Унікальний номер справи 755/5609/23

Номер апеляційного провадження 22-ц/824/5464/2024

Головуючий у суді першої інстанції Марфіна Н.В.

Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

Постанова

Іменем України

10 січня 2024 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),

суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.

сторони

позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

«Стародарницький»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи (їх представників) апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2023 року,

у с т а н о в и в :

27.04.2023 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) «Стародарицький» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі внесків, у якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за несплаченими внесками в сумі 7 335,00 грн. основного боргу, 3 000,00 грн. витрат на правничу допомогу та судовий збір.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48,9 кв.м. 17.12.2015 року співвласниками буд. АДРЕСА_1 створене ОСББ «Стародарницький». Функції з управління та обслуговування будинку ОСББ розпочало з 31.10.2016. Рішенням загальних зборів ОСББ №15 від 22.01.2022 затверджено збір коштів на виконання технічних умов ДТЕК і на відповідачку, як власницю квартири у будинку, утримання та обслуговування якого здійснює ОСББ, покладено обов`язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати щомісячні внески на обслуговування будинку до ОСББ. Станом на 11.04.2023, в результаті несплати відповідачем внеску на виконання технічних умов ДТЕК, відповідачка має перед ОСББ за січень 2022 року заборгованість в розмірі 7335,00 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2023 року позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі внесків, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» заборгованість по несплаченому внеску у сумі 7335 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 2684 грн. 00 коп. та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп.

Не погодившись із рішенням суду, позивач через свого представника подала апеляційну скаргу, у якій посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи при вирішенні спору, а також на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, у зв`язку із чим просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Зазначає, що позивачем було надано копії протоколу загальних зборів ОСББ «Стародарницький» № 15 від 22 січня 2022 року, яким встановлено строк оплати внеску за технічні умови ДТЕК від 14 березня 2022 року.

Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що протокол № 15 від 22 січня 2022 року, в якому вказується, що більша частина співвласників проголосувала на зборах шляхом письмового опитування, відповідно до ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», викликає сумніви. Ці листи письмового опитування є додатком до протоколу, тобто його невід`ємною частиною та підтвердженням того, що рішення прийнято на законних підставах. Однак позивачем такі листи до суду не надано. На неодноразові звернення мешканців будинку, листи позивачем також не надано, що на думку апелянта викликає сумніви, що збори взагалі відбулися.

Зауважує, що суд не задовольнив клопотання про витребування доказів наявності технічних умов та надання копії підписних листів, чим порушив принцип змагальності та диспозитивності сторін у судовому процесі передбачений ч. 3 ст. 2 ЦПК України.

Проектування та будівництво Київських електричних мереж здійснюється за рахунок міста, а не за рахунок жителів будинку. Мережі не є власністю позивача, будуються, реконструюються коштами міста. У співвласників є сумніви, щодо доброчесності дій ОСББ «Стародарницький», зокрема щодо витрат коштів, тому багато з них призупинили виплати внесків та вимагають надати звіт, але голова ОСББ відмовляється надати звіт про витрату коштів.

ОСББ «Стародарницький» подано відзив на апеляційну скаргу. Позивач вказав, що заперечує проти усіх наведених доводів апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, що базується лише на власних доводах та думках відповідачки. Загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку були прийняті рішення та розміри внесків, які є діючими, правомірними, законними, ніким не оспореними та не скасованими, а тому внутрішні сумніви відповідача не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову за наявності діючого рішення загальних зборів співвласників. На ОСОБА_1 , як особу, що на відповідній правовій підставі володіє й користується приміщенням в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 , утримання та обслуговування якого здійснюється ОСББ «Стародарницький», покладається обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати щомісячні внески на обслуговування будинку до ОСББ «Стародарницький». Усі рішення співвласників є обов`язковими до виконання усіма співвласниками багатоквартирного будинку.

У відповідності до вимог п. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги здійснюється апеляційним судом у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, оскільки ціна позову у даній справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи предмет та підставу заявленого позову, ціну позову, суд дійшов висновку про те, що дана справа не відноситься до тих справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд перевірив доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах його апеляційного оскарження, та дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом встановлено, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48,9 кв.м., що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 5-7).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» діє на підставі Статуту, який затверджено Загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» (протокол № 7 від 20 січня 2018 року) (а.с. 15-19).

Протоколом № 15 зборів співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький», які відбулися 22 січня 2022 року затверджено внески на виконання технічних умов підключення будинку за постійною схемою до мереж ДТЕК «Київські електромережі» у розмірі 150 грн. з 1 кв.м належної співвласнику площі (а.с. 9-11).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості наданих послуг станом на 11 квітня 2023 року у відповідача виникла заборгованість, яка складається із заборгованості по оплаті внеску на виконання технічних умов підключення будинку за постійною схемою до мереж ДТЕК «Київські електромережі» у розмірі 7 335,00 грн, (а.с. 4).

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. (ст. 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»)

Відповідно до Статуту ОСББ «Стародарницький»:

- Преамбула: Ми, власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (далі - багатоквартирний будинок), створили об`єднання співвласників багатоквартирного будинку для покращення якості комунальних послуг, захисту інтересів власників, використання для власник потреб прилеглої до будинку земельної ділянки, прагнучі спільного утримання багатоквартирного будинку;

- п. 1.1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» (далі - Об`єднання), створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (далі - «багатоквартирний будино» або «будинок»), відповідно до Законів України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» і «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»;

- п. 1.2. Об`єднання діє відповідно до Конституції України, Законів України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Цивільного, Житлового, Земельного кодексів України, інших нормативно-правових актів України та цього Статуту;

- п. 1.3. Об`єднання набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». З моменту набуття статусу юридичної особи Об`єднання може від власного імені виступати учасником правовідносин, набувати майнові та особисті немайнові права, бути позивачем, відповідачем, третьою особою у судах; відкривати рахунки у банках згідно з чинним законодавством України; мати відокремлене майно і самостійний баланс, печатку зі своїм найменуванням, штампи, символіку та інші реквізити, зразки яких затверджуються правлінням Об`єднання;

- п. 1.7. Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном Об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем в суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників;

- п. 1.9. Майно, придбане Об`єднанням за рахунок внесків та платежів співвласників, є їхньою спільною власністю;

- п. 1.10. Права та обов`язки співвласників в розумінні цього Статуту мають фізичні та юридичні особи, які є власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку;

- п. 2.1. Метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна Об`єднання, своєчасного надходження коштів від співвласників багатоквартирного будинку для сплати всіх платежів, передбачених законодавством, цим Статутом та правочинами, що укладені Об`єднанням;

- п. 2.2. Завданням Об`єднання є забезпечення: належного утримання будинку та прибудинкової території; реалізація прав власників приміщень та квартир будинку на володіння, користування та розпорядження спільним майном; сприяння співвласникам Об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; виконання власниками приміщень та квартир будинку своїх зобов`язань та обов`язків, пов`язаних з діяльністю Об`єднання;

- п. 2.3. Предметом діяльності Об`єднання є: скликання зборів представників для оперативного вирішення нагальних питань, що належать до компетенції загальних зборів; прийняття рішень щодо надходжень та витрати коштів Об`єднання; здійснення контролю за своєчасною сплатою внесків і платежів, оплати житлово-комунальних послуг; встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів співвласниками, у тому числі відрахувань до резервного і ремонтного фондів; застосування необхідних заходів впливу до співвласників, які не виконують своїх обов`язків;

- п. 4.3. До виключної компетенції Загальних зборів співвласників належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;

- п. 5.2. До компетенції правління належить здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками Об`єднання внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з чинним законодавством;

- п. 5.14.1 Голова Правління Об`єднання забезпечує виконання рішень Загальних зборів співвласників Об`єднання та рішень Правління;

