Справа №2-711/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

08 лютого 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої – судді Курус Р.І.

при секретарі –       Антоненко В.О.,  

розглянувши при попередньому судовому розгляді в залі суду м. Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, -  

встановив:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що є власником квартири АДРЕСА_1. Земельна ділянка, на якій розташовано житловий будинок, знаходиться у спільній сумісній власності власників квартир цього будинку. З метою покращення житлових умов, нею, без належним чином затвердженого проекту, і, відповідно без дозволу на початок будівельних робіт, до належної їй квартири, було самочинно проведено житлову прибудову розміром (6,12 х 11,64) м.  

Вказане самочинне будівництво нею здійснено без порушення будівельних норм та правил, протипожежних вимог та жодним чином не порушує права та інтереси третіх осіб, а тому просить суд постановити рішення, яким визнати за нею право власності на спірну нерухомість.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю, послалась на обставини, викладені у позовній заяві, яку просить задоволити.

Представник виконавчого комітету Дрогобицької міської ради – ОСОБА_2 відносно задоволення позову покладається на думку суду, оскільки вказане самочинно збудоване нерухоме майно здійснено з дотриманням будівельних та протипожежних норм та правил і не порушує права інших осіб.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює судове рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено і сторонами не оспорюється, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1. Будинок, в якому розташована квартира позивачки, знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у спільній сумісній власності власників квартир цього будинку. Разом, з тим, як встановлено, позивачкою, без належним чином затвердженого проекту, і, відповідно без дозволу на початок будівельних робіт, до належної їй квартири, було самочинно проведено житлову прибудову розміром (6,12 х 11,64) м., площею 54,6 кв.м., внаслідок чого загальна площа квартири збільшилась і становить 73,6 кв.м., в т.ч. житлова – 44,4 кв.м.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.  

Цією нормою передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК).  

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст. 376 ЦК, а саме: за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 ЦК); за особою — власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК).

Враховуючи наведене, той факт, що самочинне будівництво спірного нерухомого майна позивачкою здійснено на земельній ділянці, якої вона являється співвласником, та зі згоди інших співвласників земельної ділянки (заява-згода мешканців будинку №30 по вул. Шевченка), без порушення будівельних норм і правил (висновок ПП "Капітал-Проект" від 15.01.2010 року), протипожежних вимог (висновок №6/20 від 18.01.2010 року, складений ВзПНПД Дрогобицького РВ ГУ МНСУ в Львівській області), а тому суд приходить до переконання, що таке будівництво не суперечить суспільним інтересам, не порушує прав інших осіб та не суперечить вимогам генерального плану міста. При таких обставинах суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 174, 209, 212, 214–215 ЦПК України, ст. 376 ЦК України, суд, –

вирішив:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно – житлову прибудову розмірами (6,12 х 11,64) м. площею 54,6 кв.м. до приватизованої квартири АДРЕСА_2, внаслідок чого загальна площа квартири становить 73,6 кв.м., в т.ч. житлова – 44,4 кв.м.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя