Категорія № 2.32
П О С Т А Н О В А
Іменем України
«18» березня 2010 р. Справа № 2а-237/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Смішливої Т.В.
при секретарі: Лейбенко О.Д.
за участю представників
від позивача: Бойко С.Б., дов. № 32/352 від 14.01.2010,
Виноградов А.М., дов. № 32/351 від 14.01.2010
Бурцева С.Д., дов. № 32/1112 від 26.02.2010
від відповідача: Кикоть О.Г., дов. № 144 від 13.01.2010
Бакарєв В.Г., дов. № 928 від 01.02.2010
від третіх осіб:
Ленінська МДПІ Бачура О.В., дов. № 2/10 від 11.01.2010
Прокуратура Луганської області Шидлаускас П.В., дов. № 05/171 вих-10 від 19.02.2010
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську адміністративну справу за позовом Підприємства Свердловської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 38) до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області, треті особи – Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м.Луганську, прокуратура Луганської області про визнання дій незаконними, скасування вимоги № 12-08-14-14/10665 від 16.12.2009, -
ВСТАНОВИВ:
19 січня 2010 року Підприємство Свердловської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 38) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом, у якому зазначено, що на підставі постанови Ленінського районного суду м.Луганська від 20.10.2009 Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово – господарської діяльності Підприємства Свердловської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 38) за період з 01.01.2008 по 01.09.2009. Згідно акту № 08-21/029 від 13.11.2009 ревізією встановлено фінансові порушення на суму 440558,88 грн., з яких порушення, що призвели до втрат – 383438,88 грн., інші порушення фінансової дисципліни – 57120 грн. На підставі вказаного акту ревізії позивачу надіслано вимогу № 12-08-14-14/10665 від 16.12.2009 про відшкодування збитків, пов’язаних з незаконним списанням матеріальних цінностей, шляхом внесення до каси підприємства їх вартості у сумі 383438,88 грн. або внесення цінностей у натуральному вигляді та поновлення в бухгалтерському обліку встановлених лишків вугілля марки А на суму 57120 грн.
Позивач вважав, що відповідач, проводячи ревізію, безпідставно не взяв до уваги наявність угод, укладених між Підприємством Свердловської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 38) та Приватним підприємством «Багатопрофільна фірма «Одрі», а також первинні документи, якими підтверджено виконання зазначених угод, за якими позивач отримував матеріальні цінності та розраховувався за поставлені матеріальні цінності продукцією власного виробництва. При цьому відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про недійсність зазначених угод. На думку позивача відповідач не наділений повноваженнями самостійно приймати рішення про дійсність або недійсність правочинів, а у судовому порядку угоди, укладені між Підприємством Свердловської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 38) та Приватним підприємством «Багатопрофільна фірма «Одрі» недійсними не визнавались. Службовим розслідуванням, проведеним позивачем за результатами ревізії, встановлено факт списання вугілля за заниженими нормами та самовільного витрачання вугілля засудженими без повідомлення адміністрації колонії.
Позивач просив суд визнати дії Контрольно-ревізійного управління в Луганській області незаконними, скасувати акт ревізії № 08-21/029 від 13 листопада 2009 року та вимогу № 12-08-14-14/10665 від 16.12.2009.
У подальшому позивачем подано уточнення позовних вимог, у яких позивач просив суд визнати дії Контрольно-ревізійного управління в Луганській області незаконними, скасувати вимогу № 12-08-14-14/10665 від 16.12.2009. (а.с. 189-193)
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові. Також пояснили, що вважають незаконними дії Контрольно-ревізійного управління в Луганській області в частині викладення в акті ревізії висновків про недійсність угод, укладених між Підприємством Свердловської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 38) та Приватним підприємством «Багатопрофільна фірма «Одрі».
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, пояснили, що ревізію проведено на підставі постанови Ленінського районного суду м.Луганська від 20.10.2009 в рамках кримінальної справи. Результати ревізії викладено в акті № 08-21/029 від 13.11.2009, який передано правоохоронним органам. Під час ревізії встановлено, що угоди, укладені між Підприємством Свердловської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 38) та Приватним підприємством «Багатопрофільна фірма «Одрі» мають ознаки фіктивності, так як під час перевірки не було встановлено залишків вугілля, отриманого від ПП «БФ «Одрі», а зустрічні перевірки підтвердили, що ТОВ «Шахта «Садова», сертифікат якості на вугілля якої під час ревізії надав позивач, не мла правовідносин ні з ПП «БФ «Одрі», а ні з позивачем. Директор ПП «БФ «Одрі» ОСОБА_1 також надала пояснення про те, що вона не укладала угоди з Підприємством Свердловської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 38) від імені ПП «БФ «Одрі». Просили у задоволенні позову відмовити.
Представники третіх осіб підтримали позицію відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з таких підстав.