- п. 5.18. Об`єднання доручає Правлінню в межах повноважень визначених Статутом: здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів; вимагати від співвласників (власників) приміщень своєчасної та у повному обсязі сплати всіх установлених законом, Статутом та рішеннями Правління платежів, зборів і внесків, штрафів та пені, а також відрахувань та резервного і ремонтного фондів; звертатись до суду з позовом про звернення стягнення на майно та кошти співвласників (власників) та осіб що користуються спільним майном, які відмовляються відшкодувати завдані збитки, своєчасно та в повному обсязі сплачувати всі встановлені законодавством, Статутом та рішеннями Правління платежі і внески, штрафи та пеню, а також відрахування до резервного і ремонтного фондів Об`єднання.

Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Частиною 1 статті 20 вказаного Закону встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно із статтею 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», з метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.

Частина 3 статті 23 цього Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, однак не є членом цього об`єднання, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Реалізація вказаних вище положень здійснюється на підставі статті 12 Закону, яка передбачає, що управління багатоквартирним будинком об`єднання здійснює через свої органи управління.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом першої інтенції встановлено, що відповідач неналежно виконує зобов`язання по оплаті внесків внаслідок чого утворилася заборгованість по оплаті внеску на виконання технічних умов підключення будинку за постійною схемою до мереж ДТЕК «Київські електромережі» у розмірі 7 335,00 грн.

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надала, як і не надала доказів щодо належного виконання грошових зобов`язань щодо сплати внеску на виконання технічних умов.

Тому, з урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по оплаті внеску на виконання технічних умов підключення будинку за постійною схемою до мереж ДТЕК «Київські електромережі» у розмірі 7 335,00 грн.

Посилання апелянта на неправомірність рішення ОСББ, на підставі якого здійснювалось нарахування, також оцінюється колегією суддів критично, оскільки не підтверджується жодним доказом. Зазначене рішення ОСББ не визнано незаконним, воно не скасоване, у встановленому законом порядку відповідач його не оскаржувала, а відповідн, вона має його виконувати як і решта власників квартир та нежитлових приміщень даного будинку.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу апеляційний суд доходить таких висновків.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Встановлено, що 10 квітня 2023 року між ОСББ «Стародарницький» та Адвокатським бюро Калашнюк і Партнери укладено Договір про надання правової допомоги № 126 (а.с. 21-22).

Вартість витрат на правничу допомогу позивач підтверджує рахунком-фактурою № РФ-00025 від 10 квітня 2023 року на суму 3 000,00 грн (а.с. 23), платіжним дорученням № 823 від 13 квітня 2023 року на суму 3 000,00 грн (а.с. 24), актом надання послуг № 25 від 19 квітня 2023 року (а.с. 25).

Відповідач не скористалася своїм правом подачі до суду першої інстанції заяви про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як визначено ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Нормами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Враховуючи складність справи, розмір позовних вимог та розмір задоволених вимог, керуючись встановленими законом принципами виваженості та розумності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат з оплати правничої допомоги повністю у розмірі 3 000,00 грн.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вказане рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Жодних доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції матеріали справи не містять. Таких доказів не додано апелянтом до апеляційної скарги та не отримано таких доказів судом апеляційної інстанції у ході розгляду справи.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

У кожному конкретному випадку суд повинен ретельно оцінити докази й мотиви заявника, уважно вивчити обставини справи та надати мотивований висновок щодо судового спору.

При цьому колегія суддів зазначає, що аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте, Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Під час розгляду справи суд першої інстанції дотримався вимог закону, повно та всебічно з`ясував обставин справи, надав вірну оцінку доводам позивача та зібраним у справі доказам, вірно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, з огляду на що, рішення суду першої інстанції в частині його перегляду є законним та обґрунтованим.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Справу було розглянуто судом першої інстанції на підставі встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та належних доказів.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишає без змін, а апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 без задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат пов`язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України. Судові витрати відповідача не підлягають відшкодуванню, оскільки суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

Л. Д. Поливач

А. М. Стрижеус

О. І. Шкоріна