Київський районний суд м. Одеси
м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43
Справа №2-5964/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2010 року Київський районний суд м. Одесі у складі: Головуючого - судді Гаращенка Д.Р.
При секретарі - Панченко О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_3. про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та виконання певних дій -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля TOYOTA LANDCRUISER (державний номер НОМЕР_1), 1998 року випуску, фактично укладений між ОСОБА_1 як покупцем та ОСОБА_2 продавцем 31 січня 2008 року, визнати за ним право власності на вказаний автомобіль, тучити з опису даний автомобіль та зняти арешт і заборону відчуження з вказаного автомобіля, накладені Другим Київським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення рони його відчуження від 02.02.2010 року.
У судовому засіданні позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали просили суд його задовольнити.
Відповідач та його представник позов визнали та проти його задоволення не заперечували.
Представник третьої особи - ОСОБА_3 проти задоволення позову не заперечувала.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
На підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2. виданого РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУ УМВС України в Одеській області 31 жовтня 2006 року, Бланк " Б. с власником автомобіля TOYOTA LANDCRUISER, державний номер НОМЕР_1, 1998 року випуску.
Як встановлено у судовому засіданні, 31 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено в усній формі договір купівлі-продажу вказаного автомобіля.
У підтвердження укладення договору купівлі-продажу спірного автомобіля 31 серпня 2008 року ОСОБА_2 була складена розписка, у якій відповідач зазначив, що продав ОСОБА_1 автомобіль за суму еквівалентну 31 500 доларів США за генеральною довіреністю ВКС № 984590, та претензій до ОСОБА_1 не має.
31 січня 2008 року ОСОБА_2 видав на ім'я ОСОБА_1 довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Папським А.В., відповідно до якої ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 експлуатувати та розпоряджатися (продати, обміняти, заставляти, здавати в оренду тощо) належним ОСОБА_2 автомобілем.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2009 року було ухвалено рішення у цивільній справі № 2-1927/09 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, відповідно до якого за ОСОБА_2 окрім іншого, було визнано право власності на автомобіль TOYOTA LANDCRUISER, 1998 року випуску.
Постановами Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 02.02.2010 року у межах виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1927/09 виданого Київським районним судом М.Одеси 20.11.2009 року було накладено арешт та заборонено здійснювати відчуження автомобіля TOYOTA LANDCRUISER , державний номер НОМЕР_1, а також оголошено розшук майна ОСОБА_2
Як пояснили у судовому засіданні позивач та його представник, у зв'язку з арештом та забороною відчуження спірного автомобіля, позивач не мас можливості здійснювати права власника вказаного автомобіля.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів (ч.1 ст.328 ЦК України).
Транспортний засіб є рухомою річчю (майном), право власності на таке майно набувається на підставі правочинів. Договір купівлі-продажу транспортного засобу як правочин опосередковує перехід транспортного засобу як майна у власність.
Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, правочин, зокрема, має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.ч.4,5 ст.203 ЦК України).
Правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, належить вчиняти у письмовій формі (п.3 ч.1 ст.208 ЦК України).
Таким чином, для договору купівлі-продажу транспортного засобу обов'язковою є письмова форма.
Купівля-продаж є двостороннім правочином.
Представництво є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає, зокрема, на підставі договору (ст.237 ЦК України).
Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю ( ст.244 ЦК України).
Довіреність є документом, що підтверджує особу і повноваження представника на право вчиняти правочин з третіми особами від імені та в інтересах довірителя. Довіреність - односторонній ггравочин, в якому висловлено волю однієї особи (довірителя). Згода представника на видачу довіреності не потрібна, однак він має право відмовитись від виконання дій, на які його уповноважує доручення.
Представництво за довіреністю припиняється у разі, зокрема, закінчення строку довіреності (п.1 ч.1 ст.248 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено, що спірний транспортний засіб належить на праві власності ОСОБА_2
Реалізуючи права власника на власний розсуд, відповідач 31 січня 2008 року вчинив односторонній правочин, а саме на підставі усного договору доручення уповноважив ОСОБА_1 від його імені розпоряджатися (керувати, продавати тощо) належним йому транспортним засобом. Довіреність (односторонній правочин) посвідчено нотаріально. Дійсність довіреності не оскаржено, таку не скасовано.
Таким чином, довіреність від 31 січня 2008 року , якою ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 експлуатувати та розпоряджатися належним йому автомобілем не створила переходу права власності на транспортний засіб від ОСОБА_2 до ОСОБА_1, останній не набув права володіння, користування, розпорядження на спірний транспортний засіб. Купівля-продаж як двосторонній правочин є погоджена дія двох осіб. 31 січня 2008 року мала місце дія однієї особи, а саме ОСОБА_2 (видача довіреності ), і не було погодженої дії сторін на припинення і, відповідно, набуття права власності на транспортний засіб та цивільного яку, обумовленого цим правом.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що 31 січня 2008 року між сторонами було правочин купівлі-продажу транспортного засобу з реальним настанням правових в. що обумовлені ним. Надана ОСОБА_1 розписка не є передбаченою п.3 ч.1 ЦК України письмовою формою договору купівлі-продажу транспортного засобу. Крім того, відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 1388 від 07 я 1998 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» державна реєстрація транспортних в проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що чують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортник засобів, оцінку їх вартості проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом. Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні • менги), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки яснього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, зокрема договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним та визнання права власності задоволенню не підлягають.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги про виключення майна з опису так як позивач не є власником майна, що являється предметом спору, тому і не може вимагати виключення його з опису та зняття арешту.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 203, 208, 237, 244, 248, 319, 328. х Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07 вересня 1998 року «Про вердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, гобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх пів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» , суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського \ правління юстиції, ОСОБА_3, про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та виконання певних дій - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: