ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"06" червня 2006 р. | Справа № 11/90/06 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Туренко В.Б.
суддів Бандури Л.І., Поліщук Л.В.
при секретарі судового засідання Селіховій Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача –Кузнєцов І.Є.
від відповідача – директор Менчинський М.І., Соколова О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Братське”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 11.04.2006р.
у справі № 11/90/06
за позовом АТВТ „Гілєя”
до Сільськогосподарського ТОВ „Братське”
про стягнення 14482 кг цукру-піску та 1749.03грн. пені
встановив:
12 квітня 2005року між сторонами укладено договір № 5 купівлі-продажу насіння цукрового буряку на умовах товарного кредиту, згідно якого позивач зобов’язався передати відповідачу у власність під посів 2005 року насіння цукрового буряку у кількості 429 посівних одиниць на загальну суму 34321.72грн., у т.ч. ПДВ, з відстрочкою оплати, а останній зобов’язався розрахунки здійснити шляхом перерахування грошових коштів до 01.11.2005р. У подальшому була укладена додаткова угода № 1 до вищезазначеного договору, згідно пункту першого якої, враховуючи відсутність коштів на рахунку Сільськогосподарського ТОВ „Братське”, замість грошової оплати за поставлене насіння, сторони домовились розрахунки здійснити цукром-піском по мінімальній ціні встановленій постановою Кабінету Міністрів України. Пунктом 6.2. договору встановлена відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язання у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. У зв’язку з тим, що відповідач розрахунки не здійснив, АТВТ „Гілєя” в лютому 2006 року звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Сільськогосподарського ТОВ „Братське” 14482 кг цукру-піску та пені в сумі 1749.03грн. (а.с.2-3, 8-12). Кількість цукру-піску визначена виходячи із суми, на яку було поставлено насіння –34321.72грн. та ціни на цукор, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 289 від 13.04.2005р., в розмірі 2370.00грн. за 1тн., у т.ч. ПДВ (34321.7 2: 2370.00 = 14482кг.). Сума пені за період з 01.11.2005р. по 06.02.2006р. склала за розрахунком позивача –1749.03грн.
Заперечуючи проти позову відповідач послався на те, що розрахунки здійснив частково в сумі 15460.71грн. шляхом поставки цукрового буряку, згідно накладної № 307 від 14.12.2005р., решта боргу згідно акту звірки № 74 складає 20586.38грн. Зобов’язання не були виконані з причин, які від нього не залежали, а саме, внаслідок несприятливих погодних умов – засухою в липні-вересні 2005р. господарство не мало можливості виростити достатню кількість цукрових буряків, урожай яких у 2005 році був значно нижчий, ніж у попередні роки. В обґрунтування чого надав довідку Відділу статистики у Братському районі від 20.03.2006р. № 94-р, довідку Миколаївського обласного центру з гідрометеорології від 20.03.2006р. № 111 та акт Управління сільського господарства і продовольства Братської райдержадміністрації від 30.11.2005р. про недобір урожаю цукрових буряків, вирощуваних в Сільськогосподарському ТОВ „Братське” (а.с.16-18, 20, 39-40).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.04.2006р.(суддя Василяка К.Л.) позов задоволено у повному обсязі з мотивів доведеності позивачем факту неналежного виконання відповідачем умов договору і визнання не доведеним останнім відсутності його вини.
Не погодившись із рішенням суду, Сільськогосподарське ТОВ „Братське” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме ст.ст.527, 622 Цивільного кодексу України.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач посилався на правильне застосування норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим просив рішення суду залишити без змін, а скаргу –без задоволення.
Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі документи, колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та підтверджено представниками сторін у судовому засіданні апеляційної інстанції, факт поставки позивачем насіння цукрового буряку на загальну суму 34321.72грн. не оспорюється.
За умовами додаткової угоди № 1 до договору № 5 від 12.04.2005р. купівлі-продажу насіння цукрового буряку розрахунки за продане насіння повинні були здійснюватись цукром-піском, а за всі інші ресурси (дизпаливо, вапно, запчастини, мінеральні добрива, карбід тощо) - цукровим буряком. Отже, суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що по накладній № 307 від 14.12.2005р. відповідач поставив цукровий буряк за договором № 5 від 11.04.2005р. купівлі-продажу цукрових буряків, тим більш, що зазначена накладна не містить відмітки про здійснення поставки товару саме за договором № 5 від 12.04.2005р. Кількість цукрового буряку поставленого за цією накладною позивач врахував при визначенні суми неустойки, яку заявив до стягнення в іншій справі № 11/89/06.
Посилання відповідача на те, що поставлена кількість буряків до теперішнього часу не оплачена позивачем не приймається до уваги, оскільки такі вимоги не заявлялись і відповідно не були предметом спору у даній справі. За цих же обставин судова колегія визнає безпідставним посилання відповідача і на акт звірки розрахунків.
Невиконання зобов’язань за договором купівлі-продажу насіння цукрового буряку відповідач вважає настання фарс-мажору.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно пункту 7.2. договору № 5 від 12.04.2005р., сторона, для якої настали форс-мажорні обставини повинна терміново в письмовій формі не пізніше 3-х днів попередити про це іншу сторону. Факти, викладені в повідомленні повинні бути підтвердженні ТПП.
Згідно ст.14 Закону України „Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997р. № 671/97-ВР, саме ТПП засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов договорів, зовнішньоторговельних угод.
Як з’ясовано у суді апеляційної інстанції, відповідач не повідомляв позивача про настання форс-мажорних обставин і не звертався до ТПП України з питання їх засвідчення.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням викладеного, довідки відділу статистики у Братському р-ні від 20.03.2006р., обласного центру з гідрометеорології від 20.03.2006р. та акт Управління сільського господарства і продовольства від 30.11.2005р. не є належними доказами, які засвідчують настання форм-мажорних обставин.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання ним договірних зобов’язань за договором № 5 від 12.04.2005р. купівлі-продажу насіння цукрового буряку на умовах товарного кредиту.
Отже, рішення суду скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –
постановила:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 11.04.2006р. у справі № 11/90/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Головуючий суддя Туренко В.Б.
Суддя Бандура Л.І.
Суддя Поліщук Л.В.