Постановою Ленінського районного суду м.Луганська від 20.10.2009, на підставі подання слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури Луганської області, для забезпечення розслідування кримінальної справи № 37/09/9143 призначено проведення позапланової виїзної документальної ревізії у період з 26.10.2009 по 13.11.2009 Свердловської ВК № 38 управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області з питань дотримання діючого законодавства при здійсненні господарської діяльності та взаємних розрахунків з Приватним підприємством «Багатопрофільна фірма «Одрі» (а.с. 127-128)
На підставі вказаної постанови Ленінського районного суду м.Луганська від 20.10.2009 Контрольно-ревізійнним управлінням в Луганській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Підприємства Свердловської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 38) за період з 01.01.2008 по 01.09.2009.
При цьому суд звертає увагу на те, що постановою Ленінського районного суду м.Луганська від 20.10.2009 призначено проведення позапланової виїзної документальної ревізії Свердловської ВК № 38 управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, а ревізію проведено на Підприємстві Свердловської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 38), яке є самостійною юридичною особою.
За наслідками зазначеної ревізії складено акт від 13 листопада 2009 року № 08-21/029. (а.с. 10 - 14).
В акті зазначено, що до ревізії було надано 8 договорів купівлі-продажу матеріальних цінностей, укладених протягом 2008 року між Підприємством Свердловської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 38) та Приватним підприємством «Багатопрофільна фірма «Одрі». За 4 договорами Підприємством Свердловської ВК № 38 придбано у ПП «БФ «Одрі» вугілля марки ДГР у кількості 670 т на суму 281400 грн., торс – 101695 кг на суму 97627,20 грн., цемент – 4680 кг на 3369,60 грн., вапняк – 520 кг на 868,40 грн., а всього на загальну суму 383438,88 грн. Підприємство Свердловської ВК № 38 розраховувалось з ПП «БФ «Одрі» продукцією підприємства на рівнозначну суму на підставі договорів купівлі-продажу № 52 від 22.07.2008, № 58 від 26.08.2008, № 59 від 26.08.2008 та № 70 від 26.09.2008. Зустрічною перевіркою встановлено, що ТОВ «Шахта «Садова» у 2007 – 2008 роках реалізацію вугілля ПП «БФ «Одрі» не здійснювало, автомобілі, зазначені у первинних документах (товаро-транспортна накладна, перепустка) як транспортні засоби на яких завезено товар від ПП «БФ «Одрі», у підрозділах ВРЕВ УДАЇ ГУМВС України не зареєстровані. За даними бухгалтерського обліку станом на 27.10.2009 на Підприємстві Свердловської ВК № 38 обліковувалось вугілля марки ДГР у кількості 1193,9 т на суму 434792,50 грн., марки АМ – 241,5 т на суму 123150 грн. та марки Г – 3,75 т на 1125 грн. Фактично за результатами вимірювання встановлено залишки вугілля станом на 27.10.2009 у штабелях № 1 та № 2 біля приміщення котельної у кількості 652,4 т та 163,2 т відповідно, а також на першому поверсі недобудованого приміщення штабу – 40,6 т. Ревізією встановлено нестачу вугілля марки ДГР загальною кількістю 500,9 т на суму 168642,50 грн. та лишки вугілля марки А загальною кількістю 163,2 т на суму 57120 грн. В акті ревізії також зроблено висновок про те, що господарські операції з отримання-відпуску товарно-матеріальних цінностей від ПП «БПФ «Одрі» фактично не мали місця, а списання Підприємством Свердловської ВК № 38 з обліку цінностей, зазначених як відвантажених на адресу ПП «БФ «Одрі» є незаконним, чим завдано збитків державі на суму 383438,88 грн.
За результатами проведеної ревізії на підставі пункту 7 статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області направлено Підприємству Свердловської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 38) вимогу № 12-08-14-14/10665 від 16.12.2009 «Про усунення виявлених ревізією порушень», в якій зобов’язав відшкодувати збитки, пов’язані з незаконним списанням матеріальних цінностей, шляхом внесення до каси підприємства їх вартості у сумі 383438,88 грн. або внесення цінностей у натуральному вигляді та поновлення в бухгалтерському обліку встановлених лишків вугілля марки А на суму 57120 грн. (а.с. 22).
Проблемою даного спору є правомірність винесення відповідачем оскаржуваної вимоги за результатами проведення позапланової ревізії, проведеної на підставі постанови суду на вимогу правоохоронних органів в рамках досудового слідства у кримінальній справі.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».
Відповідно до статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.
Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується Міністерству фінансів України. Контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню України. До складу обласних контрольно-ревізійних управлінь входять контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах у містах (стаття 4 Закону України від 26 січня 1993 року 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»).
Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби відповідно до статті 2 Закону України від 26 січня 1993 року 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550.
