Справа № 2 – а - 3729/09/1970

Ст. 2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 лютого 2010 року                                                                        м.Тернопіль  

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Сень Є.В.

за участю:

представника позивача  -  Маркевич Х.М.;

представника відповідача –  Свірської А.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітар»  

до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції  

про  визнання нечинними та скасування  податкових повідомлень-рішень Тернопільської ОДПІ від 26 листопада 2009року №0001112305/0/70974 в частині нарахування податку на прибуток в розмірі 399 826, 16 грн. та в частині нарахування в зв’язку  з цим штрафних санкцій в розмірі  225 957, 12 грн. та №0001112305/0/70975 в частині нарахування податку на додану вартість в розмірі 319 860, 60 грн. та в частиині нарахування в зв’язку з цим штрафних санкцій в розмірі 159 930, 30 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елітар» (ділі по тексту - ТОВ «Елітар» чи позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту – Тернопільська ОДПІ або відповідач) про визнання нечинними та скасування  податкових повідомлень-рішень Тернопільської ОДПІ від 26 листопада 2009року №0001112305/0/70974 в частині нарахування податку на прибуток в розмірі 399 826, 16 грн. та в частині нарахування в зв’язку з цим штрафних санкцій в розмірі  225 957, 12 грн. та №0001112305/0/70975 в частині нарахування податку на додану вартість в розмірі 319 860, 60 грн. та в частині нарахування в зв’язку з цим штрафних санкцій в розмірі 159 930, 30 грн.

В обґрунтування свої позовних вимог позивач зазначає, що  не погоджується з висновками Тернопільської ОДПІ, які містяться в Акті перевірки від 17.11.2009р., зокрема щодо порушення вимог п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає у заниження податку на прибуток в сумі 399 826,16 грн. грн. та вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5, п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в завищенні суми бюджетного відшкодування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 319 861, 00 грн. і вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0001122305/0/70975 від 26.11.2009р. в частині платежу податку на додану вартість в сумі 479 790,9 грн. ( 319 860,6 грн. основного платежу та 159 930,3 грн. штрафних санкцій) та повідомлення - рішення № 0001112305/0 /70974 від 26.11.2009р. - платежу податок на прибуток в частині стягнення 399 826,16 грн. основного платежу та штрафних санкцій 225 957,12 грн. прийняті без належних на те підстав, з порушенням та внаслідок неправильного застосування чинного законодавства, а тому є такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що всі висновки податкового органу про порушення ТОВ «Елітар» податкового законодавства базуються на тому, що договори підряду, які були укладені між позивачем та ТОВ «Профліга» мають ознаки «фіктивності», в зв'язку з тим, що на думку контролюючого органу ТОВ «Профліга» - є суб'єктом фіктивного підприємництва, який використовується іншими суб'єктами підприємницької діяльності для одержання податкової вигоди у вигляді незаконного відшкодування ПДВ та заниження бази оподаткування з податку на прибуток та інших податків, зборів (обов'язкових платежів), здійснення іншої незаконної діяльності шляхом вчинення правочинів, які містять ознаки нікчемних,  в результаті порушення ТОВ «Профліга» своїх податкових зобов'язань, угоди, укладені з ТОВ «Елітар» на надання послуг на адресу останнього, мають протиправний характер та не створюють правових наслідків, що нібито дало можливість реально діючому суб'єкту господарювання на безпідставне формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат на прибуток. Проте з такими висновками представник позивача не погоджується, оскільки за вказаними договорами між ТОВ «Елітар» та ТОВ «Профліга» було отримано відповідні послуги у відповідності до умов договорів підряду. Факт виконання вищевказаних договорів підтверджений Товариством відповідними платіжними документами про оплату коштів ТОВ «Профліга», актами приймання виконаних робіт, які свідчать про виконання, передбачених договорами підрядних робіт, а також податковими накладними, виписаними з дотриманням вимог п. 7.2 Закону України «Про податок на додану вартість». Жодних зауважень з приводу неналежного оформлення первинних документів зі сторони ДПІ в Акті не наведено.

