П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 2а-7/2010р.
19 січня 2010 року смт. Вільшанка Вільшанський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді – Ясінського Л.Ю.
при секретарі судового засідання – Гузовій В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Вільшанка, Кіровоградської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС м.Кіровограда ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та визнання протиправними дії, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що 10 жовтня 2009 року стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії В А № 043262 та винесено постанову серії В А № 044724 по справі про адміністративне правопорушення. Вказані вище Постанова та Протокол про адміністративне правопорушення були складені інспектором ДПС взводу ДПС у м. Кіровограді ОСОБА_2, внаслідок чого позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
Позивач ОСОБА_3, що під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
При розгляді справи небули з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
В позові позивач вказав , що як в протоколі так і в оскаржуваній Постанові про накладення на нього штрафу за вчинення адміністративного правопорушення зазначено, що відповідальність за вчинене ним правопорушення передбачене ч. 2 ст.121 КУпАП, в той час, як видно із зазначених документів інспектор встановив, що автомобіль, який належить позивачеві на праві власності здійснив обгін іншого транспортного засобу ближче ніж за 50 м. до пішохідного переходу за що відповідальність передбачена санкцією іншої статті, а саме 122 КУпАП. При цьому позивач зазначає, що вказаною статтею (121 КУпАП) такого
порушення взагалі не передбачено, а тим більше відсутнє воно і в частині 2 зазначеної статті.
Згідно ст.255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення передбачені частиною першою статті 44, статті 44-1, 46-1, 46-2, 51, 51-2, 92, частиною першою статті 106-1, стаття 106-2, частиною третьою і шостою статті 121, частиною третьою і четвертою статті 122, статтею 122-2, частиною третьою статті 123, статтею 124 та іншими (по зростанню).
Таким чином, Протокол про адміністративне правопорушення серії В А № 043262 та Постанова серії ВА № 044724 по справі про адміністративне правопорушення від 10 жовтня 2009 року стосовно позивача були складені інспектором ДПС взводу ДПС у м. Кіровограді ОСОБА_2 з перевищенням повноважень та всупереч діючому законодавству.
Відсутність у справі пояснень свідків грубо протирічить ст.256 КпАП та призводить до відсутності у справі передбачених законом доказів. За таких умов говорити і про доведеність правопорушення не можна.
Так, відповідачем на протиріччя вимогам ст.ст.256, 272 КпАП не зазначено у протоколі свідків, на показаннях яких позивач наполягав, а саме - ОСОБА_4, який мешкає в м. Кіровограді, вул. Попова буд.Н кв.63. А саме він є безпосереднім очевидцем тієї події, оскільки бачив на власні очі картину того, що відбулося насправді, та що позивач не вчиняв правовопорушення. Зазначеного свідка позивач знайшов в момент, коли інспектор забрав у позивача документи на авто та водійське посвідчення і пішов з ними у патрульну машину .
Окрім грубого порушення процесуального законодавства, зазначене говорить ще й про упередженість до позивача співробітника ДАІ, який склав протокол та виніс постанову.
Також позивач зазначає, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують його особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує його права, передбачені ст.268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано його особу, матеріальний стан та ін. обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до вимог КУпАП. За таких умов його права при такому розгляді справи грубо порушено.
Позивач наполягає, що за таких умов у його діях немає складу правопорушення, у якому його визнано винним оскаржуваною Постановою про накладення адмінстягнення та Протоколом про притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім того, позивач стверджує, що ним не порушено і не могло бути порушено п. 14.6 Правил Дорожнього руху оскільки він рухався по головній дорозі в крайкому лівому ряду. Ця дорога має дві полоси в одному напрямку, а тому обгону він ніяк не міг вчинити оскільки це було випередження, а не обгін - і вчинене воно було ним не менше ніж метрів за 100 до пішохідного переходу.
Зупинивши його, чоловік у формі працівника ДАІ не представився ( але
привітався) і одразу ж запросив у нього водійське посвідчення, талон попереджень та
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу при цьому не назвавши причину
зупинки. Потім йому сказали пересісти в машину працівників ДАІ, але він відмовився і запропонував спілкуватись іншим способом, або біля його машини, або в авто). Більш того на його вимогу представитися відповідач зробив це незрозумілим тоном (нерозбірливо) та не пред'явив службове посвідчення.
До того ж, відповідно до пп.12.12.3 «Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України», затвердженої Наказом Міністерством Внутрішніх Справ України від 13.11.2006 N 1111 забороняється зупиняти транспортні засоби на ділянках доріг з обмеженою видимістю, до і після повороту, безпосередньо перед перехрестями, у зоні залізничних переїздів та в інших небезпечних місцях, але його зупинили на дорозі з обмеженою видимістю на перехресті доріг , де мав місце інтенсивний рух транспорту.
На його прохання надати маршрут патрулювання (що передбачено Наказом Міністерством Внутрішніх Справ України від 13.11.2006 N 1111 і Зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2006 р. N 1243/13117 «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України») йому нічого надано не було. Але ж відповідно до зазначеної вище Інструкції маршрут патрулювання - визначена дислокацією ділянка вулично-дорожньої мережі, де нарядом ДАІ здійснюється виконання покладених на нього обов'язків. Таким чином незрозуміло чи взагалі законно знаходився схований за вуглом будинку пошти автомобіль ДАЇ та чи знаходилися відповідач та інші особи (яких було декілька) при виконанні своїх обов'язків.
При цьому позивач зазначає, що Протокол та Постанова були складені інспектором в 15 годин 49 хвилин, і складалися протягом 50 хвилин без складення протоколу про затримання
мене. Таким чином позивач був позбавлений можливості рухатися у необхідному для нього
напрямку протягом тривалого часу, що по суті обмежило його права на вільне пересування. А
відповідно до п. 22.8 «Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби
Державтоінспекції МВС України» у разі неможливості складання протоколу на місці
вчинення правопорушення, особа може бути доставлена до територіального ОВС.
Затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, для складання протоколу
або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці,
здійснюється відповідно до вимог законодавства України. Більш того, згідно із пп. 12.12.5
вищевказаної «Інструкції....»зупинення транспортних засобів має здійснюватися на
мінімально короткий термін.
Таким чином, якщо допустити, що якби позивач навіть і порушив би ПДД, то його не мали права тримати 50 хвилин без відповідного оформлення додаткових документів відповідно до діючого законодавства.
В зв"язку з вищевикладеним позивач вважає, що вищезазначена постанова підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням вимог чинного законодавства, а тому просить суд постанову визнати незаконною та скасувати, а справу провадженням закрити.
В судове засідання позивач не з»явився надіслав заяву в якій просив суд розгляд і вирішення справи за його позовом здійснювати без виклику осіб, які беруть участь у справі та проводити судове засідання на основі наявних у суду матеріалів у порядку письмовому провадження.
Відповідач в судове засідання двічі не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно п.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Згідно ст.18 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.17 ч.1 п.1 компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою – інспектором на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Зазначена постанова судом перевірялись на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Перед винесенням постанови по справі про адміністративне правопорушення, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували порушення Правил дорожнього руху, але таких доказів постанова не містить.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.11,69,71,86,159-162 КАС України, Правилами дорожнього руху України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС м.Кіровограда ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та визнання протиправними дії - задовольнити.
Постанову інспектора ДПС взводу ДПС м.Кіровограда ОСОБА_2 від 10 жовтня 2009 року серії ВА №043262 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення, передбачене ч.2 ст.121 КУпАП, - скасувати, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Вільшанський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Вільшанський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: