Київський районний суд м. Одеси
м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43
Справа № 2-а-1150/10/1512
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2010 року Київський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого - судді Непоради М.П.
при секретарі ЯіцькоїА.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі. -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову ВН № 267667 від 08.08.2010 року, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивач пояснив суду, шо у працівника ДАІ не було жодних правових підстав притягати його до відповідальності, в зв'язку з відсутністю будь-яких доказів в справі, які б на його думку, свідчили б про наявність в інкримінованих йому діях складу адміністративного правопорушення.
На думку позивача, виходячи з фактичних даних по справі та зі змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення, не вбачається жодних матеріалів, підтверджуючих вину позивача, крім того в протоколі позивач зазначив, шо винним себе не вважає, оскільки рухався по проїжджій частині в той час. коли пішоходів не було ні на тротуарі, ні на проїжджій частині. Відтак позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач до судового засідання не з'явився, належним чином сповіщався про час та місце слухання справи, причини неявки суду не відомі, заява від відповідача про розгляд справи без його участі до суду не надходила.
Заслухавши думку, доводи та пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову виходячи з наступного:
Як встановлено судом. 08 серпня 2010 року інспектором ДПС 4 взводу старшим лейтенантом ОСОБА_2 відносно позивача було складено адміністративний протокол серії ВН1 № 097065 та винесено постанову серії ВН №267667 за фактом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України.
В постанові зазначено, шо позивач керуючи автомобілем Опель, д/н НОМЕР_1 по вул. Ген. Бочарова у місті Одесі, здійснюючи поворот праворуч на проспект Добровольського не надав перевагу пішоходу, який переходив проїжджу частину, чим порушив п. 16.2 Правил дорожнього руху.
Вищевказаною постановою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядкч встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд вважає, що в порушення п. 4. 2 Наказу МВС України № 77 від 26.02.2009 рок інспектор не долучив до протоколу про адміністративне правопорушення письмові пояснення свідків правопорушення.
Згідно із п. 16.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2002 № 1306 на регульованих і нерегульованих перехрестях водій повертаючи праворуч або ліворуч,повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзджу частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутньому напрямку.
Разом із тим, відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь - яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Пунктом 24 Постанови Пленуму ВС № 14 від 24 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283. 284 КУпАП. У ній. зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про чинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Таким чином, суд вважає, що саме відповідач повинен був довести суду докази, якими підтверджується факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Відповідачу надавалась можливість спростувати пояснення позивача, надати докази правомірності прийнятого по справі про адміністративне правопорушення рішення, однак відповідач цим правом не скористався.
Суд вважає, що відповідачем не було спростовано пояснення позивача відносно того, що при здійсненні повороту праворуч з вул. Ген. Бочарова у місті Одесі на проспект Добровольського позивач не надав перевагу пішоходу, який переходив проїжджу частину на цей момент.
Інспектор дорожньо - транспортної служби ДАІ м. Одеси ОСОБА_2 при здійсненні фіксації адміністративного правопорушення не опитував та взагалі не залучав понятих чи інших свідків, не відбирав та не долучив до адміністративного протоколу пояснення пішохода і взагалі не встановив його особу, тобто реальних осіб, які б могли засвідчити факт правопорушення інспектором не встановлено.
Крім того суд приходить до висновку, що правопорушення не було зафіксовано на відео засобами, які відповідають встановленим чинним законодавством технічним вимогам.
При винесені постанови порушено принцип верховенства права, а саме законні права та інтереси особи, шо притягається до адміністративної відповідальності. Під час розгляду постанови не забезпечено право особи, висловлювати свої думки з приводу притягнення його до відповідальності, заявляти клопотання та надавати докази.
Суд, враховуючи всі обставини по справі, пояснення позивача, наявні в справі матеріали, вважає, що в діях позивача не мало місце порушення вимог ПДР.
Окрім того, суд приходить до висновку, що відповідач взагалі при складанні адміністративного протоколу та постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не правильно застосував норми матеріального права, застосувавши до позивача норму частини 2 статті 122 КпАП України, яка взагалі не передбачає відповідальності за порушення правил переїзду пішохідних переходів або ненадання переваги у русі пішоходам.
Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення інспектор ДАІ допустив неповноту і однобічність при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно не дав їм належної оцінки, внаслідок чого передчасно
зробив висновок про накладання на позивача адміністративного стягнення вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто може бути примушений робити те. шо не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, шо передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, Тобто позивач, як громадянин правової держави та як учасник дорожнього руху, має право на те. щоб працівники Державтоінспекції при здійсненні щодо нього владних повноважень діяли у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами.
В іншому випадку, дії працівників Державтоінспекції не ґрунтуються на законі, що тягне за собою неминуче скасування наслідків цих дій (протоколу про адміністративне порушення, винесення постанови за таким протоколами та ін.).
В Україні діє принцип верховенства права.
Судове рішення (постанова) є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права,
Суд, виконавши всі вимоги адміністративно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, У рішенні суду (постанові) повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні,
Судове рішення (постанова) по справі є актом, яким підтверджується наявність або відсутність спірних правовідносин, його конкретний зміст і в такий спосіб спірні правовідносини перетворюються в безспірні. підлягаючими примусовому виконанню,
3 огляду на вищевикладене суд вважає, що ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, якого він не скоював, що суперечить вимогам ч. 2. ст. 58 Конституції України, ст. 7 КпАП України, згідно якої ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавались законом як правопорушення, і у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, і, у відповідності до ч. 1 .ст. 247 КпАП України, ці обставини, виключають здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення, прийнята по справі постанова підлягає скасуванню, а розпочате провадження підлягає закриттю.
Керуючись ч. 2. ст. 58 Конституції України, ст.ст. 71, 159, 161. 162, 163 КАС України, ст. ст. 7, 14-1, 251, 268. ч. 1.ст.247 283. 284, 288, 289. 293, 296 КпАП України, пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 24 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, - задовольнити.
Скасувати постанову ВН № 267667 від 08.08.2010 року інспектора ДПС 4 взводу старшого лейтенанта ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 122 КПАП України - штрафу в розмірі 425 гривен, провадження по справі закрити.
Постанова суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Непорада