ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/179/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Макарика В.Я., Пліша М.А.,

за участі секретаря судового засідання Гром І.І.,

позивач: не з'явився

відповідач: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року про повернення позовної заяви у справі № 1340/3819/18 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Львівській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

суддя в 1-й інстанції -Мартинюк В.Я,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту ухвали-не зазначено,-

В С Т А Н О В И В:

23 серпня 2018 року позивач - Головне управління ДФС у Львівській області звернулося в суд з адміністративним позовом до відповідача - фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 та просило стягнути з фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 в користь бюджету грошові кошти в розмірі 4987, 07 грн..

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач - Головне управління ДФС у Львівській області в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у справі №1340/3819/18 про повернення позовної заяви та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що на час скерування позовної заяви до суду, суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто набули статусу «податкового боргу». Звертає увагу, що фізичним особам податкова вимога надсилається в тому самому порядку і з тих самих підстав, що і платникам податку - юридичним особам. Зазначає, що відповідно до п.95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги. А тому вважає, що право на звернення з позовом про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків виникає через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги, таким чином позовну заяву скеровано до суду відповідно з завершенням 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги.

Від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Згідно частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було подано позовну заяву до закінчення строку, визначеного ч.2ст.122 КАС України, для оскарження податкового повідомлення-рішення від 05.03.2018 року за №0094111316, на якому, в тому числі, ґрунтується вимога про стягнення грошових коштів, що є підставою для повернення адміністративного позову на підставі п.8 ч.4 ст.169 КАС України.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову в даній адміністративній справі є стягнення суб'єктом владних повноважень податкового боргу з фізичної особи платника податків. На час скерування позовної заяви до суду, суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету сплачені не були, тобто набули статусу «податкового боргу».

При цьому, згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.87.11ст.87 Податкового кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до Закону про виконавче провадження.

Таким чином, п.87.11ст.87 Податкового кодексу України встановлено особливий порядок стягнення податкового боргу платників податків - фізичних осіб у порівнянні з порядком погашення податкового боргу юридичних осіб.

З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 Податкового кодексу України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам п.87.11ст.87 Податкового кодексу України.

Водночас п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України не встановлено особливостей щодо моменту, з якого у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу. Зокрема, не передбачено особливостей щодо направлення платникові податку - фізичній особі податкової вимоги як умови для виникнення права на примусове стягнення податкового боргу, передбаченої п.95.2ст.95 Податкового кодексу України.

Отже, фізичним особам податкова вимога надсилається в тому самому порядку і з тих самих підстав, що і платникам податку - юридичним особам. Зазначене випливає зі змісту ст. 59 Податкового кодексу України, яка передбачає уніфіковані правила направлення податкових вимог усім платникам податків.

При цьому, згідно з п.95.2ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, право на звернення з позовом про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків виникає через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2017 року у справі №К/800/24410/16 (809/2000/15).

Матеріалами справи підтверджено, що 13 квітня 2018 року на адресу відповідача - фізичній особі - платнику податків ОСОБА_1 надіслано податкову вимогу від 03 квітня 2018 року №41123-17. З адміністративним позовом Головне управління ДФС у Львівській області звернулось до суду 23 серпня 2018 року, тобто після спливу 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги відповідачу.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем подано позовну заяву в межах строку звернення, а саме зі спливом 60 календарних днів з моменту надіслання фізичній особі - платнику податків ОСОБА_1 податкової вимоги, таким чином в суду першої інстанції не було правових підстав для повернення адміністративного позову відповідно до п.8 ч.4 ст.169 КАС України.

Відтак, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги є підставними, оскільки такі спростовують висновки суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

Відповідно до ч. 3ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись, ч. 4 ст.229, ч.3 ст.243, ст. ст.308, 310, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року про повернення позовної заяви у справі № 1340/3819/18 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Львівській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді В. Я. Макарик

М. А. Пліш