Також представник позивача звернула увагу суд на те, що на момент укладення господарського зобов'язання з ТОВ «Профліга», останнє було зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності, та мало свідоцтво платника податку, ліцензію на виконання певного виду робіт, всі зобов'язання за вищевказаними договорами підряду ТОВ «Елітар» виконані належним чином, тобто послуги контрагента оплачені, а відтак, вказані договори потягли за собою настання правових наслідків у вигляді фактичного виконання оплачених послуг і виконання сторонами всіх взятих на себе зобов'язань, що в повній мірі підтверджується всіма необхідними документами.

Представник позивача вважає, що всі господарські операції оформлені документально у повній відповідності до господарського, фінансового та податкового законодавства, а їх результати відображені в бухгалтерському та податковому обліку, в фінансовій та податковій звітності цілком правомірно згідно з вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість».

 Підсумовуючи викладене, представник позивача вказала, що як під час проведення планової перевірки так і в судовому засіданні Тернопільська ОДПІ не довела правомірність і обґрунтованість донарахування ТОВ «Елітар» податку на прибуток та податку на додану вартість із застосуванням штрафних санкцій.

Представник відповідача проти позову заперечила, мотиви виклала в поданому суду письмовому запереченні.

В своєму запереченні представник відповідача посилається на те, що в   ході проведення оперативно-розшукових заходів працівниками УПМ ДПА в Тернопільській області щодо фактичного здійснення фінансово-господарських операцій (проведення електромонтажних та будівельних робіт) між зазначеними підприємствами встановлено, що по об'єктах, на яких pоботи проводились нібито ТзОВ „Профліга", фактично роботи виконувались силами працівників ТзОВ «Елітар». Крім того, перевіркою встановлено, що згідно журналу реєстрації службових відряджень ТОВ „Елітар" не проводилась реєстрація працівників ТзОВ „Профліга" під час їх знаходження у відрядженні для виконання робіт згідно вищенаведених договорів (відсутні відмітки про прибуття та вибуття), що, на думку представника відповідача, унеможливлює встановлення факту надання робіт працівниками ТзОВ „Профліга".

Також представник відповідача зазначила, що Тернопільською ОДПІ при проведенні перевірки була використана інформація отримана ДПІ у Франківському районі міста Львова під час проведення дослідження документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Профліга» за період з 1 жовтня 2007 року по 30 вересня 2008 року. Представник відповідача зокрема пояснила, що зібрана в ході дослідження інформація про те, що контрагенти ТзОВ «Профліга» до органів податкової служби не звітували та не сплачували податки, відсутність   даних підприємств за місцезнаходженням, відсутність у даних підприємств економічних ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності, створення та реєстрація підприємств на підставних осіб, а також відображення у бухгалтерському обліку операцій з підприємствами, яких не існує, свідчить про фіктивну діяльність не тільки зазначених підприємств, а й безпосередньо ТзОВ „Профліга". Тому, на думку податкового органу,  господарські операції, які відображені ТзОВ „Профліга" в досліджуваних документах, не мають достатньої доказовості фактичного їх здійснення, в тому числі з ТОВ «Елітар», як наслідок, така діяльність була спрямована створення умов контрагентам-вигодонабувачам для отримання права на формування податкового кредиту та валових витрат.

Представник відповідача вважає, що оскільки під час проведення перевірки встановлено відсутність надання ТзОВ „Профліга послуг позивачу, відтак відображення останнім в податковому та бухгалтерському обліку даних фінансово-господарських операцій не ґрунтується на приписах податкового, цивільного та господарського законодавства.