Згідно із статтею 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах, серед іншого, надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Разом з цим, статтею 11 вказаного Закону визначено підстави та порядок проведення ревізії та, зокрема, зазначено, що п лановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. Позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за наявності хоча б однієї з перелічених обставин, у тому числі у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від органів прокуратури в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби. Позапланові виїзні ревізії суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені цим Законом до підконтрольних установ, проводяться органами державної контрольно-ревізійної служби за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Особливістю даного спору є те, що ревізія, за результатами якої винесено оскаржувану вимогу, є позаплановою, проведена на підставі постанови Ленінського районного суду м.Луганська від 20.10.2009, за поданням слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури Луганської області, для забезпечення розслідування кримінальної справи № 37/09/9143.
Відповідно до п. 48 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006 у разі проведення ревізії на підставі звернення правоохоронних органів, а також коли ревізією, проведеною з інших підстав, виявлено порушення, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь, матеріали таких ревізій у визначені в пункті 46 цього Порядку строки передаються до правоохоронних органів. Про результати розгляду матеріалів ревізії (крім проведених за порушеними кримінальними справами) правоохоронні органи повідомляють органу служби протягом 10 робочих днів після прийняття відповідного рішення.
Аналогічні положення містяться у п . 2.10 та п. 5.2 Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19.10.2006 № 346/1025/685/53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1166/13040, яким передбачено, що документування результатів ревізії здійснюється відповідно до законодавства з питань державного фінансового контролю. При цьому в акті ревізії обов'язково відображаються встановлені факти порушень законодавства (назва, дата, номер, стаття чи пункт нормативно-правового акта), розмір матеріальної шкоди (збитків), посадові (службові) особи, внаслідок дій або бездіяльності яких допущено порушення законодавства та завдано матеріальну шкоду (збитки). При проведенні ревізії за зверненням правоохоронного органу матеріали ревізії не пізніше десяти робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у випадках надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше трьох робочих днів після направлення висновків на такі заперечення (зауваження), передаються до правоохоронного органу.
Таким чином, остаточне рішення за результатами позапланової ревізії, проведеної за зверненням правоохоронного органу приймається відповідним правоохоронним органом в рамках кримінальної справи.
Що стосується відшкодування завданих державі збитків, то у випадку їх підтвердження вони можуть бути стягнуті з винної особи шляхом пред’явлення цивільного позову у кримінальній справі.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття вимоги № 12-08-14-14/10665 від 16.12.2009.
Крім того, з аналізу змісту акту ревізії від 13.11.2009 № 08-21/029 вбачається, що роблячи висновок про нестачу вугілля марки ДГР ревізором не надано належної оцінки фактичному витрачанню вугілля марки ДГР в опалювальний період 2008 -2009 років, позаувагою ревізора також залишився факт отримання Підприємством Свердловської ВК № 38 інших матеріалів від ПП «БФ «Одрі», а саме торс – 101695 кг на суму 97627,20 грн., цемент – 4680 кг на 3369,60 грн., вапняк – 520 кг на 868,40 грн. Також, суд звертає увагу, що ревізією встанов лено нестачу вугілля марки ДГР загальною кількістю 500,9 т на суму 168642,50 грн., а вимога про відшкодування збитків стосується вартості матеріальних цінностей, відвантажених Підприємством Свердловської ВК № 38 на адресу ПП «БФ «Одрі» з мотивів недійсності правочинів. Однак, надання висновку про незаконність правочину не входить до компетенції ревізора, а судові рішення про визнання угод між Підприємством Свердловської ВК № 38 та ПП «БФ «Одрі» недійсними на даний час відсутні.
Суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Контрольно-ревізійного управління в Луганській області, які полягають у встановленні під час ревізії порушення законодавства з фінансових питань та в частині встановлення збитків на загальну суму 383438,88 грн., задоволенню не підлягають з таких підстав.
Вчинення дій суб’єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб’єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процес реалізації наданих законом функцій суб’єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії – вимога про усунення виявлених порушень, саме вона має вплив на його права та обов’язки. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів). З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об’єкту порушеного права.
Крім того, дії відповідача, які призвели до внесення до акту ревізії та вимоги необґрунтованих висновків, не можуть бути визнані судом неправомірними/протиправними, оскільки дії ревізорів з проведення ревізії відповідають вимогам Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні». Той факт, що до акта ревізії та вимоги були внесені необґрунтовані відомості, є підставою для визнання правових актів індивідуальної дії, прийнятих за наслідками таких дій, протиправними та їх скасування.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 18 березня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Підприємства Свердловської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№ 38) задовольнити частково.
Вимогу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області № 12-08-14-14/10665 від 16.12.2009 скасувати.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 22 березня 2010 року.
СУДДЯ: (підпис) Т.В.Смішлива