РІШЕННЯ

                                                           ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                       Справа  №  2-234/10

                12 січня 2010 року    Олександрійський міськрайонний суд  Кіровоградської області в складі:  

     головуючого – судді Куковенкова С.В.

     при секретарі –  Стасенко Ю.С.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмайлівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадкове майно, -

                                                                  ВСТАНОВИВ:

  Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що вона з 1996 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 та проживала разом з ним в будинку за адресою Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Ізмайлівка, вул. Кірова, 8.

 Після смерті ОСОБА_2, яка сталася 03 квітня 2002 року, відкрилася спадщина, яка складається з вищезазначеного будинку, який належав померлому на підставі: ? частка - договору дарування від 21 серпня 1996 року, інша ? частка – на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 серпня 1994 року.

  Вказує, що згідно з ст. 1264 ЦК України, вона є спадкоємцем четвертої черги за законом. Спадкоємці інших черг відсутні.

  Згідно з ст. 548, 549 ЦК України в ред. 1963 року, що діяв на момент смерті спадкодавця, вона вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки вступила у володіння та управління спадковим будинком, до нотаріальної контори у визначений законом строк після смерті спадкодавця не зверталася.

  Оскільки від встановлення факту її спільного проживання спадкодавцем однією сім’єю на протязі більше 5 років до моменту його смерті залежить її право на спадкове майно, просить встановити цей факт в судовому порядку та визнати за нею право власності на спадкове майно – житловий будинок № 8 по вул. Кірова в с. Ізмайлівка Олександрійського району Кіровоградської області.

  В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.  

  Представник відповідача у судове засідання надав заяву з клопотанням  про проведення розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги визнає.  

      Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

              До спірних правовідносин сторін необхідно застосовувати як норми нині чинного ЦК України, так і норми Цивільного кодексу УРСР 1963 року, а саме ст. ст. 548, 549 ЦК.

   Згідно з довідкою Ізмайлівської сільської ради Олександрійського району № 780 від 15 вересня 2009 року, позивач ОСОБА_1 дійсно проживала з гр. ОСОБА_2 до дня його смерті, здійснювала за ним догляд, вела спільне господарство і поховала його за свій рахунок.

   Згідно з ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи,  які спільно проживають,  пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

   Таким чином, на підставі довідки сільської ради, суд вважає встановленим факт спільного проживання позивача з померлим ОСОБА_2 на протязі не менше 5 років до дня його смерті, що дає підстави для спадкоємства позивача, як спадкоємця четвертої черги (ст. 1264 ЦК України).

   Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець,  який постійно проживав разом із спадкодавцем  на час відкриття спадщини,  вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку,  встановленого статтею 1270  цього  Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

   Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила книги   шостої Цивільного кодексу України  застосовуються також до спадщини,  яка  відкрилася,  але  не  була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

                 Відповідно до ст. 549 ЦК України в ред. 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він  фактично  вступив  в  управління  або  володіння спадковим майном.

  Суд вважає доведеним, що позивач вступила у володіння та користування спадковим майном, оскільки вона проживала разом з спадкодавцем на момент його смерті, проживає у спадковому будинку і дотепер, таким чином, вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 і її позовні вимоги підлягають задоволенню.

              Керуючись ст. ст. 549 ЦК УРСР в ред. 1963 р., ст. ст. 1264, 1268 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 209, 212, 214-215, 218  ЦПК України,  суд –

                                                                       ВИРІШИВ:

             Позов задовольнити.

  Встановити юридичний факт проживання ОСОБА_1 однією сім’єю з ОСОБА_2 на протязі більше 5 років до дня його смерті та визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, що помер 03 квітня 2002 року, право власності на житловий будинок № 8 по вул. Кірова в с. Ізмайлівка Олександрійського району Кіровоградської області.

             Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження.

 Заява про апеляційне оскарження  рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, або в  порядку,  встановленому п. 4 ст. 295 ЦПК України.  

             Головуючий:                                                                                        Куковенков С.В.