Справа № 308/18591/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       03 грудня 2013 року                місто Ужгород

       Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі :        головуючого                                        судді        Леміш О.М.,

       при секретарі                                         Химинець О.Я.,

з участю позивача                                                 ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про визначення часток у праві спільної сумісної власності , -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про визначення часток у праві спільної сумісної власності, яка мотивована тим, що 27 червня 2006 року ОСОБА_1 , разом з чоловіком ОСОБА_4 . сином ОСОБА_2 приватизували квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 27.06.2006 року зазначена вище квартира належить ОСОБА_1 , чоловікові ОСОБА_4 , сином ОСОБА_2 на праві приватної, спільної, сумісної власності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_4 помер.

На момент смерті чоловіка заповіту ним не залишено, вона та її син відповідно до ст.1261 ЦК України отримали право на спадкування за законом у першу чергу.

Позивач звернулася до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом.

Однак, останній відмовлено в отриманні спадщини, оскільки відповідно до ст. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

У судовому засіданні позивачі позов з із наведених у ньому мотивів підтримали у повному обсязі і просили суд його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав.

Третя особа в судове засідання явку свого представника не забезпечила.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, оцінивши належність та допустимість кожного доказу, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 27 червня 2006 року ОСОБА_1 , разом з чоловіком ОСОБА_4 , сином ОСОБА_2 приватизували квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 27.06.2006 року зазначена вище квартира належить ОСОБА_1 , чоловікові ОСОБА_4 , сину ОСОБА_2 на праві приватної, спільної, сумісної власності. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_4 помер.

На момент смерті чоловіка заповіту ним не залишено, позивач та її син відповідно до ст.1261 ЦК України отримали право на спадкування за законом у першу чергу.

Позивач звернулася до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом.

Для оформлення позивачкою спадщини необхідно визнати частки усіх співвласників у спільному майні – квартири по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.368 ч.І ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

В ст.1226 ЦК України зазначається те, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах, крім того, суб`єкт права спільної сумісної власності наділений правом заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У цьому випадку вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

У ч.2 ст.372 ЦК України зазначено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між співвласниками або законом.

Оцінюючи доводи позивача, викладені у позовній заяві, наявні докази, що є у матеріалах справи суд приходить до висновку що слід визначити померлого ОСОБА_4 , його дружину ОСОБА_5

та сина ОСОБА_6 співвласниками квартири по АДРЕСА_1 , часток у розмірі 1/3 вказаного будинку.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 355, 372 ЦК України та ст.ст. 164, 209, 212, 213, 215, 223, 226, 228 ЦПК України, суд, -

РІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про визначення часток у праві спільної сумісної власності – задовольнити.

Визначити, що частки співвласників квартири ОСОБА_1 , сину ОСОБА_2 та померлому чоловіку ОСОБА_4 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 - є рівними та становлять по 1/3 частині у вказаній квартирі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Закарпатської області протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду                                                Леміш О.М.