Р І Ш Е Н Н Я             Справа № 2- 426/09

                                                           І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

16 червня 2009 року                                                           м. Кременчук

    Кременчуцький  районний  суд  Полтавської області в складі :

        головуючого судді Колотієвського О.О.,

        при секретарі Голуб О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Гориславська сільська рада про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним,-

встановив:

         ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа – Гориславська сільська рада про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним.

          В позові вказала, що в березні 1994 р. досягла усної домовленості з ОСОБА_2 про укладення з нею договору купівлі-продажу житлового будинку, що належав її матері ОСОБА_3. що знаходився на вул.Жадова,85 в с.Миловидівка Гориславської сільради Кременчуцького району. Власниця будинку ОСОБА_3, будучи паралізованою, в цей період жила у дочки ОСОБА_2, яка здійснювала за нею сторонній догляд. Будинок знаходився в поганому стані. Одна стіна будинку майже впала. Нами була обумовлена договірна ціна в сумі 800 доларів США. Крім цього ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання оформити договір купівлі-продажу цього дому, за що їй необхідно було доплатити  ще 100 доларів США. Також зазначила, що 10 травня 1994р. привезла 900 доларів США і в присутності двох свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вручила їх ОСОБА_2 в рахунок оплати за будинок згідно досягнутої раніше домовленості. 14 жовтня 2001р. ОСОБА_3 померла. Після її смерті її єдина дочка, відповідачка по справі так і не оформила спадщину. Не оформивши спадщину, вона відмовилась також оформляти договір купівлі-продажу згаданого житлового будинку в нотаріальному порядку, хоча за минулі роки позивач зробила підтримуючий ремонт цього будинку, щорічно садила город, в літній період проживала в спірному будинку. Відповідно до ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Просила суд визнати дійсним договір купівлі продажу житлового будинку №85 по вул.Жадова в с.Миловидівка Гориславської сільради Кременчуцького району, укладений в усній формі між нею та ОСОБА_2, як продавцем і визнати за нею право власності на цей будинок.

         Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, в їх обґрунтування пояснила так, як викладено в описовій частині рішення.

         Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 позовні вимоги визнали, викладені в позові обставини підтвердили.

          Від третьої особи – Гориславської сільської ради до суду надійшла заява, в якій просили розглянути справу за відсутності їх представника.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що відвозив ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та бачив, як позивач віддавала ОСОБА_2 гроші.

         Вислухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

         Судом установлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

         В судовому засіданні встановлено і не оспорюється сторонами, що в березні 1994 р. ОСОБА_1 досягла усної домовленості з ОСОБА_2 про укладення з нею договору купівлі-продажу житлового будинку, що належав її матері ОСОБА_3, що знаходиться на вул.Жадова,85 в с.Миловидівка Гориславської сільради Кременчуцького району за 800 доларів США.  Власниця будинку ОСОБА_3, будучи паралізованою, в цей період жила у ОСОБА_2, яка здійснювала за нею сторонній догляд. Крім цього ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання

оформити договір купівлі-продажу цього дому, за що їй необхідно було доплатити  ще 100 доларів

США. 10 травня 1994р. ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 900 доларів США в рахунок оплати за будинок згідно досягнутої раніше домовленості. 14 жовтня 2001р. ОСОБА_3 померла. Після її смерті її єдина дочка - ОСОБА_2 не оформила спадщину. Не оформивши спадщину, вона відмовилась оформляти договір купівлі-продажу житлового будинку. В розумінні положень ст..658 ЦК України продати будинок може лише його власник. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами власником спірного будинку на момент укладання договору купівлі-продажу була ОСОБА_3, тобто ОСОБА_2 не мала права бути продавцем будинку, і відповідно в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

        Керуючись ст.658 ЦК України, ст.10,11,81,88,212-215, 218 ЦПК України, суд,

вирішив:

       В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Гориславська сільська рада про визнання договору купівлі-продажу будинку №85 по вул.Жадова в с.Миловидівка Гориславської сільради Кременчуцького району, укладений в усній формі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсним – відмовити.

         В задоволенні вимоги щодо визнання права власності на будинок №85 по вул.Жадова в с.Миловидівка Гориславської сільради Кременчуцького району за ОСОБА_1– відмовити.

           Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                        /підпис/                           ОСОБА_8

Копія вірна:

Суддя                                               О.О. Колотієвський