ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2007 року справа №2-а-389/06
Комсомольський районний суд міста Херсона у складі судді Стамбули Н.В., при секретарі Козловій Н.О., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення рішення та скасування рішення, за участю повноважних представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з вимогою визнати нечинним податкове повідомлення від 03 квітня 2006 року НОМЕР_1 ДПІ у м. Херсоні про визначення ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб у сумі 52000 гривень, а також скасувати рішення про результати розгляду повторної скарги ДПА у Херсонській області від.25.07.2006 року НОМЕР_2 мотивуючи це тим, що Відповідач неправомірно нарахував їй податкове зобов'язання.
У відповідності до п.2 ст.19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, які стосуються конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживанням позивача.
Таким чином зазначена справа підсудна Комсомольському районному суду міста Херсона - за місцем проживання Позивачки.
Відповідач позов не визнав, мотивуючи це тим, що Позивачка самостійно задекларувала суму доходу, тому повинна сплатити податок з доходів фізичних осіб.
Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Податковим повідомленням-рішенням від 03 квітня 2006 року НОМЕР_1 керівником ДПІ у м. Херсоні ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання по сплаті податку з доходів фізичних осіб у сумі 52000 гривень.
Рішенням начальника ДПІ у місті Херсоні від 06.05.2006 року НОМЕР_3 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на зазначене податкове повідомлення-рішення.
Рішенням голови ДПА у Херсонській області від 25.07.2006 року НОМЕР_2 відмовлено у задоволенні повторної скарги ОСОБА_1 та встановлено її обов'язок сплатити податок, але скасовано податкове повідомлення-рішення від 03 квітня 2006 року НОМЕР_1 в частині посилання на п.4.2.16 п.4.2 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" і зобов'язано винести нове податкове повідомлення-рішення з посиланням на п.4.2.12 п.4.2 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", з визначенням, що це інший дохід, а не хабар.
Матеріалами справи підтверджується та не оспорюється сторонами факт того, що ОСОБА_1 подала до ДПІ у місті Херсоні податкову декларацію, в якій вказала, що в 2005 році вона отримала хабар у розмірі 400 тисяч гривень.
Обов'язок фізичної особи декларувати доходи, які отримані не за місцем основної роботи, встановлено п.18.5 ст.18 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб".
З пояснень Позивачки та матеріалів справи слідує, що вона в серпні 2006 яоюдер ІНФОРМАЦІЯ_1 ВКПВІ „Херсонагропроект" отримала пропозицію від ТОВ „УкрАгроПромПроект" відмовитися від всіх позовів до цього підприємства та передати йому печатки, штампи та бухгалтерську документацію ВКПВІ „Херсонагропроект", за це він їй особисто запропонував 400 тисяч гривень, які ОСОБА_1 вважає хабаром, про що вона повідомила правоохоронні органи.
Прокуратурою міста Херсона за фактом давання хабара було порушено кримінальну справу №540031-05 по ст.369 ч.І КК України, але грошові кошти у ОСОБА_1 не були вилучені.
В подальшому Суворовський районний суд міста Херсона постановою від 29 вересня 2005 року скасував постанову прокуратури міста Херсона про порушення кримінальної справи №540031-05, вказавши, що кримінальну справу повинно бути порушено не за фактом, а відносно конкретної особи, яка давала хабар та встановлено наявність цивільно-правових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ „УкрАгроПромПроект" з приводу цих коштів.
Таким чином, обставини справи свідчать про те, що податковий орган не мав права нараховувати ОСОБА_1 податкове зобов'язання на 400 тисяч гривень тільки на підставі її декларації, так як не визначено правову природу отримання цих коштів і такі дії відповідача суперечать діючому законодавству, а декларація до податкового органу подається в обов'язковому порядку, але обов'язок визначення податкового зобов'язання покладається на податковий орган, який самостійно визначає суму податку до сплати, враховуючи всі обставини справи.
У відповідності до п.4.2.16. п.4.2. Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподаткованого доходу включаються кошти, отримані платником податку як хабар у сумах, підтверджених обвинувальним висновком суду, незалежно від призначеної ним міри покарання.
Наразі не існує судового вироку, який підтверджував би факт давання та отримання хабару, тому цей підпункт Закону до ОСОБА_1 не може застосовуватися.
У відповідності до п.8.1.1. ст.8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" податок з суми, яка виплачується фізичній особі, має утримувати та перерахувати до бюджету податковий агент - ТОВ „УкрАгроПромПроект".
Пункт 20.3.2. ст.20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" передбачає, що у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.»
Таким чином визначення ОСОБА_1 зобов'язання по сплаті податку на доход як інший дохід, також є неправомірним, так як в цьому випадку податок з цих коштів має утримувати та сплачувати податковий агент - ТОВ „УкрАгроПромПроект", який здійснив цю виплату ОСОБА_1
Нарахування податку з доходу фізичних осіб ОСОБА_1 в сумі 52000 гривень з отриманих нею 400 тисяч гривень є неправомірним та передчасним, так як не встановлено правову природу отримання цих коштів, про що свідчить наявність цивільного спору між ОСОБА_1 та ТОВ „УкрАгроПромПроект" та за законом вона звільнена від відповідальності за нарахування та сплату такого податку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 10, 158 -163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати нечинним податкове повідомлення від 03 квітня 2006 року НОМЕР_1 ДПІ у М.Херсоні про визначення ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб у сумі 52000 гривень і скасувати рішення про результати розгляду повторної скарги ДПА у Херсонській області від 25.07.2006 року НОМЕР_2.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для
подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н.В.Стамбула