Також представник відповідача, посилаючись на ст..ст.215, 216 та 228 ЦК України, вважає, що договори підряду, укладені між ТОВ «Елітар» та ТОВ «Профліга» спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, протирічать інтересам держави і суспільства,  вважаються такими, що порушують публічний порядок, а тому є нікчемними. Нікчемний правочин  є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

В доповненнях до заперечення представник відповідача також зазначила, що враховуючи особливості такого виду діяльності ТОВ «Профліга» за КВЕД як 45.21.1 – загальне будівництво будівель, недоречним є посилання позивача на дану ліцензію, як на доказ виконання ТОВ «Профліга» електромонтажних робіт.  Також представник відповідача зазначила, що недоречними є посилання позивача про підтвердження актом ревізії правомірності відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «Елітар»  фінансово-господарських операцій згідно укладених договорів з ТОВ «Профліга», оскільки не всі бухгалтерські документи з даного приводу досліджувались в ході ревізії.

Крім того, представник відповідача зазначила, що по окремих договорах підряду укладених між ТОВ «Елітар» та ТОВ «Профліга» виявлено невідповідність між платіжними дорученнями та  договорами, зокрема до відповідних договорів долучені платіжні доручення, в яких в графі «призначення платежу» зазначено здійснення оплати чи передоплати за іншими договорами, такі факти на думку представника відповідача не можуть підтверджувати фактичне здійснення  оплати по конкретних фінансово-господарських операцій.

З урахуванням викладеного, представник відповідача вважає, що позовні вимоги ТзОВ „Елітар"' про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Тернопільської ОДПІ, з підстав, наведених в адміністративному позові, є надуманими та необґрунтованими, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Крім пояснень представників сторін, судом досліджено ряд письмових доказів, які  надані позивачем та відповідачем, а також здобуті з ініціативи суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками Тернопільської ОДПІ проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Елітар» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2007 року по 30 червня 2009 року. Результати перевірки знайшли своє відображення в акті перевірки від 17 листопада 2009 року № 10634/23-522/32549968.

Проведеною перевіркою, встановлено порушення позивачем вимог  п.п. 7.4.1, па 7.4.5 а 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість",  яке полягало в заниженні податкового зобов'язання з ПДВ на суму 319 861,00 грн. та вимог п.п. 5.2.1 п. 52, п.п. 5.3.5, п.п. 5.3.9 а 5.3 ст. 5, п.п. 8.6.1 а 8.6 ст. 8, па 11.2.1, пп. 11.2.3 п.11.2 ст. 11 Закону України ,Про оподаткування прибутку підприємств", яке полягало в заниженні податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 451 914, 24 грн.

За резульатами проведеної первірки винесено податкові повідомлення-рішення від 26 листопада 2009 року, №0001112305/0/70974 яким позивачу донараховано податок на прибуток підприємств на суму 451 914, 24 грн. та нараховано штрфні санкції в розмірі 225 957, 12 грн. та №0001112305/0/70975, яким позивачу донараховано податок на додану вартість на суму 319 860, 60 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 159 930, 30 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали висновки перевіряючих викладені в акті перевірки ТОВ «Елітар», про те,  що під час проведення перевірки встановлено відсутність надання ТзОВ „Профліга послуг позивачу, а відтак відображення останнім в податковому та бухгалтерському обліку даних фінансово-господарських операцій не ґрунтується на приписах податкового, цивільного та господарського законодавства. Крім того, перевіряючи, посилаючись на ст..ст.215, 216 та 228 ЦК України, в акті перевірки зазначили, що договори підряду, укладені між ТОВ «Елітар» та ТОВ «Профліга» спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, протирічать інтересам держави і суспільства, вважаються такими, що порушують публічний порядок, а тому є нікчемними і не створюють правових наслідків.

Судом встановлено, що одним з основних постачальників послуг по здійсненню електромонтажних та будівельних робіт для ТОВ   «Елітар», в обревізований Тернопільською ОДПІ період,   було ТзОВ «Профліга». Всього за обревізований період згідно представлених актів приймання виконаних підрядних робіт ТзОВ „Елітар" отримано послуг від ТзОВ «Профліга» на загальну суму 1 599 304, 62 грн. (без врахування суми ПДВ - 319 861,00 грн.).

Виконання електромонтажних та будівельних робіт здійснювалось на підставі укладених протягом 2007-2008 року між ТОВ «Елітар» та ТОВ «Профліга» договорів підряду.

Зокрема це наступні договори:

- № 012007/11 від 01.10.2007р., предметом якого є виконання ТОВ «Профліга» на замовлення ТОВ «Елітар» будівельно-монтажних робіт у с. Писарівка Бережанського району.

- № 012008/07 від 15.11.2007р., предметом якого є виконання ТОВ «Профліга» на замовлення ТОВ «Елітар» будівельно-монтажних робіт в с. Шишківці Борщівського району, будівництво ПЛ - 10 кВ.

- № 012009/07 від 03.12.2007р., предметом якого є виконання ТОВ «Профліга» на замовлення ТОВ «Елітар»  будівельних робіт, реконструкція ПЛ -0,4 кВ в с.Веселівка Кременецького району.

- № 20/1/08 від 01.02.2009р., предметом якого є виконання ТОВ «Профліга» на замовлення ТОВ «Елітар» робіт з ремонту кабельних ліній 10 кВ,: ТП 13 -ТП 32 довжиною 180 м.; ТП 365 - ТП 366 довжиною 200м.;ТП 109 - ТП 111 довжиною 150 м.; ТП 400 - ТП 401 довжиною 150 м., ТП 3 - ТП 6 довжиною 160 м. в м. Тернополі .

- № 32/2/08 від 04.03.2008р., предметом якого є виконання ТОВ «Профліга» на замовлення ТОВ «Елітар» робіт з електропостачання з електропостачання, згідно ТУ на приєднання та проектно - кошторисної документації в м. Тернополі по вул. Опільського,1.

-     № 32/3/08 від 10.03.2008р., предметом якого є виконання ТОВ «Профліга» на замовлення ТОВ «Елітар» робіт з електропостачання пункту прийому молока ВАТ «Дубномолоко» згідно з проектною документацією в м. Ланівці Тернопільської області.

-     № 74/1 від 14.03.2009р., предметом якого є виконання ТОВ «Профліга» на замовлення ТОВ «Елітар» робіт з ремонту кабельних ліній 10 кВ . а саме : ТП 127 - ТП 139 довжиною 250 м. в м. Тернополі.

-     № 53/1/08 від 17.04.2008р., предметом якого є виконання ТОВ «Профліга» на замовлення ТОВ «Елітар» робіт з монтажу КЛ 0,4 кВ до закладу соціального призначення « Будинок праці » в м. Тернопіль.

-     № 72/08 від 19.05.2009р., предметом якого є виконання ТОВ «Профліга» на замовлення ТОВ «Елітар» робіт з реконструкції ЛЕП 10/0,4 , довжиною 5 км з проектною документацією в с. Бірки Тернопільського району, Тернопільської області.

- № 76/1/08 від 05.06.2008р., предметом якого є виконання ТОВ «Профліга» на замовлення ТОВ «Елітар» робіт з будівництва КЛ -10 кВ в м. Тернопіль , вул. Текстильна , заклад соціального призначення - будинок праці.

- № 76/2/08 від 10.06.2009р., предметом якого є виконання ТОВ «Профліга» на замовлення ТОВ «Елітар» робіт з електропостачання базової станції мобільного зв'язку ЗАТ « Київстар Дж.Ес.Ем.»: с. Мельниця - Подільська , Борщівського району, Тернопільської області.

- № 78/1/08 від 19.06.2008р., предметом якого є виконання ТОВ «Профліга» на замовлення ТОВ «Елітар» робіт з електропостачання базової станції мобільного зв'язку ЗАТ « Київстар Дж.Ес.Ем.»: с.Нирків, Заліщицького району, Тернопільської області.

-     № 80/1/08 від 01.07.2008р., предметом якого є виконання ТОВ «Профліга» на замовлення ТОВ «Елітар» робіт з електропостачання базової станції мобільного зв'язку ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»: с.Касперівці, Заліщицького району, Тернопільської області.

