КОПІЯ

Справа № 2-3137/09

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2009 року                                                                                м. Полтава

 Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді     Жилки О.М.,

при секретарі Погребній Л.Є., за участю позивача ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Тепловозоремонтний завод” про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду з вимогою стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку та моральну шкоду.

В своїй заяві та в судовому засіданні позивач вказав, що працював у ВАТ „Тепловозоремонтний завод”, наказом №667 від 03.04.2009 року був звільнений з роботи відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, за скороченням штатів. Посилаючись на те, що на день звільнення його з роботи, а також по даний час, відповідачем йому не було виплачено заробітну плату та вихідну допомогу, позивач, уточнивши свої позовні вимоги,  просив суд стягнути з останнього на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 3532 грн. 27 коп., середній  заробіток за весь час затримки у розмірі 12226 грн. 55 коп., а також 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 16758 грн. 82 коп.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про місце та час розгляду справи відповідач був повідомлений у встановленому законом порядку,  а тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, справу розглянув заочно, на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд  вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

    Судом встановлено, що позивач працював на підприємстві ВАТ „Тепловозоремонтний завод”, наказом №667 від 03.04.2009 року був звільнений з роботи відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, за скороченням штатів.

    Як вбачається із оголошеної в судовому засіданні довідки, виданої адміністрацією підприємства, відповідач має заборгованість перед позивачем по заробітній платі у  розмірі 3532 грн. 27 коп., в тому числі вихідна допомога в розмірі 1418 грн. 60 коп., а його середній заробіток складає 1418 грн. 60 коп.

-2-

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що виплата всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

    Відповідно до ст. 117 цього ж кодексу, в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, підприємство, установа, організація, повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

    Враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до ст. ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, визначаючи належні до виплати позивачу суми, суд приходить до висновку, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, є обґрунтованим та вважає, що відповідач повинен виплатити позивачу – 3532  грн. 27 коп. заборгованості по заробітній платі та вихідній допомозі та 12226 грн. 55 коп. – середнього заробітку за весь час затримки, а всього, 15758 грн. 82 коп.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди є безпідставними, оскільки позивачем в підтвердження цього, не надано суду будь-яких доказів, а останній не зазначив, які моральні страждання чи переживання він зазнав в зв’язку з неправомірними діями відповідача.  

Відповідно до ч. 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених законом.

Керуючись ст. ст. 55 Конституції України, ст. ст. 47, 116, 117 Кодексу Законів про Працю України,  ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 – 215, 224 - 226 ЦПК України,  суд,

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

    Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Тепловозоремонтний завод” на користь ОСОБА_1:

 - 3532 (три тисячі п’ятсот тридцять дві) грн. 27 коп. заборгованості по заробітній платі та вихідній допомозі;

- 12226 (дванадцять тисяч двісті двадцять шість) грн. 55 коп. середнього заробітку за час затримки;

а всього, 15758 (п’ятнадцять тисяч сімсот п’ятдесят вісім) грн. 82 коп.

    В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Тепловозоремонтний завод” на користь держави 157 грн. 58 коп.  державного мита та  120 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення по розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Ленінського районного суду міста Полтави протягом десяти днів  з дня отримання його копії.

    Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

    Головуючий по справі         /підпис/             ОСОБА_2

ВІРНО: СУДДЯ                                 О.М. ЖИЛКА