АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Нікушина В.П.
Суддів: Сороки Л.А., Копаничук С.Г.
При секретарі: Кирилюк Л.М.
За участю представника позивача Огородника В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитних договорах за а апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 листопада 2009 року, ухвалене по даній справі, -
ВСТАНОВИЛА:
Відкрите акціонерне товариство «Універсальний Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що між ВАТ «Універсальний Банк» та ОСОБА_2 27 лютого 2008 року було укладено кредитні договори №037-2008-442 та №037-2008-443. За умовами цих договорів ОСОБА_2 отримав відповідно кредит в сумі 61661 доларів США та 91711 доларів США строком до 10 лютого 2028 року при процентній ставці 13,45% річних.
Між ВАТ «Універсальний Банк» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 цього ж 27 лютого 2008 року були укладені договори поруки №037-2008-442-Р, №037-2008-442-Р/1, №037-2008-443-Р та №037-2008-443-Р/1.
За умовами кредитного договору ОСОБА_2 мав не пізніше 10 числа кожного місяця здійснювати сплату погашення основної суми кредиту та відсотки за користування кредитними коштами. Однак ці умови ним постійно порушувались. ВАТ «Універсальний Банк» 18.11.2008 року звертався до нього з вимогою про усунення порушень умов договору, однак вона була залишена без реагування.
На момент звернення до суду з цим позовом, загальна сума непогашеного кредиту склала 1137370 грн.25 коп., 100288 грн.37 коп. несплачених відсотків та 34810 грн.83 коп. пені.
В зв’язку з викладеними обставинами ВАТ «Універсальний Банк» звернувся з вказаним позовом до ОСОБА_2 як боржника за кредитними договорами та до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 як до поручителів.
Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволені в повному обсязі стягнуто з відповідачів солідарно на користь ВАТ «Універсальний Банк» 1137370 грн. 25 коп. непогашеного кредиту, 100288 грн.37 коп. несплачених відсотків та 34810 грн. 83 коп. пені, а також судові витрати по справі.
З таким рішенням не погодилась ОСОБА_3 і оскаржила його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі вона ставить питання про скасування рішення і направлення справи на новий судовий розгляд.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, а саме суд першої інстанції не звернув уваги на те, що предметом договірних відносин, що склались між сторонами по справі є іноземна валюта, що суперечить національному законодавству України. Окрім цього суд не з’ясував чи мав «Універсал Банк» ліцензію на здійснення валютних операцій. А тому ОСОБА_3 вважає укладені договори незаконними.
Як на один із аргументів обґрунтування доводів апеляційної скарги, ОСОБА_3 посилається на те, що при укладенні договору іпотеки між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 були порушені її права тому, що предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 в якій вона зареєстрована як член сім»ї.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, ОСОБА_3, представника ВАТ «Універсал Банк», перевіривши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, законність оскаржуваного рішення в межах апеляційної скарги, прийшла до наступного висновку.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки вона ґрунтується на обставинах, що не спростовують законності оскаржуваного рішення.
По справі встановлено, що між позивачем та відповідачем склались кредитні правовідносини. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 Гл. 71 Цивільного кодексу.
Як вбачається із розрахунків заборгованості по кредитним зобов’язанням (а.с. 38,39), ОСОБА_2 з дня отримання кредиту систематично порушував строки погашення щомісячних платежів, передбачених графіком виконання кредитних зобов’язань.
З цього приводу Банк направляв неодноразово вимоги-попередження, як самому боржнику так і поручителям за договорами поруки (а.с. 35, 36, 37).
За таких обставин та у відповідністю з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з боржника та його поручителів всієї суми заборгованості без припинення договірних зобов’язань.
Доводи ОСОБА_3, щодо незаконності кредитних договорів, та договору застави укладеного між ОСОБА_4 та ВАТ «Універсал Банком», які є підставою для заявлених позовних вимог не заслуговують на увагу, оскільки вказані договори на час вирішення справи є чинними і їх ніхто не оспорив у визначеному законом порядку.
А тому на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 листопада 2009 року, ухвалене по справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з дня набрання нею законної сили.
Головуючий-суддя:
Судді: