ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-1731/10/0408
Провадження № б/н
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"16" липня 2010 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Косторенко А.Ю.,
при секретарі Сеферовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривого Розі цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради
про визнання права власності на земельну ділянку та встановлення факту , -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому в обгрунтування своїх вимог зазначила, що згідно свідоцтва на спадщину за законом виданого Сьомою Державною нотаріальною конторою від 21.06.2000 р. її батькові ОСОБА_3 належали домоволодіння №69 по вул. Інтернаціональна м. Кривого Рогу та земельна ділянка площею 0, 0880 га, розташована за вказаною адресою. 22 червня 2008 року ОСОБА_3 помер, за життя ним було складено заповіт на її користь позивачки, який 23 грудня 2004 р. був посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 4872.
28 квітня 2009 року вона звернулася до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті її батька. Але постановою Державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 від 28.04.2009 р. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на земельну ділянку, оскільки були відсутні державний акт на земельну ділянку , її батько ОСОБА_3 не встиг оформити у Державного комітету земельних ресурсів державний акт на земельну ділянку площею 0, 0880 га розташовану в м. Кривий Ріг по вул. Інтернаціональна буд.69.
В зв’язку з цим вона вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить встановити факт належності ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом на праві власності після померлого ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0, 0880 розташованої в м. Кривий Ріг по вул. Інтернаціональна буд.69, визнати ОСОБА_2 спадкоємцем земельної ділянки площею 0, 0880 га розташованої в м. Кривий Ріг по вул. Інтернаціональна буд.69, яка належала померлому 22 червня 2008 р. ОСОБА_3 на праві власності в порядку спадкування за заповітом та визнати за позивачкою право власності на земельну ділянку площею 0, 0880 га розташовану в м. Кривий Ріг вул. Інтернаціональна буд.69 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3
В судовому засіданні позивачка підтримала позов в повному обсязі та наполягала на його задоволенні з підстав зазначених в позовній заяві.
Відповідач до залу суду не з’явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, винести рішення згідно норм чинного законодавства.
Вислухавши позивачку, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва на спадщину за законом від 21.06.2000 р. за № 1-823, виданого Сьомою Державною нотаріальною конторою ОСОБА_3 належать домоволодіння №69 по вул. Інтернаціональній в м. Кривому Розі та земельна ділянка площею 0, 0880 га, розташована у м. Кривому Розі по вул.. Інтернаціональній, буд. 69.
22 червня 2008 року ОСОБА_3 помер, про що свідчить відповідна копія свідоцтва про смерть. При цьому ОСОБА_3 за життя не встиг оформити у Державному комітеті земельних ресурсів державний акт на вказану земельну ділянку площею 0, 0880 га, що належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_7 - ОСОБА_6, померлого 13 листопада 1999 р.
З метою переоформлення спадщини, після смерті ОСОБА_3, померлого 21.06.2008 року, позивачка звернулася до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, складеного ОСОБА_3 на її користь, від 23 грудня 2004 р., посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та внесеного в реєстр за № 4872. В зв’язку з цим державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 була заведена спадкова справа №889\2008. 28.04.2009 року позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно померлого ОСОБА_3, що складається з домоволодіння №69, розташованого по вул. Інтернаціональній в м. Кривому Розі. У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається з земельної ділянки, розташованої у м. Кривому Розі по вул. Інтернаціональній, буд. 69 було відмовлено, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа на землю у ОСОБА_3, про що нотаріусом видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту що мають юридичне значення, а тому заявлені вимоги щодо встановлення факту належності земельної ділянки площею 0, 0880, розташованої в м. Кривому Розі по вул. Інтернаціональна буд.69, ОСОБА_3 на праві власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 22.04.2008р., є цілком правомірними і не суперечить діючому законодавству України. Факт належності земельної ділянки площею 0, 0880, розташованої в м. Кривому Розі по вул. Інтернаціональна буд.69, ОСОБА_3 на праві власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 22.04.2008р. підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори 07.07.2000р., зареєстрованого в реєстрі за №1-903, на спадкове майно, що складається з земельної ділянки, розташованої у м. Кривому Розі по вул. Інтернаціональній, буд. 69, там землевпорядної справи на земельну ділянку, розташовану у м. Кривому Розі по вул. Інтернаціональній, буд. 69
Встановлення даного факту є необхідним для прийняття позивачкою спадщини відповідно до заповіту.
Відповідно до ст. 316 ІДК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності_набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ч.І ст. 381 Цивільного Кодексу України земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями визнається садибою.
Відповідно до ч.2 ст. 381 Цивільного кодексу України у разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 386 ЦК України Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Згідно ст. 392 ЦК України Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності на теперішній час як вибачається з матеріалів справи право власності на земельну ділянку площею 0, 0880 та, розташовану в м. Кривий Ріг вул. Інтернаціональна буд.69 не визнається за померлим ОСОБА_3 та спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Крім того, частиною 1 ст. 120 ЗК України встановлено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Згідно ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до пункту “а” ч. З ст. 152 Земельного кодексу України, п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. №7 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”, п. 2, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995р. №20 “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права на землю. Суд вважає позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
З огляду на наведене, суд вважає, до позивачки, як до набувача - спадкоємця разом з переходом права власності на вищезазначене домоволодіння також повинно перейти право власності на спірну земельну ділянку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 212, 213, 214, 215, 223, ЦПК України, ст.ст. 316, 328, 386, 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1223, 1225, 1233 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання права власності на земельну ділянку та встановлення факту задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_3 на праві власності земельної ділянки площею 0, 0880, розташованої в м. Кривий Ріг по вул. Інтернаціональна, буд.69, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6.
Визнати ОСОБА_2 спадкоємцем земельної ділянки площею 0, 0880 га розташованої в м. Кривий Ріг по вул. Інтернаціональна буд.69, після смерті ОСОБА_3, померлого 22 червня 2008 р., в порядку спадкування за заповітом, посвідченим 23 грудня 2004 р. приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 4872.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0, 0880 га, розташовану в м. Кривий Ріг вул. Інтернаціональна буд.69 в порядку спадкування за заповітом посвідченим 23 грудня 2004 р. приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 4872, після смерті ОСОБА_3, померлого 22 червня 2008 року.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: А. Ю. Косторенко