Справа № 22-105/2010 рік                                                                         Головуючий суддя 1 інстанції: Олійник П.В.

 Категорія : 2.5                           Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.

              У Х В А Л А

            І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

   28 січня 2010 року                                                            м. Рівне

       Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

        Головуючого судді  : Гордійчук С.О.

        суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.

        при секретарі : Колесовій Л.В.

    розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Костопільського районного суду від 04 березня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання удаваним договору дарування квартири та визнання права власності на квартиру.

    Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

                                                          в с т а н о в и л а  :

   Рішенням Костопільського районного суду від 04 березня 2009 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання удаваним договору дарування квартири та визнання права власності на квартиру задоволено.

   Визнано договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 09 жовтня 2002 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеним 09 жовтня 2002 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3

   Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

           В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на його незаконність, оскільки  суд не врахував, що вона та державний виконавець відділу державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції є зацікавленими особами по даній справі, оскільки рішеннями Костопільського районного суду від 08 листопада 2007 року, 12 листопада 2008 року, 19 березня 2009 року, 11 березня 2009 року та рішенням апеляційного суду Рівненської області від 22 квітня 2008 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2  втрачений заробіток, витрати на лікування. Для примусового виконання даних судових рішень до відділу ДВС Костопільського районного управління юстиції скаржником були подані виконавчі листи, державним виконавцем відкриті виконавчі провадження та накладено арешт на рухоме і нерухоме майно відповідача ОСОБА_4, зокрема і на квартиру АДРЕСА_1.

            Крім того, суд не врахував, що ОСОБА_3 не була стороною договору дарування спірної квартири, і на час укладання договору її права не були порушені, а тому вона не мала законного права вимоги про визнання договору дарування удаваним правочином.

            Суд не правильно застосував норми ЦК України, оскільки на  час виникнення правовідносин діяли норми ЦК України ( в редакції 1963 року).

     Також, позивачем порушені строки позовної давності для звернення до суду.

     Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким в позові відмовити.

     Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що скарга підлягає до задоволення частково.

     Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі позов визнали, і враховуючи обставини справи, які визнані сторонами і відповідно до ст. 61 ЦПК України  не підлягають доказуванню визнав договір удаваним, оскільки укладався з метою приховати договір купівлі-продажу вказаної квартири, який насправді вчинили позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_6

    Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

    Як вбачається із змісту апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 за рішеннями різних судів було стягнуто збитки за заподіяну ним шкоду.

     На примусове виконання даних рішень були видані виконавчі листи і державної виконавчою службою відкриті виконавчі провадження.

    23.06.2008 року  постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Костопільського районного управління, з метою своєчасного і повного виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_4, зокрема і на АДРЕСА_1.

    На час постановлення судом рішення майно ОСОБА_4, а саме спірна квартира, перебувала під арештом.

    Таким чином, рішення суду зачіпає права та інтереси ОСОБА_2, оскільки остання має право на відшкодування шкоди за рахунок майна, що перебуває під арештом (спірної квартири).

    Враховуючи, що суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки особи, яка не брала участь у даній цивільній справі, тому колегія суддів вважає за необхідне, на підставі ст.311 ЦПК України, рішення Костопільського районного суду від 04 березня 2009 року скасувати і передати справу на новий розгляд.

            Керуючись ст.ст. 307,  311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну  скаргу ОСОБА_2 задовільнити частково.

     Рішення Костопільського районного суду від 04 березня 2009 року скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.

           Ухвала  набирає законної сили з моменту  її проголошення і вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

        Головуючий  :                                  

        Судді :