П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 2а-2/2010р.
21 січня 2010 року смт. Вільшанка Вільшанський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого судді – Ясінського Л.Ю.
при секретарі судового засідання – Гузовій В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Вільшанка, Кіровоградської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Кіровоградської роти ДПС при УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 про оскарження його дій та визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ВА №027735, від 05.09.2009 року, інспектора ДПС Кіровоградської роти ДПС ВДАІ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2, на нього, як на водія транспортного засобу «МТ-10», д.н.72-96КДК, було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі 425грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України, а саме: порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника та інше. В даній постанові вказано, що він, 05.09.2009р., о 18.10год., рухався на зазначеному транспортному засобі по автодорозі Кіровоград-Платонове Стрій-Знам'янка, здійснив проїзд на заборонений сигнал регулювальника.
Вважає притягнення його до адміністративної відповідальності та накладеня стягнення не обґрунтованим, оскільки умислу на вчинення правопорушення він не мав, не зрозумів жест регулювальника, який ніби то дозволяв йому рухатись, перешкод нікому він не створив, аварійної обстановки теж. Враховуючи відсутність навиків проїзду регулювальника, він не зрозумів його жест, точніше він просто стояв, він не думав що це регулювальник. На його пояснення інспектор Осіпов О.В. не звернув уваги, склав оскаржувану постанову. На його вимогу, у протоколі він зазначив що з протоколом ознайомлений.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відносно нього, інспектором Осіповим О.В. грубо порушені його права на захист, передбачені ст.268 КпАП України, так як він не надав можливості скористатись послугами адвоката, або фахівця у галузі права, про що позивач просив в усній формі, розглянув справу на місці, без визнання позивача винним наклав на нього стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст.268 КпАП України:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскаржувану постанову позивач вважає незаконною так як, відповідно до статті 280 КпАП України не були достатньо з'ясовані обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не зазначено повне найменування органу та посадової особи яка склала постанову, коротко нечітко викладена описова частина, також не вказано обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, де знаходиться місце вчинення правопорушення, на якому перехресті незрозуміло. Відповідно до ст.283 КпАП України постанова має містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис , установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Дане рішення як зазначено не містить повного найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, викладення обставин, установлених при розгляді справи, не зазначено обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, місце вчинення правопорушення та місце складання постанови зазначено нечітко.
Крім цього, у резолютивній частині постанови не вказано, чи визнаний позивач винним у вчиненні правопорушення, за якою статтею притягується до відповідальності. Без визнання винною, особу неможливо притягнути до відповідальності, так як це є порушенням положень Конституції України та вимог КпАП України.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
В зв"язку з вищевикладеним позивач вважає, що вищезазначена постанова підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням вимог чинного законодавства, а тому просить суд постанову визнати незаконною та скасувати, а справу провадженням закрити. В судовому засіданні позивач просив суд скасувати вищезазначену постанову, а справу провадженням закрити.
Відповідач в судове засідання двічі не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно п.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивача та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Згідно ст.18 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.17 ч.1 п.1 компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою – інспектором на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Зазначена постанова судом перевірялись на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Перед винесенням постанови по справі про адміністративне правопорушення, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували порушення Правил дорожнього руху, але таких доказів постанова не містять.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.11,69,71,86,159-162 КАС України, Правилами дорожнього руху України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Кіровоградської роти ДПС при УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 про оскарження його дій та визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову інспектора ДПС Кіровоградської роти ДПС при УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 від 05.09.2009 року серії ВА №027735 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, - скасувати, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Вільшанський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Вільшанський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: