КОПІЯ

Справа № 2-448/10

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 січня 2010 року                                                                                м. Полтава

 Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді     Жилки О.М.,

при секретарі Погребній Л.Є., за участю позивача ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Тепловозоремонтний завод” про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду з вимогою стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку та моральну шкоду.

В своїй заяві та в судовому засіданні позивач вказав, що працював у ВАТ „Тепловозоремонтний завод”, наказом №643 від 02.04.2009 року був звільнений з роботи відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, за скороченням штатів. Посилаючись на те, що на день звільнення його з роботи, а також по даний час, відповідачем йому не було виплачено заробітну плату та вихідну допомогу, позивач, уточнивши свої позовні вимоги,  просив суд стягнути з останнього на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 1540 грн. 80 коп., 795 грн. 97 коп., заборгованості по вихідній допомозі, 8695 грн. 05 коп. середнього  заробітку за весь час затримки та 3000 грн. моральної шкоди а всього, 14031 грн. 82 коп.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про місце та час розгляду справи відповідач був повідомлений у встановленому законом порядку,  а тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, справу розглянув заочно, на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд  вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими разом з тим, підлягають до часткового задоволення.

    Судом встановлено, що позивач працював на підприємстві ВАТ „Тепловозоремонтний завод”, наказом №643 від 02.04.2009 року був звільнений з роботи відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, за скороченням штатів.

    Як вбачається із оголошених в судовому засіданні довідок, виданих адміністрацією підприємства, позивачу, на момент звільнення, не була виплачена заробітна плата у  розмірі 2336 грн. 77 коп. та вихідна допомога у розмірі 936 грн. 44 коп., а його  середній заробіток складає 936 грн. 44 коп.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що виплата всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

    Відповідно до ст. 117 цього ж кодексу, в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, підприємство, установа, організація, повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

-2-

    Враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до ст. ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, визначаючи належні до виплати позивачу суми, приходить до висновку, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, є обґрунтованим та вважає, що відповідач повинен виплатити позивачу – 1540  грн. 80 коп. заборгованості по заробітній платі, 795 грн. 97 коп., заборгованості по вихідній допомозі та 8695 грн. 05 коп. – середнього заробітку за весь час затримки, а всього, 11031 грн. 82 коп.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди є безпідставними, оскільки позивачем в підтвердження цього, не надано суду будь-яких доказів, а останній не зазначив, які моральні страждання чи переживав він  в зв’язку з неправомірними діями відповідача.  

Відповідно до ч. 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених законом.

Керуючись ст. ст. 55 Конституції України, ст. ст. 47, 116, 117 Кодексу Законів про Працю України,  ст.ст. 10, 11, 60, 212 – 215 ЦПК України,  суд,

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1  – задовольнити частково.

    Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Тепловозоремонтний завод” на користь ОСОБА_1 - 1540 (одну тисячу п’ятсот сорок) грн. 80 коп. заборгованості по заробітній платі; - 795 (сімсот дев’яносто п’ять) грн. 97 коп. вихідної допомоги; та 8695 (вісім тисяч шістсот дев’яносто п’ять) грн. 05 коп., середнього заробітку за час затримки а всього, 11031 (одинадцять тисяч тридцять одну) грн. 82 коп.

    В іншій частині позову ОСОБА_1 – відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Тепловозоремонтний завод” на користь держави 110 грн. 31 коп.  державного мита та  120 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення по розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Ленінського районного суду міста Полтави протягом десяти днів  з дня отримання його копії.

    Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

    Головуючий по справі         /підпис/             ОСОБА_2

ВІРНО: СУДДЯ                                 О.М. ЖИЛКА