про згоду боржника щодо заміни кредитора та про повідомлення банку про заміну сторони у зобов’язанні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити, але це не позбавляє можливості звернутися з повторним клопотання за умови усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтею 211 ЦПК України, –  

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання щодо правонаступництва.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ:                                                                                                                  Л.М. ЧОХОНЕЛІДЗЕ