Справа №1-25/10    

В И Р О К  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

  25 січня  2010 року            Красилівський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого – судді Красняка В.І., при секретарі Коломієць Л.В., з участю прокурора  Куниша В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красилові  кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, тимчасово не працюючого, не  судимого, військовозобов’язаного, в скоєні злочинів, передбачених ст. 185 ч.3, ст.186 ч.2  КК України,  

  в с т а н о в и в  :  

  30 жовтня 2009 року близько 01 години  ОСОБА_1 з метою таємного викрадення  курей, зайшов з мішком на подвір’я  домогосподарства ОСОБА_2, яке розташоване в с.Дружне на вул.Радянська,33, Красилівського району Хмельницької області, де за допомогою запальнички перепалив  мотузку, якою були прив’язані двері хліва, і через них  проник в середину приміщення хліва, звідки  таємно викрав  три курки, кожна вартістю по 45 гривень, чим заподіявши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму  135 гривень. Викрадені кури відніс за місцем свого проживання, де зарубав і використав їх для свого харчування.  

04 грудня 2009 року близько  19 години ОСОБА_1 поблизу ставка масиву „Левада” в на вул.Грушевського м.Красилові з метою заволодіння  чужим майном підбіг до ОСОБА_3, яка йшла попереду нього по тротуару, вирвав з її руки жіночу сумочку чорного кольору вартістю 160 гривень,  в якій знаходилися: гаманець з шкірозамінника вартістю 20 гривень, гроші в сумі  369 гривень; продукти харчування: масло вагою 3 кг., вартістю за 1 кг.- 37 гривень, на загальну суму 111 гривень, палка ковбаси „Польська” вартістю 24 гривні; медичні пристрої: фонендоскоп вартістю 140 гривень та тонометр для вимірювання  тиску вартістю 98 гривень; дві картки „Приватбанку”, на яких були гроші в сумі 1646 гривень та картку „Промінвестбанку”, на якій були відсутні гроші; пенсійне посвідчення на ім’я ОСОБА_3. З викраденими картками „Приватбанку”  ОСОБА_1 прийшов до банкомату, де намагався зняти  за їх допомогою кошти, що знаходилися на рахунку ОСОБА_3, але при цьому був затриманий працівниками міліції.  

Підсудний ОСОБА_1 в суді  свою вину  визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що  за вказаних обставин він 30.10.2009 року в с. Дружне Красилівського району з приміщення хліва односельчанки ОСОБА_2 викрав три курки, які відніс по місцю свого  проживання, де зарубав і використав їх для харчування. 04.12.2009 року  близько 19 години в м. Красилів він на  вул.Грушевського побачив жінку, яка несла в руках жіночу  сумочку і  йшла в сторону  Красилівської ЦРЛ. Вирішивши викрасти в неї сумку, він наздогнав жінку, ривком вирвав  з її руки сумку і побіг з нею в сторону цукрового заводу. Жінка кричала, щоб він зупинився і повернув сумку, але він цього не зробив. Втікши з місця події, він оглянув сумку, в якій побачив: палку ковбаси, великий кусок масла, гаманець, в якому знаходились 369 грн., апарат для вимірювання тиску, фонендоскоп, три банківські картки „ПриватБанку”, пенсійне посвідчення  і якусь вишивку. Гроші , продукти харчування та картки забрав з собою, а сумочку з іншими речами викинув в ставок. Із вище вказаними речами він пішов  в с.Дружне, де гроші  віддав для ОСОБА_4, а продукти харчування залишив в будинку останньої.  З картками він пішов в м.Красилів, де в банкоматі  „ПриватБанку”, що розміщений біля  магазину  „Гетьман”, попробував за їх допомогою дізнатися про наявність на них грошей, але банкомат забрав дві картки і не повернув йому. В цей час його затримали працівники міліції і доставили в приміщення Красилівського РВ УМВСУ.  

  В судовому засіданні підсудний обіцяв  в  подальшому більше  не    порушувати   закон, заявив клопотання про недоцільність допиту свідків та дослідження фактичних обставин справи, з чим погодився і прокурор.  

Суд, переконавшись в тому, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини по справі, у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини по справі в апеляційному порядку, обмежує судове слідство по справі допитом підсудного і потерпілої ОСОБА_3.  

Потерпіла   ОСОБА_3 підтвердила в судовому засіданні показання підсудного про те, за яких обставин підсудний відкрито викрав в неї жіночу сумочку чорного кольору вартістю 160 гривень,  в якій знаходилися: гаманець з шкірозамінника вартістю 20 гривень, гроші в сумі  369 гривень; продукти харчування: масло вагою 3 кг. на загальну суму 111 гривень, палка ковбаси „Польська” вартістю 24 гривні; медичні пристрої: фонендоскоп вартістю 140 гривень та тонометр для вимірювання  тиску вартістю 98 гривень; дві картки „Приватбанку”, на яких були гроші в сумі 1646 гривень та картку „Промінвестбанку”, на якій були відсутні гроші; пенсійне посвідчення на її ім’я. На даний час підсудний добровільно частково відшкодував їй заподіяну злочином шкоду, а тому вона до нього претензій не має, просить його суворо не карати.  

Аналізуючи зібрані по справі докази, показання підсудного і потерпілої ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що дії   ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 3 КК України, як   таємне викрадення чужого майна,   поєднане з проникненням у приміщення   , та за ст.   186 ч.2 КК України, як  відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.  

  При призначенні підсудному міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного, обставини справи, що обтяжують і пом’якшують  його покарання.  

  Обставин, які б обтяжували покарання підсудного, судом не встановлено.    

  Підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, в скоєному щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину,  частково відшкодував заподіяну шкоду,  що визнається судом як обставини, які пом’якшують його покарання.  

  Суд також враховує думку потерпілих, які просили суворо не карати підсудного.  

Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливо без ізоляції його від суспільства, призначає йому покарання  у виді позбавлення волі і  визнає необхідним ухвалити про звільнення його від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину.  

Відповідно до ст.76 КК України суд вважає за необхідне покласти на   ОСОБА_1 обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.  

Речові докази підлягають поверненню  їх власникам.  

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд  

  засудив :  

  ОСОБА_1 за ст. 185 ч.3  КК України на 3 (три) роки  позбавлення волі, за ст. 186 ч.2  КК України  на  4 (чотири) роки позбавлення волі,  за сукупністю цих злочинів на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – на 4 (чотири) роки позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного  покарання, якщо він протягом  3 (трьох) років  не вчинить нового злочину.  

  Відповідно до ст.76 КК України покласти на  ОСОБА_1 обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи,  періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.  

Міру запобіжного заходу  до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 замінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнити його з під варти в залі суду.  

  Речові докази:  гроші в сумі 340 (триста сорок) гривень, жіночу сумочку чорного кольору, гаманець із шкірозамінника,  банківську карту «Промінвестбанку», пенсійне посвідчення на ім’я ОСОБА_3, які були передані на зберігання  їх законній власниці ОСОБА_3, повернути останній.  

На вирок може бути подана апеляція  до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.  

  Суддя