Справа № 22Ц-5881/09                                       Головуючий в суді І інстанції   Єременко В.М.

Категорія                                                             Доповідач в суді ІІ інстанції     Голуб С.А.

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  28 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

    Головуючого      Мережко М.В.

    суддів:                Березовенко Р.В.,   Голуб С.А.,  

    при секретарі :   Бобку О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_3  на рішення   Баришівського районного суду Київської області від   27 жовтня 2009 року у справі за позовом    ОСОБА_3 до Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області, Баришівської державної нотаріальної контори Київської області про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом ,

,

в с т а н о в и л а :

У    червні 2009 року позивачка    пред»явила в суді  названий позов,  посилаючись на те, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_4.

 Своє майно в рівних частках ОСОБА_4 заповіла в рівних частках позивачці, брату позивачки ОСОБА_5 та сестрі позивачки ОСОБА_6.

22.12.1990 року Баришівською державною нотаріальною конторою було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, у якому зазначалося, що спадкоємцями, вказаного в заповіті майна гр. ОСОБА_4, являються в рівних частках кожний, її дочка ОСОБА_6,   син ОСОБА_5,   дочка ОСОБА_3 .

28.07.2006 року Баришівське БТІ зареєструвало за позивачкою право власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 08.08.2007 року за нею визнано право власності на 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1, однак зареєструвати право власності в БТІ їй відмовили з мотивів неправильного оформлення свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Вважає, що державний нотаріус не вправі був у свідоцтво вписувати спадкоємців ОСОБА_6 та ОСОБА_5, оскільки вони не подавали заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини і відповідно її не прийняли, а також не подавали заяви щодо видачі їм свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Сестра померла у 1997 році, а брат у 2004 році.

Просила суд визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Баришівською державною нотаріальною конторою 22 грудня 1990 року в частині визнання спадкоємцями в рівних частках    ОСОБА_6 та   ОСОБА_5.

Рішенням   Баришівського районного суду Київської області від                   27 жовтня 2009 року в задоволенні  позову відмовлено.

На рішення суду   ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду  ухвалення  нового рішення по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів   вважає, що апеляційна скарга    підлягає  частковому  задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що    ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Морозівка Баришівського району Київської області померла - ОСОБА_4.  Все своє майно в рівних частках ОСОБА_4 заповіла позивачці, брату позивачки ОСОБА_5 та сестрі позивачки ОСОБА_6. Із витребуваної судом із Київського обласного державного нотаріального архіву копії спадкової справи №424 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 вбачається, що 22.12.1990 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зверталися до Баришівської державної нотаріальної контори Київської області з заявою про прийняття ними спадщини в якій просили видати їм свідоцтво про право на спадщину за заповітом на належну їм частину спадкового майна і надали нотаріусу відповідні документи, в тому числі довідку Морозівської сільської ради за №791 від 14.11.1990 року, в якій зазначено, що вони прийняли спадщину в шестимісячний термін. ОСОБА_3 29.09.1990 року написала заяву про прийняття спадщини до Баришівської державної нотаріальної контори та іншу, друковану 09.10.1990 року заяву з завіреним підписом, які відправила поштою. Крім того, дала сестрі ОСОБА_6 доручення одержати  в Баришівській державній  нотаріальній  конторі  на її ім,я свідоцтво про  право на   спадщину. 22.12.1990 року державним нотаріусом Баришівської нотаріальної контори Київської області видане свідоцтво про право на спадщину по заповіту в рівних долях на трьох спадкоємців ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_3

   Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для визнання  недійсним свідоцтва про право на спадщину судом не було встановлено. Спадкоємці звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і нотаріус, з дотриманням вимог  діючого на той час ЦК УРСР  видав свідоцтво про право на спадщину.

Також  суд  в своєму рішенні зазначив, що у  ОСОБА_6, яка померла у  1997 році та  у ОСОБА_5. який помер у 2004 році є діти. Але  діти спадкоємців майна ОСОБА_4 не було залучені до участі у справі при розгляді позову ОСОБА_3 про визнання  за нею права власності на 2/3  частини будинку.

 При цьому суд першої інстанції залишив поза своєю увагою те, що  спадкоємці ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не були залучені   і  до розгляду даної справи, хоча позов стосується їх  прав на успадкування спірного будинку.

Враховуючи, що   предметом  позову є визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, видане на  конкретних осіб, то в даному  випадку  відповідачем по справі  має бути не  сільська рада, як зазначила позивачка, а особи, які  зазначені в свідоцтві про право на спадщину, або їх правонаступники.

Відповідно до  ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд., якщо суд вирішив питання про права та обов»язки осіб, які не брали  участь у справі.

    З врахуванням наведеного, враховуючи, що  до участі у справі не були залучені   правонаступники ОСОБА_6 та ОСОБА_4  судова колегія не може залишити рішення суду  без змін, а тому скасовує  його і направляє справу  на новий розгляд до суду першої інстанції.

    При новому розгляді справи, суду  першої інстанції необхідно буде встановити правонаступників ОСОБА_6 та ОСОБА_4 і обговорити питання про залучення їх до участі  у справі  в якості відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу      ОСОБА_3 задовольнити частково.

    Рішення   Баришівського районного суду Київської області від                         27 жовтня 2009  року   скасувати і справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

    Головуючий :

Судді :