Справа № 2-а-365/2010/2023

П О С Т А Н О В А

      І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

                     11.03. 2010 р.                                                                                      м. Куп'янськ

 Куп'янський міськрайонний суд  Харківської області у складі: головуючого судді – Литвинова А.В.,  при секретарі Борщовій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Куп'янську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії «Дітям війни»,  -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куп?янському районі Харківської області, в якому просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 31.12.2008 року , зобов?язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплатити недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 р. до 31.12.2008 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалась на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Однак, відповідач, всупереч Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., якими були визнані  неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», в тому числі й щодо зупинення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

Відповідач надав заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів, відповідач зазначив, що згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2008 року по справі № 2-а-6521/08, адміністративний позов ОСОБА_1 в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та провести відповідні виплати з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. – задоволено. В частині зобов?язання відповідача здійснити перерахунок та провести відповідні виплати за 2006 р. – відмовлено.  

 У судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, встановлено наступне.

Позивач має статус «Дитини війни», що також підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 7).    

Враховуючи зазначений статус позивача, вона, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, приходжу до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд вважає, що позов позивачки в частині зобов?язання відповідача здійснити перерахунок та провести відповідні виплати за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р. – не підлягає задоволенню, оскільки згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2009 року, адміністративний позов позивачки в частині зобов?язання відповідача здійснити перерахунок та провести відповідні виплати з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. – задоволено. В частині зобов?язання відповідача здійснити перерахунок та провести відповідні виплати за 2006 р. – відмовлено.

Також суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині доплати до пенсії за 2008 рік – підлягають частковому задоволенню. Приходячи до такого висновку, судом враховується, що відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 piк та про внесения змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

3 01 січня 2008 року позивачці було нараховане та виплачене зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському району Харківської області від 25.12.2009 року за № 562 (арк. с. 4).  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за № 10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конститції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв?язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов?язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від   22.05.2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, доходжу висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Куп?янському районі Харківської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22 травня 2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22 травня 2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 01 січня 2008 року, з урахуванням п.п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому  позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.  

Згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня – 470 грн., з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482 грн., з 01 жовтня – 498 грн.

Відповідно до цього Закону, у 2008 році позивачу підлягали доплати до пенсії:

травень 481 х 30%=144,30 грн.;

червень 481 х 30%=144,30 грн.;

липень  482 х 30%= 144,60 грн.;

серпень 482 х 30%= 144,60 грн.;

вересень 482 х 30%= 144,60 грн;.

жовтень 498 х 30% = 149,40 грн.;

листопад 498 х 30% = 149,40 грн.;

грудень 498 х 30% = 149,40 грн.;

всього: 1170,60 грн.

Але із наданої довідки вбачається, що позивачу з травня по 31 грудня 2008 р. було виплачено тільки 390,20 грн., різниця мід виплаченими та невиплаченими сумами цієї доплати становить 780,40 грн.

Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч. 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Також, правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії, основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов?язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов?язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов?язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов?язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.  

Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб?єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов?язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв?язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов?язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

Згідно ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб?єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб?єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тому, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, вважаю за необхідне, на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Куп?янському районі Харківської області, по невиконанню починаючи з 22.05.2008 р. приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування на отримання доплати до пенсії.

Щодо строку звернення до адміністративного суду необхідно зазначити наступне.

Ч. 2 ст. 99 КАС України, встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Але у відповідності до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, не вбачаю пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 22, 46, 64, 95, 124, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за № 10-рп/2008 року, Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 року за № 8-рп/2005 року, ст. ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 28, 46 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. ст. 2, 6-14, 17, 71, 99, 122, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп?янському районі Харківської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов?язання здійснити перерахунок та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Куп?янському районі Харківської області.

Зобов?язати Управління Пенсійного фонду України в Куп?янському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов?язкове пенсійне страхування”, та провести відповідні виплати за періоди з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Куп?янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                        А.В. Литвинов