-     № 85/1/08 від 07.07.2008р., предметом якого є виконання ТОВ «Профліга» на замовлення ТОВ «Елітар» робіт з електропостачання базової станції мобільного зв'язку ЗАТ « Київстар Дж.Ес.Ем.»: с. Озеряни, Борщівського району, Тернопільської області.

- № 86/2/08 від 14.07.2008р., предметом якого є виконання ТОВ «Профліга» на замовлення ТОВ «Елітар» робіт, а саме: заміни восьми масляних вимикачів 35 кВ на вакуумні типу ВР - 35 НС на підстанціях 110/35/10 кВ «Теребовля » 5 шт - лінійні вимикачі ПЛ - 35 кВ «Струсів», «Дарахів», «Буданів», «Спиртзавод», «Сороцьке»; підстанції 110/35/10 кВ «Борщів» 3 шт. - лінійні вимикачі ПЛ - 35 кВ «Ск. Подільська», «Шупарка», «Рудки» ВАТ «Тернопільобленерго».

-     № 78/2/08 від 19.06.2008р., предметом якого є виконання ТОВ «Профліга» на замовлення ТОВ «Елітар» робіт з електропостачання базової станції мобільного зв'язку ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»: с. Великий Глибочок, Тернопільського району.

-     № 98/1/08 від 30.07.2008р., предметом якого є виконання ТОВ «Профліга» на замовлення ТОВ «Елітар» робіт з електропостачання елеватора на 50 тис.т.зерна : вул. Привокзальна ,12 а, смт. Гусятин , Тернопільської обл.

- № 100/1/08 від 01.08.2008р., предметом якого є виконання ТОВ «Профліга» на замовлення ТОВ «Елітар» робіт з електропостачання базової станції мобільного зв'язку ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» за адресою с. Полупанійка Підволочиського району Тернопільської обл.

Здійснення вищевказаних господарських операції підтверджено відповідними первинними документами, зазначеними в Акті перевірки, на які посилається і не заперечує їх існування відповідач, а також актами приймання-передачі виконаних робіт, складеними відповідно до чинного законодавства, та податковими накладними, долученими до матеріалів справи та перевіреними відповідачем. Всі зобов’язання за вищевказаними договорами підряду позивачем виконані належним чином, тобто послуги контрагента оплачені.

При цьому судом не беруться до уваги твердження представника відповідача, щодо повноти, правильності заповнення та достовірності актів виконаних робіт, їх відповідності укладеним договорам підряду, а також те, що по окремих договорах підряду укладених між ТОВ «Елітар» та ТОВ «Профліга» виявлено невідповідність між платіжними дорученнями та  договорами, зокрема до відповідних договорів долучені платіжні доручення, в яких в графі «призначення платежу» зазначено здійснення оплати чи передоплати за іншими договорами, оскільки, як видно з акту перевірки (стор.24-27, т.1 а.с. 36-39)  в ході перевірки податковим органом було проаналізовано всі договори, акти виконаних робіт та податкові накладні і будь-яких претензій до них у Тернопільської ОДПІ не було. Крім того, сам податковий орган в ході перевірки встановив, що на кінець періоду, що перевірявся заборгованість між підприємствами була відсутня.

З приводу нікчемності укладених  договорів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.      

Статтею 626 Цивільного кодексу України (далі по тексту – ЦК України) передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків, а ст. 629 ЦК України зазначає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до договору підряду  одна  сторона  (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст.837 ЦК України).

Підставою для недійсності правочину згідно ч.1 ст.215 ЦК України є  недодержання в момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу, а саме: зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства; особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і  відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин,  якщо його  недійсність  встановлена законом  (нікчемний правочин).  У  цьому  разі  визнання  такого  правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст.215 ЦК України).

Згідно з частиною  першою ст.216 ЦК України недійсний  правочин  не створює юридичних наслідків,  крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суд вважає, що податковим органом, у відповідності до вимог ст.ст.69, 70 КАС України, не доведено факту нікчемності договорів підряду, які укладалися між ТОВ «Елітар» з  ТОВ «Профліга», оскільки не доведено факту відсутності надання послуг.

Так, суд не погоджується з позицію відповідача, з приводу того, що пояснення окремих осіб підтверджують те, що проведення електромонтажних та будівельних робіт на окремих об’єктах  здійснювалось виключно силами працівників ТОВ «Елітар», а не ТОВ «Профліга», оскільки такі пояснення носять суб’єктивний  характер оцінки тою чи іншою особою окремих епізодів  електромонтажних та будівельних робіт, проте в сукупності не можуть підтверджувати вищенаведені факти. Більше того, дані обставини спростовуються іншими зібраними у справі доказами. Зокрема, згідно пояснення директора ТОВ «Профліга» ОСОБА_4, дійсно між ТОВ «Профліга» та ТОВ «Елітар» протягом 2007-2008 років було укладено двадцять договорів підряду на виконання будівельно-монтажних робіт. ТОВ «Профліга» виконало всі зобов’язання по даних договорах. Як пояснив ОСОБА_5, роботи виконували силами субпідрядників, яких саме він не пригадує, проте стверджує, що всі зобов’язання були виконані, про що свідчить відсутність претензій з боку ТОВ «Елітар».

Не заслуговують на увагу твердження представника відповідача з приводу того, що  в діяльності ТОВ «Профліга» вбачається фіктивне підприємництво, яке свідчить про те, що господарські операції які відображались в документах, в тому числі з ТОВ «Елітар», фактично не здійснювались. Таке твердження спростовується постановою слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Львівської області про закриття кримінальної справив частині пред’явленого обвинувачення від 31 серпня 2009 року. В даній постанові слідчим  зроблено висновок про те, що ТОВ «Профліга» здійснювало господарську діяльність, спрямовану на отримання прибутку. Дії посадових осіб ТОВ «Профліга» були спрямовані на  ухилення від сплати податків та мінімізації податкового навантаження. Фактів легалізації грошових коштів, здобутих злочинним шляхом службовими особами ТОВ «Профліга» не встановлено, а навпаки встановлено, що грошові кошти отримано внаслідок здійснення підприємством легітимної фінансово-господарської діяльності, а тому кримінальну справу в частині обвинувачення службових осіб ТОВ «Профліга» за ч.2 ст.205 КК України (фіктивна підприємницька діяльність), закрито з підстав, передбачених п.2 ст.6 КПК України, у зв’язку з відсутністю  в їх діях складу злочину, передбаченого вищенаведеною статтею КК України.

З врахуванням вищевикладеного, суд також не погоджується з висновком відповідача, з приводу того, що оскільки під час проведення перевірки встановлено відсутність надання ТОВ «Профліга» послуг ТОВ «Елітар», а тому відображення позивачем в податковому та бухгалтерському обліку даних фінансово-господарських операцій не ґрунтується на приписах податкового, цивільного та господарського законодавства.

Крім того, суд вважає, що така позиція податкового органу суперечить вимогам податкового законодавства з наступних підстав.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР на момент вчинення зазначених вище правочинів, ТОВ «Профліга»  було зареєстроване в установленому Законом про ПДВ порядку в якості платника ПДВ з присвоєним податковим органом індивідуального податкового номера, який використовується для справляння цього податку.

Тобто, згідно п.п.7.2.6 ст.7 Закону про ПДВ , ТОВ «Профліга», як виконавець робіт, видало податкові накладні позивачу, що стало підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для включення позивачем сум до складу податкового кредиту, є податкові накладні, складені в момент виникнення податкових зобов’язань  продавця.

Згідно п.7.4.5 ст.7 Закону про ПДВ «не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку  з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціми (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 п.7.4.5)». Тобто вказана норма Закону про ПДВ чітко встановлює випадки, коли платник податку не має права включити до податкового кредиту суми сплаченого податку у зв’язку  з придбанням товарів, робіт (послуг) – таким випадком є факт відсутності у платника податку податкової накладної, тобто не підтвердження сум сплаченого податку податковими накладними.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв’язку  з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість.

Прийнявши виконані роботи, позивач сплатив ТОВ «Профліга»  у вартості виконаних робіт суму ПДВ (20%), яку ТОВ «Профліга» повинне було перерахувати до державного бюджету. Проте, як вбачається з матеріалів справи дане товариство цього не зробило, за що відносно службових осіб підприємства порушено кримінальну справу за ухилення від сплати податків, досудове слідство у якій завершено, а справа на даний час перебуває в провадженні Сихівського районного суду міста Львова.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що в зв’язку з тим, що ТОВ «Профліга», не виконало свого зобов’язання  по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Проте, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (ТОВ «Елітар»)  права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.  

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість  ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. При цьому, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що валові витрати ТОВ «Елітар» підтверджуються актами виконаних робіт, платіжними дорученнями та іншими документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій з ТОВ «Профліга».

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта  владних повноважень обов’язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Незважаючи на те, що представник відповідача заперечував проти позову, проте ним, як зазначалось раніше, належними доказами не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

 Аналізуючи оспорювані податкові повідомлення-рішення суд приходить до висновку, що вони прийняті в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи.

Зокрема суд вважає, що при винесенні податкових повідомлень-рішень, податковий орган не врахував того,  що за вказаними договорами між ТОВ «Елітар» та ТОВ «Профліга» було отримано відповідні послуги у відповідності до умов договорів підряду, факт виконання вищевказаних договорів підтверджений позивачем відповідними платіжними документами про оплату коштів ТОВ «Профліга», актами приймання-виконаних робіт, які свідчать про виконання, передбачених договорами підрядних робіт, а також податковими накладними, виписаними з дотриманням вимог п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на момент укладення господарського зобов'язання з ТОВ «Профліга», останнє було зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності, та мав свідоцтво платника податку .

Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, оскільки ставлячи вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 26 лютого 2009 року №0001112305/0/70974 в частині нарахування податку на прибуток в розмірі 399 826, 14 грн., позивач не врахував того, що штрафні санкції в цій частині відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» будуть становити 199 913, 07 грн., а не 225 957, 12 грн., як зазначено в адміністративному позові.

Крім того, приходячи до переконання про часткове задоволення позовних вимог та обираючи спосіб захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зазначити, що встановлені ст.ст. 105 та 162 КАС України способи захисту порушеного права не є вичерпними. Разом з тим, деякі зі встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні  будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Поставлена позивачем вимога про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень може стосуватися лише нормативно-правового акта, що стосується індивідуального акту, яким в даному випадку і є  податкові повідомлення-рішення, то суд вважає, що можна ставити вимоги про визнання протиправним, незаконним, неправомірним і скасування, а тому використовуючи право надане ч.2 ст.11 КАС України, суд частково виходить за межі позовних вимог і вважає, що з метою повного захисту прав та інтересів позивача слід визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції від 26 лютого 2009 року №0001112305/0/70974 в частині нарахування податку на прибуток в розмірі 399 826, 14 грн. та в частині нарахування в зв’язку  з цим штрафних санкцій в розмірі  199 913, 07 грн. та податкове повідомлення-рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції від 26 лютого 2009 року №0001112305/0/70975.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.    

Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст.2, 11, 70, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2.   Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції від 26 лютого 2009 року №0001112305/0/70974 в частині нарахування податку на прибуток в розмірі 399 826, 14 грн. та в частині нарахування в зв’язку  з цим штрафних санкцій в розмірі  199 913, 07 грн.

3.   Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції від 26 лютого 2009 року №0001112305/0/70975.

4.   В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.   Повернути з Державного бюджету України  в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітар» 3 грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі  складення постанови в повному обсязі – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Повний текст постанови виготовлено та підписано 1 березня 2010 року.

Головуючий суддя:                                                                    А.В.Осташ