Справа №2-989/10

РІШЕННЯ

   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 січня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Прасолова В.М.

    при секретарі –  Горбуновій Л.С.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, суд –

   ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1І звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить: стягнути відповідача на свою користь аліменти на утримання повнолітньої дочки в розмірі ј частини заробітної плати до закінчення навчання або виповнення 23 річного віку.

    В обґрунтування позову навела наступне. Знаходилася з відповідачем у фактичних шлюбних стосунках. Позивач є батьком ОСОБА_3 На час народження дитини її, позивачки, прізвище було “Наточий”. Дочка перебуває на її, позивачки, утриманні. Дочка є студенткою денної форми навчання 2 курсу Дніпропетровського національного університету ім. Олесі Гончара, навчається на контрактній основі. Відповідно до договору №198-08 від 1 серпня 2008 року, плату за навчання дитини вносить вона, позивачка. Працює на ВАТ “ІнГЗК”, має середню заробітну плату в розмірі 1855 грн. 65 коп., інших доходів не має. Тому потребує матеріальної допомоги на утримання дочки, яка продовжує навчання. Домовленості з відповідачем на  утримання дитини не досягнуто, відповідач ухиляється від спілкування на цю тему, не надає відомостей про працевлаштування та доходи. Їй, позивачці відомо, що відповідач має доходи, а тому має можливість надавати допомогу на утримання дочки.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та у своїх поясненнях підтвердила зміст позову. Крім того пояснила, що позивач має можливість надавати допомогу, так як на протязі декількох днів сплатив близько 14000 грн. заборгованості по аліментах. Дочка стипендію не отримує, ніде не працює, захворюваннями не страждає, проживає у гуртожитку, оплачує проживання в сумі по 1100 грн. щомісяця. Вона, позивачка на утримання будь яких осіб не має, перебуває у шлюбі. Її позивачки чоловік працює, отримує заробітну плату близько 1900 грн. щомісяця, має повнолітню дитину.  Відповідача бачили працюючим на будівлях, яку заробітну платню отримує, не знає. Їй, позивачці невідомо щоб відповідач займався підприємницькою діяльністю, отримував кошти за здачу якогось майна у оренду. Змінювати, доповнювати, уточнювати позов, подавати додаткові докази не бажає.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав повністю та надав пояснення, відповідно до яких перебуває в шлюбі з 1993 року, має неповнолітню дитину. На даний час не працює, з грудня 2009 року був зареєстрований як безробітний, знятий з обліку, оскільки запропонована робота його не влаштовує. Декілька років не платив аліменти на дитину, в короткий час погасив борг. Проживає в приватизованій, не належній йому квартирі. Його, відповідача батьки отримують пенсію, аліментів на батьків не сплачує. Дружина працює, має заробіток 1270 грн. щомісяця. Будь якими захворюваннями на страждає. Дитина його, відповідача, дружини на обліку у лікарів не перебуває. Нерухомого майна у власності не має. Звільнився з останнього місця роботи приблизно в 2000 році. Отримав в спадщину частину квартири, яку продав. Визнає, що дочка потребує допомоги, надавати допомогу він, відповідач, не має можливості. Подавати додаткові докази не бажає.

Третя особа у судове засідання не з’явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені такі письмові докази: паспорт(а.с.2), свідоцтво про народження(а.с.3), свідоцтво про встановлення батьківства(а.с.4), договір(а.с.5), довідка про навчання(а.с.6), довідка про реєстрацію(а.с.7), свідоцтво про одруження(а.с.9), довідки з місця роботи(а.с.10,11), довідка(а.с.12), довідка з місця роботи ОСОБА_4В.(а.с.25), довідка про заробіток ОСОБА_4В.(а.с.26), свідоцтво про народження ОСОБА_5Н.(а.с.29), свідоцтво про укладення шлюбу(а.с.30), направлення на працевлаштування(а.с.37,38), квитанція(а.с.39), фіскальні чеки(а.с.40,41), свідоцтво про право на житло(а.с.46), витяг(а.с.47), технічний паспорт(а.с.48), договір дарування(а.с.49), витяг(а.с.50).

Суд, оцінюючи відповідно до ст. 212 ЦПК України, всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо досліджені наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні на підставі належних, допустимих, достовірних, взаємопов’язаних між собою у сукупності доказів, встановлені наступні факти та обставини.

Позивачка є матір’ю, а відповідач батьком ОСОБА_3, яка народилася 11 серпня 1991 року, що встановлено судом на підставі свідоцтв(а.с.3,4).

ОСОБА_3 з 1 вересня 2008 року по даний час проходить навчання в Дніпропетровську національному університеті на денній формі навчання на контрактній основі, проживає у гуртожитку університету, стипендію не отримує. Строк навчання закінчується 30 червня 2012 року. Вказані обставини встановлені договором(а.с.5), довідками(а.с.6,7).

Вартість навчання ОСОБА_3Г складає 22400 грн., щосеместрово – 2800 грн. 00 коп. Плату за навчання ОСОБА_3 зобов’язана вносити та вносить позивачка. Вказані обставини встановлені судом на підставі пояснень позивачки, договору(а.с.5).

ОСОБА_3 не працює, захворюваннями не страждає, що встановлено судом на підставі пояснень позивачки.

Позивачка з 19 грудня 2003 року перебуває в шлюбі з ОСОБА_6 Позивачка працює, має заробіток в розмірі 1855 грн. 65 коп. щомісячно. ОСОБА_6 працює, має заробіток близько 1900 грн. щомісячно. Вказані обставини встановлені поясненнями позивачки, довідками (а.с.10,11).

Позивачка захворюваннями не страждає, на утриманні будь яких осіб не має, ОСОБА_6 на утриманні будь яких осіб не має. Вказані обставини встановлені судом на підставі пояснень позивачки.

Відповідач з 5 листопада 1993 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_4, від шлюбу з останньою має дитину – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає у квартирі, яка перебуває у власності ОСОБА_4 Остання працює, має заробіток у розмірі 1225 грн. 90 коп. Вказані обставини встановлені судом на підставі свідоцтв(а.с.29,30), довідки(а.с.25), свідоцтва, договору, витягу, технічного паспорту(а.с.46-50).

Відповідач не працює, в грудні 2009 року звертався з питання працевлаштування в центр зайнятості, запропонована робота його не влаштувала. Вказані обставини встановлені поясненнями відповідача, направленнями(а.с.38).

Підприємницькою діяльністю відповідача не займається, будь яке майно в оренду не здає. Вказані обставини встановлені поясненнями сторін.

Відповідач не страждає на будь які захворювання, крім неповнолітнього сина інших осіб на утримання не має, що встановлено поясненнями відповідача.

Відповідач сплатив позивачці заборгованість по аліментах: в червні 2009 року – 11000 грн. 00 коп., в липні 2009 року – 1092 грн. 00 коп., в жовтні 2009 року – 1000 грн. 00 коп., що встановлено поясненнями сторін, чеками(а.с.39-41).

Суд відкидає твердження позивачки про те, що відповідач працює та має заробіток, так як ця обставина не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні.

Взаємини між сторонами регулюються нормами СК України.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Суд вважає, що ОСОБА_3, дочка відповідача, яка продовжує навчання та не досягла віку 23 років, потребує матеріальної допомоги. До такого висновку суд приходить на підставі того, що ОСОБА_3 навчається на контрактній основі за плату, не працює у зв’язку з навчанням на денній формі, проживає у гуртожитку, не отримує стипендію. Також суд вважає, що відповідач за своїм майновим та сімейним станом не може надавати допомогу ОСОБА_3 При цьому суд враховує, що відповідач не має заробітку, будь яких інших доходів, на утримання відповідача перебуває неповнолітня дитина, дружна відповідача має заробітну плату в розмірі 1225 грн. 90 коп. Тому підстави для стягнення аліментів з відповідача відсутні.

    Таким чином, вислухавши пояснення позивачки, пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 10 ЦПК України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається та ст. 11 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вважає, що у задоволенні позову належить відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України,  належить стягнути на користь держави з позивача: державне мито - у сумі 51 грн. 00 коп. а також витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи  - у сумі 120 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 199 СК України, ст. ст.  10, 11, 88, 208, 210,  212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський  районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий  суддя :                     В.М. Прасолов