Судове рішення #7582520

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 Справа № 2а-5/2010р.

26 січня 2010 року смт. Вільшанка                                               Вільшанський районний суд                                                                Кіровоградської області

в складі головуючого судді – Ясінського Л.Ю.

               при секретарі судового засідання – Гузовій В.П.

 

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Вільшанка, Кіровоградської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання  незаконними дій інспектора ДПС  та визнання  постанови незаконною, -

                                                                  В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначв, що постановою інспектора ДПС Ульяновського взводу ОСОБА_2, від 12.10.2009 року серія ВА №041186 його, як позивача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі  255 (двісті  п»ятдесят  п»ять) грн.

Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відеофіксації, що працюють у автоматичному режимі, відповідності до ст.14-1 КпАП.

Позивач вважає дану постанову необгрунтованою, такою що не відповідає нормам КупАП. Під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 278,   279,   280  КУпАП   відповідно   до   яких   завданням   провадження   у   справах   про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Таким чином вважає постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

По-перше, дана постанова винесена на підставі п.6 ст. 258 КУпАП, згідно якої адміністративне правопорушення повинно бути зафіксоване за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Як вбачається зі змісту постанови, правопорушення зафіксовано приладом ВІЗІР №812404. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, або що, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, відповідно до ст.14-1 КпАП фіксація та заочне   винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливе тільки тоді, коли порушення зафіксовано засобом, який працює в автоматичному режимі, тобто без участі співробітника ДАІ.

Таким чином, якщо інспектором ДАІ за допомогою прибору "Візір" і було зафіксовано порушення правил дорожнього руху, то результат зйомки використовується як доказ до протоколу про адміністративне порушення, і в такому випадку складається протокол про адміністративне правопорушення в загальному порядку згідно з вимогами

передбаченими   чинним законодавством.

Також, в даній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості «Візір» . Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до пп..12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом.

В постанові зазначено що  12.10.2009 року об 16 год 21 хв. на 33 км. автодороги Ульяновка-Миколаїв керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 90 км/ч, чим перевищив встановлену швидкість на 30 км/ч, т.ч. керував даним транспортним засобом і допустив порушення ПДР.  Вказана швидкість 90 км на годину сумнівна тому що у радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості «Візір» має кут огляду який регулюється, тобто може вказати швидкість іншого автомобіля, який рухається поруч або більший за розмірами, а за таких умов це може означати, що насправді виміряна швидкість є швидкістю автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від  автомобіля позивача.

Згідно зі ст.ст.10-15 Закону України ?ро метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні. Таких документів до оспарюваної постанови не надано.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Згідно ст.255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ч.3 та ч.4 ст.122 КУпАП.

Інспектор ДПС Ульяновського взводу ОСОБА_2, поза межі своєї компетенції виніс постанову серія ВА №041186 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.І ст.122 КупАП.

Враховуючи вищевикладене  позивач вважає, що постанова від 12.10.2009 р. серія ВА № 041186 по справі про адміністративне правопорушення винесена з порушеннями його прав та чинного законодавства, є необгрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.

     В зв"язку з вищевикладеним позивач  і вимушений звернутись до суду з позовом, в якому просить постанову визнати незаконною та скасувати, а справу провадженням закрити.

    В судовому засіданні позивач  підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

 Відповідач в судове засідання  двічі не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

    Згідно п.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і  місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

    Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

    Судом було встановлено, що 12.10.2009  року інспектором ДПС Ульяновського взводу  ДПС ОСОБА_2О  було  винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення   відносно  ОСОБА_1, якою притягнуто його  до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП  у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн., в якій зазначено, що 12.10.2009 року в 16.21 год на 33 км. автодороги Ульяновка-Миколаїв керуючи автомобілем НОМЕР_2 рухався зі швидкістю 90 км. на год. в населеному пункті с.Пушково в зоні дії дорожнього знаку 5.45, чим перевищив швидкість руху на 30 км. на год. швидкість вимірювалась приладом «Візір», але не вказано хто керував автомобілем.

    Згідно ст.18 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

    Відповідно до ст.17 ч.1 п.1 компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи  юридичних  осіб  із  суб'єктом  владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

    Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

    Судом встановлено, що інспектор ДПС Ульяновського взводу ОСОБА_2,  всупереч вимогам ст.255 КУпАП поза межі своєї компетенції виніс постанову серія ВА №041186 по справі про адміністративне правопорушення, відносно позивача, передбачене ч.1 ст.122 КупАП, крім того в постанові не вказано хто саме керував автомобілем Шевроле.

    Зазначена постанова  судом перевірялись на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

    Перед прийняттям постанови по справі про адміністративне правопорушення, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували порушення Правил дорожнього руху, але таких доказів  постанова  не містить.

     Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню, а  провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає  закриттю.

    Керуючись ст.ст.11,69,71,86,159-162 КАС України, Правилами дорожнього руху України, суд

            П О С Т А  Н О В И В :

    Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Ульяновського взводу ДПС ОСОБА_2О  про визнання  незаконними його та визнання  постанови незаконною - задовольнити.

      Постанову   інспектора ДПС Ульяновського взводу ДПС ОСОБА_2О   від 12.10.2009 року серії ВА №041186 про накладення на  ОСОБА_1  стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за порушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, - скасувати, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Вільшанський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

    Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Вільшанський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

    Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація