Справа № 165/1269/18 Головуючий у 1 інстанції: Василюк А.В.

Провадження № 22-ц/802/120/18 Категорія: 27 Доповідач: Грушицький А. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2018 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Грушицького А. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

з участю секретаря Савчук О. В.,

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 27 липня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 жовтня 2011 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 10500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

В порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_2 своїх зобов'язань не виконав належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором, яка станом на 3 травня 2018 року становила 139484,89 грн, яка складається з наступного:

9716,21 грн - заборгованість за кредитом;

118850,90 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом;

3799,45 грн - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи:

500 грн - штраф (фіксована частина);

6618,33 грн - штраф (процентна складова).

Позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість на загальну суму 139484,89 грн, а також судові витрати в розмірі 2092,27 грн.

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 27 липня 2018 року позов задоволено .

Постановлено стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 в користь АТ КБ «ПриватБанк» (до 14 червня 2018 року найменувалося публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ПАТ КБ «ПриватБанк»), юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 жовтня 2011 року всього в розмірі 139484,89 грн, з яких: 9716,21 грн заборгованість по тілу кредиту; 118850,90 грн заборгованість по процентам за користування кредитом; 3799,45 грн заборгованість за пенею та комісією; 500 грн штраф (фіксована частина); 6618,33 грн штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 в користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (до 14 червня 2018 року найменувалося публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ПАТ КБ «ПриватБанк»), юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, судовий збір, сплачений при подачі позову до суду у розмірі 2092,27 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 27 липня 2018 року скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ КБ «ПриватБанк» просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3, кожен окремо, апеляційну скаргу підтримали.

Відповідач ОСОБА_2 подав додаткові письмові пояснення, в яких визнав заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9716,21 грн та за процентами в розмірі 7934,82 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неналежним чином виконував умови укладеного між сторонами кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає до стягнення на користь позивача у повному розмірі згідно поданого позивачем розрахунку.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини першої статті 10, частини третьої статті 12, частини першої статті 13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у встановлений строк (термін) його виконання.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 14 жовтня 2011 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір у формі підписаної позичальником анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (далі - Умови).

Відповідач отримав кредит у розмірі 10500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

2 жовтня 2013 року відповідач отримав перевипущену кредитну карту з строком дії до червня місяця 2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник неналежним чином виконував свої зобов'язання за кредитним договором.

Згідно складеного позивачем розрахунку заборгованість за кредитним договором станом на 3 травня 2018 року становила 139484,89 грн, яка складається з наступного:

9716,21 грн - заборгованість за кредитом;

118850,90 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом;

3799,45 грн - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи:

500 грн - штраф (фіксована частина);

6618,33 грн - штраф (процентна складова).

Відповідач визнає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9716,21 грн, що підтверджується його письмовими поясненнями, даними апеляційному суду.

Щодо процентів за користування кредитом, то відповідач визнає розмір процентів на суму 7934,82 грн., вважаючи, що позивач має право на стягнення процентів за період з 3 травня 2015 року по 3 травня 2018 року (з врахуванням строку позовної давності три роки до дня звернення до суду) за ставкою 27,60% річних.

Пунктом 1.1.3.2.3 Умов визначено, що банк має право здійснювати зміну тарифів. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредитного ліміту, зобов'язаний не менш як за сім днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно пункту 1.1.3.1.9 цих Умов. Якщо протягом семи днів банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови.

У відповідності до пункту 1.1.3.1.9 цих Умов банк зобов'язаний надавати власнику виписки про стан картрахунків. При підключенні клієнта до комплексу Mobile Banking банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції СМС-повідомлень.

Із скрін-шотів програмного комплексу АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що 15 серпня 2014 року на адресу відповідача направлено СМС-повідомлення про збільшення розміру відсоткової ставки по карті «Універсальна» до 2,7 % на місяць (32,4 % річних), починаючи з 1 вересня 2014 року. Аналогічним чином відповідач повідомлявся про збільшення відсоткової ставки з 1 квітня 2015 року до 3,5 % на місяць (42 % річних) 15 березня 2015 року.

Відомості, наведені у скрін-шотах відповідають розмірам відсоткової ставки, зазначеним в розрахунку заборгованості по кредитному договору за вищевказані періоди та тарифам банку.

Відповідач не надав суду доказів про свою незгоду із збільшеним розміром відсоткової ставки та здійснював фінансові операції по картковому рахунку, виходячи із збільшеного розміру відсоткової ставки.

Тому доводи відповідача про відсутність підстав для нарахування відсотків за підвищеною ставкою не можуть бути взяті до уваги.

Також не можуть бути взяті до уваги доводи щодо застосування строку позовної давності, оскільки строк дії картки - до червня місяця 2017 року, і строк позовної давності розпочинається після 30 червня 2017 року.

Разом з тим, навіть якщо брати до уваги підвищений розмір відсоткової ставки, сума нарахованих банком процентів є явно завищеною.

Для прикладу за період з 3 по 26 квітня 2018 року (23 дні), виходячи із ставки 42 % річних обраховуючи проценти за формулою «360/факт» розмір нарахованих відсотків мав би становити 9716,21х42%/360х23=260,72 грн, а банк в своєму розрахунку наводить суму процентів - 6563,78 грн.

Вказане стосується не лише даного періоду, а усього розрахунку.

Позивач просить стягнути розмір процентів, що у понад як 12 разів перевищує суму тіла кредиту, тому поданий позивачем розрахунок, з яким помилково погодився суд першої інстанції, є явно необгрунтований та не може братися до уваги.

В судовому засіданні представник позивача не надав пояснень щодо підстав таких розрахунків, не подав уточненого розрахунку заборгованості за процентами та не заявляв клопотання про призначення судової економічної експертизи.

При цьому, суд є суб'єктом, до компетенції якого входить розгляд питань правового характеру та не може вирішувати питань, які належать до повноважень органів судової експертизи, як і не може призначити таку експертизу з власної ініціативи.

За змістом статей 536, 1054 ЦК України за користування грошовими коштами позичальник зобов'язаний сплачувати проценти.

З метою додержання положень вищевказаних правових норм суд приходить до висновку, що оскільки відповідач користується кредитними коштами, а позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують реальний розмір таких процентів, із відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 7934,82 грн процентів, тобто лише в розмірі, який визнає відповідач.

В порушення вимог статті 61 Конституції України позивач одночасно просить стягнути з відповідача пеню і штраф, що свідчить про подвійну цивільно-правову відповідальність за одне і те саме порушення (правова позиція Верховного Суду України, висловлена у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15).

У відповідності до пункту 2.1.1.7.6 Умов при порушенні клієнтом строків платежу з будь-якого грошового зобов'язання, передбачених даним договором, більш як на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн та 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту.

Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає штраф 500 грн (фіксована частина) та ((9716,21+7934,85х5%) 882,55 грн штрафу (процентна складова).

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України на відповідача слід покласти витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 27 липня 2018 року в даній цивільній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 в користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором від 14 жовтня 2011 року в розмірі 19033 (дев'ятнадцять тисяч тридцять три) грн 58 коп., з яких: 9716,21 грн заборгованість по тілу кредиту, 7934,82 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 грн штраф (фіксована частина), 882,55 грн штраф (процентна складова); а також 190 (сто дев'яносто) грн 33 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Цивільного процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повне судове рішення складено 7 грудня 2018 року.

Головуючий

Судді