Справа №22Ц-885/2007р.                            Головуючий 1-ї інстанціїМаржипа Т.В.

Категорія-15                                                  Суддя - доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.

УХВАЛА

18 квітня 2007р.    Судова   колегія   судової   палати   в   цивільних   справах

Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

.         головуючої: Вовненко Г.Ю.

суддів: Галущенка О.І. Колосовського С.Ю.

при секретарі - Фірсової Т.В.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області   від 22. 02. 2007 р., у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Агрофірма «Дружба»( далі-Підприємство) про визнання договору оренди земельної частки (паю) недійсним,

Встановила:

22.11. 2006 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом Підприємства про визнання договору оренди земельної частки( паю) недійсним.

Позивачка   зазначала, що 03.01.2005 р. вона уклала  з Підприємством договір оренди земельної частки строком на 5 років.

Зазначений договір був зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди земельних часток Первомайського районного відділу земельних ресурсів.

Договір оренди земельної частки укладений в порушення вимог Закону України "Про оренду землі" та іншим нормативним актам, які регулюють порядок та умови оренди земельних часток.

Посилаючись на ці обставини, позивачка просила про визнання договору недійсним.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22. 02. 2007 р. постановлено про відмову у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивачка, не погоджуючись з висновками суду стосовно відсутності підстав для визнання угоди недійсною, ставить питання про скасування рішення і просить постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та необгрунтованність висновків суду.

Перевіряючи законність і обгрунтованність рішення в межах оскарження, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2005 р. позивачка уклала з Підприємством договір оренди земельної частки строком на 5 років.

Зазначений договір зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди земельних часток Первомайського районного відділу земельних ресурсів.

2

Із його змісту видно, що сторони досягай усіх суттєвих умов угоди, вона направлена на нареальне настання правових наслідків, які полягають у тому, що орендар з часу укладення угоди набув права користування орендованою земельною часткою, а орендодавець отримує обумовлену договором орендну плату, розмір якої, не нижче рівня, встановленого Указом Президента України від 13.09.2002 р.

Таким чином, немає підстав вважати, що підчас вчинення угоди не було додержано будь-якої з умов, передбачених ст.. 203 ЦК України.

Посилання на недоплату орендної плати у 2005- 2006 р.р., також не може бути підставою недійсності угоди, оскільки стосується її виконання.

В той же час, з наданих відповідачем доказів вбачається, що невидача 300 кг ячменю пов'язана з виконанням підприємством обов'язків податкового агента відповідно до вимог п.9.1.2, п. 9.1 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб від 22.05.2003 р. № 889-ІV, щодо нарахування та сплати до бюджету податку з доходу орендодавця у вигляді орендної плати і не може розцінюватись як порушення договору.

Відсутність додатку до договору оренди, наявність якого передбачена Типовим договором оренди земельної частки ( затв. Державним комітетом України по земельним ресурсам від 17.01.2000 р., також не може бути достатньою підставою для визнання цієї угоди недійсною, оскільки вона містить всі суттєві умови, які свідчать про її відповідність вимогам цивільного законодавства.

Суд повно та всебічно дослідив ці обставини справи, дав належну оцінку наданим доказам і прийшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визнання угоди недійсною.

З рахуванням цього висновку, який відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, судом ухвалене обґрунтоване і законне рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія

ухвалила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області     від 22. 02. 2007 р. залишити - без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законої сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.