Справа № 1-79/08р.

ВИРОК
ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

14 серпня 2008 року     Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді     Губко А.О.

при секретарі     Прищепі К.С.

за участю прокурора     Колєсникової Т. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Нараїв Бережанського району Тернопільської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

09.05.2008 року, приблизно о 10 годині, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу переліз через паркан, проникнув таким чином на територію охоронювану стрільцями Київського загону відомчої воєнізованої охорони Південно-Західної залізниці парку відстою пасажирських вагонів ст. Київ-Товарний, що по вул.Федорова, 37 в м Києві.

І скориставшись тим, що за його діями та за майном ніхто не спостерігає, з території між 4 та 5 ремонтними коліями, таємно викрав чавунні гальмівні колодки в кількості 41 шт., 24 шт. з яких, вартістю 96 грн.48 коп. - нові, а 17 шт. - на суму 8 грн. 31 коп. бувші у використанні за загальну суму 2456 грн. 79 коп., які належать вагонному депо Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».

Намагаючись винести вищевказані чавунні гальмівні колодки з території парку щоб в подальшому використати на свій розсуд, ОСОБА_1 свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки в цей же день біля 15 год. був затриманий працівниками охорони, якими були припинені злочинні дії останнього.

Допитаний у судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, визнав повністю, підтвердив вищевикладені обставини

вчиненого ним злочину і суду показав, що 09.05.2008 року, приблизно о 10 \ год., маючи на меті таємно викрасти чуже майно, він переліз через паркан і, перебуваючи на території парку, він з 4-ї та 5-ї ремонтних колій став переносити до паркану чавунні гальмівні колодки, 24 шт. з яких були нові, а 17 шт. вже використані, однак не зміг винести за територію вказаного парку, оскільки в той же день,09.05.2008 року, приблизно о 15 год., був затриманий охоронцями парку. У вчиненому злочині щиро розкаюється.

На підставі ч.3 ст.299 КПК України суд при дослідженні доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким із учасників процесу не оспорювалися, і суда немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, обмежився допитом підсудного та дослідив документи, які характеризують його як особу.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що умисні дії ОСОБА_1, які виразилися в замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у інше сховище, правильно кваліфіковані на досудовому слідстві за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину проти власності, вчинення ним саме тяжкого злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, від вчинення яких тяжких наслідків не настало, відношення підсудного до скоєного злочину, його щире каяття, особу підсудного, раніше не судимого, який за місцем тимчасового тримання зарекомендував себе з позитивної сторони (а.с.66), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.63) і вважає, що підсудний заслуговує міру покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання в місцях позбавлення волі, звільнивши його на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він в період встановленого судом випробувального строку не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки у відповідності зі ст. 76 КК України.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_1 в силу ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази: 24 шт.-нових та 17 шт. використаних чавунних гальмівних колодок, які передані під охоронну розписку заступнику начальника НОРВ СК ст. Київ-Товарний ОСОБА_2, залишити у останнього, (а.с.23-24)

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Згідно зі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Речові докази: 24 шт. нових та 17 шт. використаних чавунних гальмівних колодок - залишити у ОСОБА_2.(а.с.23-24)

Цивільний позов по справі не заявлений.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м.Києва протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.