ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"06" червня 2006 р. | Справа № 11/91/06 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Туренко В.Б.
суддів Бандури Л.І. , Поліщук Л.В.
при секретарі судового засідання Селіховій Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача – Кузнєцов І.Є.
від відповідача –директор Менчинський М.І., Соколова О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Братське”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 13.04.2006р.
у справі № 11/91/06
за позовом АТВТ „Гілєя”
до Сільськогоподарського ТОВ „Братське”
про стягнення 238000.00грн. штрафу
встановив:
АТВТ „Гілєя” в лютому 2006 року звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Сільськогосподарського ТОВ „Братське” 59500.00грн. штрафу за невиконання договірних зобов’язань. Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.04.2005р. між сторонами укладено договір № 6 на технічну переробку цукрових буряків урожаю 2005 року на давальницьких умовах, згідно якого відповідач (Товаровиробник) зобов’язався поставати до 01.11.2005р. для технічної переробки 1400тн. цукрових буряків в заліковій вазі, а позивач (виконавець „Завод”) –прийняти та переробити всю кількість доставленої продукції. У сезоні 2005 року виробничі потужності останнього дозволяли переробити більш ніж 200000тн. цукрових буряків, але у зв’язку з недопоставками контрагентами позивача сировини, в т.ч. і відповідачем, фактично було перероблено лише 108220тн. цукрових буряків, що призвело до вимушеного пониження продуктивності виробничих потужностей позивача майже на 50%. Пунктом 5.3. договору передбачено, що у разі вимушеного пониження продуктивності виконавця – „Заводу” або його зупинки через відсутність сировини у зв’язку з недопоставкою її по графіку з вини „Товаровиробника”, останній відшкодовує втрати в розмірі 25% вартості недопоставлених цукрових буряків, розмір яких, за розрахунком позивача, визначався, виходячи із кількості недопоставленого товару –1400тн. та ціни, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 289 від 13.04.2005р. –170.00грн. за 1тн. цукрового буряка і складає 59500грн. (1400 х 170.00 х 25%) –а.с.2-3, 8-10.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач послався на те, що зобов’язання не були виконані з причин, які від нього не залежали, а саме внаслідок несприятливих погодних умов –засухою в липні-вересні 2005 року господарство не мало можливості виростити достатню кількість цукрових буряків, урожай яких в 2005 році був значно нижчий, ніж у попередні роки. В обґрунтування чого надав довідку Відділу статистики у Братському районі від 20.03.2006р. № 94-р, довідку Миколаївського обласного центру з гідрометеорології від 20.03.2006р. № 111 та акт Управління сільського господарства і продовольства Братської райдержадміністрації від 30.11.2005р. про недобір урожаю цукрових буряків, вирощуваних в Сільськогосподарському ТОВ „Братське” (а.с.21-24).
11 квітня 2006 року позивачем подана заява про збільшення позовних вимог з тих мотивів, що при розгляді даного спору відповідач надав документи, які свідчать про здійснення поставки цукрових буряків урожаю 2005 року на адресу ЗАТ „Заплазький цукровий завод”. Пунктом 5.2. договору передбачена відповідальність „Товаровиробника” внаслідок передачі всієї або частини цукрових буряків третій особі, у вигляді штрафу в розмірі 100% вартості недопоставлених цукрових буряків. За розрахунком позивача сума цього штрафу складає 238000.00грн., при цьому останній виходив із кількості недопоставленого товару –1400тн. та ціни, встановленої Кабінету Міністрів України № 289 від 13.04.2005р. –170.00грн. за 1 тн. (1400 х 170), яку просив стягнути з відповідача (а.с.43-44).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.04.2006р.(суддя Василяка К.Л.) позов задоволено частково. Визнавши доведеним факт неналежного виконання відповідачем умов договору та не доведеним останнім факту відсутності його вини, суд, при визначенні суми штрафу, виходив з того, що пунктом 5.2. договору встановлена відповідальність у розмірі 100% від вартості цукрових буряків переданих іншій стороні, а не від вартості недопоставленого позивачу товару, а тому, враховувавши загальну кількість та вартість поставленого відповідачем на ЗАТ „Заплазький цукровий завод” 502,127тн. цукрового буряку на суму 92893.50грн., визначив суму штрафу у розмірі 100%, що становить 92893.50грн., та стягнув її з відповідача.
Не погодившись із рішенням суду, Сільськогосподарське ТОВ „Братське” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме ст.ст.614, 617 Цивільного кодексу України.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач посилається на правильне застосування норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим просить рішення суду залишити без змін, а скаргу –без задоволення.
Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі документи, колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, факт не виконання договірних зобов’язань по поставці цукрових буряків на переробку не оспорюється. Єдиною підставою такого невиконання СГ ТОВ „Братське” вважає настання форс-мажору, а тому він не повинен нести відповідальність, згідно ст.ст.614, 617 ЦК України.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно п.6.2. договору № 6 від 11.04.2005р., факт наявності форс-мажорних обставин сторона повинна підтвердити довідкою-висновком Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області.
Згідно ст.14 Закону України „Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997р. № 671/97-ВР, саме ТПП засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов договорів, зовнішньоторговельних угод.
Як з’ясовано у суді апеляційної інстанції, відповідач не звертався до ТПП з питання засвідчення форс-мажору.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням викладеного, довідки відділу статистики у Братському р-ні від 20.03.2006р., обласного центру з гідрометеорології від 20.03.2006р. та акт Управління сільського господарства і продовольства від 30.11.2005р. не є належними доказами, які засвідчують настання форс-мажорних обставин.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання ним договірних зобов’язань за договором № 6 від 11.04.2005р. на технічну переробку цукрових буряків урожаю 2005 року на давальницьких умовах.
Отже, рішення суду скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –
постановила:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 13.04.2006р. у справі № 11/91/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Головуючий суддя Туренко В.Б.
Суддя Бандура Л.І.
Суддя Поліщук Л.В.