Судове рішення #7555536

Справа № 2-а-2541/2009 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 грудня 2009 року      Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі головуючого – судді Шульги Н.В.,

               при секретарях – Мельніковій А.В., Ліннік В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1361 про стягнення заборгованості по оплаті витрат за відрядження, -

ВСТАНОВИВ:

06.10.2009 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини А1361 про стягнення заборгованості по витратах за службові відрядження в сумі 2327,28 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що  на підставі статті 118 КПК України його було залучено до розслідування кримінальної справи, порушеної військовою прокуратурою Центрального регіону України за фактом пожежі та вибухів боєприпасів на складах військової частини А0829 м. Лозова Харківської області і направлено у службові відрядження до міста Лозова Харківської області терміном на 10 діб з 10 вересня по 19 вересня 2008 року та на 10 діб з 22 вересня по 01 жовтня 2008 року включно, під час яких позивачем були здійснені витрати на загальну суму 2327,28 грн., пов’язані з наймом житлового приміщення, проїздом до місця відрядження та добові, які підлягають відшкодуванню відповідачем згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та наказу Міністерства оборони України від 17.01.2000 № 9 «Про затвердження Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил витрат на службові відрядження в межах України». Позивач заначає, що після повернення з відрядження він своєчасно подав у фінансово-економічну службу відповідача авансові звіти про витрачені у зв’язку з вищевказаними відрядженнями суми, до яких додав належно оформлені посвідчення про відрядження, оригінали документів про витрати на найм житлового приміщення та проїзні документи, але відповідач на момент подачі позову позивачу вказані витрати не відшкодував.

В попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав наведені вище позовні вимоги в повному обсязі, в подальшому представив відповідні докази та заяву про розгляд справи за його відсутності

Представник відповідача ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні вважав позов таким, що задоволенню не підлягає, надав відповідні письмові заперечення, посилаючись на те, що станом на момент подання позову дана заборгованість відповідачем не відшкодована по причині неналежного фінансування відповідача в 2008 році на вказані видатки з державного бюджету, і, оскільки,  дана заборгованість виникла в 2008 році, а не в 2009 році, тобто в різні бюджетні періоди, то дана заборгованість повинна була бути виплачена в 2008 році, а в 2009 році - відшкодуванню не підлягає. В судове засідання представник відповідача не з’явився,  звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є військовослужбовцем і у період виникнення спірних правовідносин проходив військову службу у відповідача -. Військовій частині А1361.

У зв’язку з розслідуванням порушеної військовою прокуратурою Центрального регіону України кримінальної справи за фактом пожежі та вибухів боєприпасів на складах військової частини А0829 (м. Лозова Харківської області) позивача згідно статті 118 КПК України і листів військової прокуратури Харківського гарнізону від 09.09.08 № 3314/4 та від 18.09.08 № 3381 було залучено до її розслідування і направлено у два службові відрядження до міста Лозова Харківської області в розпорядження військового прокурора Харківського гарнізону.

У перше відрядження позивач був направлений на 10 діб - з 10 вересня по 19 вересня 2008 року включно згідно наказу відповідача від 10.09.08 № 147 і фактично перебував у відрядженні вказаний термін та повернувся з відрядження до місця служби 20 вересня 2008 року, що підтверджується відмітками про прибуття (вибуття) до місць призначення (з місць призначення) на посвідченні про відрядження від 10.09.08 № 1168 та  витягом з наказу відповідача від 22.09.08 № 154. Під час даного службового відрядження позивачем були понесені витрати в сумі 1140,00 гривень, а саме: витрати на найм житлового приміщення в розмірі 90,00 гривень - за проживання на протязі 3 діб в готелі «Лозова» з 12.00 год. 11 вересня до 12.00 год. 14 вересня 2008 року, що підтверджується квитанціями від 11.09.08 № 123 та від 11 вересня 2008 року № (без номера), від 12.09.08 № 134 та від 13 вересня 2008 року № (без номера), від 13.09.08 № 145 та від 14 вересня 2008 року № (без номера) та 750,00 гривень - за проживання на протязі 5 діб в готелі «Оскар» (адреса: 64600, Харківська область, м. Лозова, мікрорайон 1, буд. 13, ІІ поверх) з 12.00 год. 14 вересня до 12.00 год. 19 вересня 2008 року, що підтверджується рахунками від 14.09.08 № 003103 та від 16.09.08 № 003143; добові за посвідченням про відрядження від 10.09.08 № 1168 за 10 діб (з 10 по 19 вересня 2008 року включно) в сумі 300,00 гривень.

У наступне відрядження позивач був направлений на 10 діб - з 22 вересня по 01 жовтня 2008 року включно згідно наказу відповідача від 22.09.08 № 154 і фактично перебував у відрядженні вказаний термін та повернувся з відрядження до місця служби 01 жовтня 2008 року, що підтверджується відмітками про прибуття (вибуття) до місць призначення (з місць призначення) на посвідченні про відрядження від 22.09.08 № 1210 та  витягом з наказу відповідача від 02.10.08 № 160. Під час даного службового відрядження позивачем були понесені витрати в сумі 1187,28 гривень, а саме: витрати на проїзд до місця відрядження в сумі 17,28 гривень, що підтверджується проїзним документом від 23.09.08 серії ЛП № 443229 та квитком від 01.10.08 № НОМЕР_1; витрати на найм житлового приміщення в сумі 900,00 гривень за проживання на протязі 6 діб в готелі «Оскар» з 12.00 год. 23 вересня до 12.00 год. 26 вересня 2008 року та з 12.00 год. 28 вересня до 12.00 год. 01 жовтня 2008 року, що підтверджується рахунками від 23.09.08 № 003182, від 24.09.08 № 003183, від 25.09.08 № 003184, від 28.09.08 № 003185; добові за посвідченням про відрядження від 22.09.08 № 1210 за 90 діб (з 23 вересня по 01 жовтня 2008 року включно) в сумі 270,00 гривень.

Судом встановлено, що позивач за час перебування у відрядженні не перевищив граничних норм добових витрат та граничних норм відшкодування витрат на найм житлового приміщення за добу для відряджень, передбачених Нормами відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів (Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон»  (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.08 № 208)).

Згідно частини шостої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» (зі змінами) при   виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати на відрядження в порядку,  встановленому Кабінетом Міністрів України, а відповідно до пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663 особливості направлення у відрядження військовослужбовців визначаються за погодженням з Міністерством фінансів, зокрема, Міністерством оборони України.

Згідно наказу Міністерства оборони України від 17.01.2000 № 9 «Про затвердження Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил витрат на службові відрядження в межах України» (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2000 р.за № 58/4279) для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюється виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення, а також на проїзд до місця відрядження та назад (абзац другий пункту 1.1.); у службові відрядження військовослужбовці можуть направлятися з військових частин, які утримуються на самостійних штатах, — командиром військової частини (підпункт 1.2.5. пункту 1.2.); направлення військовослужбовця у відрядження здійснюється посадовими особами, зазначеними у пункті 1.2 цієї Інструкції, та оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування військової частини або назви підприємства, куди відряджений військовослужбовець, строку та мети відрядження (пункт 1.6.); військовослужбовцю перед від’їздом у відрядження видається аванс у межах сум, передбачених на виплату добових та відшкодування витрат на проїзд та наймання житлового приміщення. Протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження військовослужбовець подає у фінансовий орган військової частини авансовий звіт про витрачені у зв’язку з відрядженням суми, до якого додаються належно оформлене посвідчення про відрядження, оригінали документів про витрати на наймання житлового приміщення та проїзні документи. Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо (абзаци перший, другий пункту 1.13); викладений в цій Інструкції порядок відшкодування витрат на відрядження повною мірою поширюється на військовослужбовців, які вибули у відрядження у зв’язку з їх викликом до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, як свідків, потерпілих, законних представників потерпілих, експертів, спеціалістів, перекладачів, понятих, у межах строків і розмірів, передбачених пунктами 1.5, 1.16, 1.27, 1.28 цієї Інструкції. При цьому оплата службових відряджень військовослужбовцям провадиться: у разі виклику до органів дізнання Збройних Сил України, військової прокуратури — у військовій частині за місцем служби військовослужбовців за рахунок відповідних асигнувань за кошторисом Міністерства оборони України (підпункт 1.15.1., пункту 1.15.).

В свою чергу, перед від’їздом у відрядження позивачу не було видано аванс у межах сум, передбачених на виплату добових та відшкодування витрат на проїзд та наймання житлового приміщення і всі витрати під час відрядження були здійснені за рахунок особистих коштів позивача, що не ссростовано відповідачем в судовому засіданні.

При цьому позивач протягом встановленого строку після повернення з відрядження подав у фінансово-економічну службу відповідача авансові звіти № 138 і № 139 про витрачені у зв’язку з вищезгаданими відрядженнями суми, до яких додав оригінали належно оформлених документів, що підтверджують вартість цих витрат (посвідчення про відрядження, оригінали документів про витрати, повязані з наймом житлового приміщення та проїзні документи). В подальшому позивач звертався до відповідача з письмовим рапортом від 21.07.09 № 778 про виплату вказаної заборгованості, але станом на момент подання позову дана заборгованість відповідачем не відшкодована. При цьому, належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують вартість цих витрат, на вимогу суду було надано відповідачем.

Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, а згідно зі ст.ст. 1, 2, 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі; ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України; держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. З огляду на викладене, суд критично оцінює заперечення відповідача проти позову, вважає його посилання на невідповідність року фінансування – безпідставними.

Враховуючи наведене, заявлені позивачем вимоги про відшкодування витрат за вказані службові відрядження в розмірі 2327,28 грн. засновані на законі та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 17 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 9, 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», ст.ст. 8, 9, 11, 159-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А1361 про стягнення заборгованості по оплаті витрат за відрядження  - задовольнити.

Стягнути з Військової частини А1361, розташованої за адресою: 61034, м. Харків, вул. Переможців, буд. 6А, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 07811701, на користь ОСОБА_1 заборгованість по оплаті витрат за відрядження в розмірі 2327 (дві тисячі триста двадцять сім) гривень 28 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу Адміністративного судочинства України.

    Суддя                                         Н.В.Шульга

Справа № 2-а-2541/2009 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 грудня 2009 року      Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі головуючого – судді Шульги Н.В.,

               при секретарях – Мельніковій А.В., Ліннік В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1361 про стягнення заборгованості по оплаті витрат за відрядження, -

В С Т А Н О В И В:

Зважаючи на складність у викладенні постанови суду в повному обсязі, суд вважає за необхідне проголосити її вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. 167 КАС України, суд , -

                    П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А1361 про стягнення заборгованості по оплаті витрат за відрядження  - задовольнити.

Стягнути з Військової частини А1361, розташованої за адресою: 61034, м. Харків, вул. Переможців, буд. 6А, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 07811701, на користь ОСОБА_1 заборгованість по оплаті витрат за відрядження в розмірі 2327 (дві тисячі триста двадцять сім) гривень 28 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу Адміністративного судочинства України.

Часом виготовлення постанови в повному обсязі вважати 21.12.2009 року.

    Суддя                                         Н.В.Шульга

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація