Справа № 2-474/2010 року  

РІШЕННЯ

Іменем України

    09 березня  2010 року Зміївський районний суд Харківської області у складі:

    головуючого – судді Нестерцової Н.В.

                             секретаря Вельможної І.В.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Змієві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-ті особи: Геніївська сільська рада Зміївського району Харківської області, Зміївська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: с. Геніївка Зміївського району Харківської області, вул. Гагаріна, 16,  в порядку спадкування за законом після смерті 04 грудня 1989 року матері ОСОБА_4.

    Позивач у позові зазначив, що 04 грудня 1989 року померла його мати ОСОБА_4.

    Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: с. Геніївка Зміївського району Харківської області, вул. Гагаріна, 16.

Спадкоємцями першої черги є він та його сестри ОСОБА_2, ОСОБА_3

Однак, тільки він прийняв спадщину після смерті матері, оскільки постійно проживав  та був зареєстрований з нею за однією адресою, вступил у управління та володіння спадковим майном.

ОСОБА_1 вказав, що його сестри спадщину не прийняли, у встановлений  шестимісячний законом строк із заявами до нотаріальної контори не звертались.

Посилаючись на те, що за життя мати ОСОБА_4 не одержала свідоцтво про право власності на будинок, яке вона мала право одержати на підставі рішення Геніївської сільської ради народних депутатів Готвальдівського району Харківської області за №29 від 14.08.1990 року та рішення виконкому Готвальдівської районної Ради народних депутатів Харківської області №289 від 21.08.1990 року, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на спадщину.

У судовому засіданні ОСОБА_1 наполягав на задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у ньому.

Представник позивача ОСОБА_5 просила задовольнити позов, посилаючись на те, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері шляхом оперативного управління спадковим майно, однак не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за відсутності правовстановлюючого документу на будинок, який за життя мати не отримала.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з’явились, надали письмові заяви, де зазначили, що позов визнають у повному обсязі, не заперечують, що право власності на будинок буде оформлено за братом ОСОБА_1

2.

Відповідачі вказали, що спадщину після матері не приймали та не претендують на неї, просили розглянути справу у їх відсутність.

    Представник 3-ї особи Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області у судове засідання не з’явився, Геніївський сільський голова ОСОБА_6 звернувся із заявою про розгляд справи у його відсутність, проти позовних вимог заперечень не має.

    Представник Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.     Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши пояснення позивача, його представника, дослідив надані докази, суд приходить до наступного висновку.    

    Судом встановлено, що  04 грудня 1989 року померла ОСОБА_4, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть серії 111-ВЛ №416975, виданого Геніївською сільською радою Готвальдівського району Харківської області 05 грудня 1989 року. (а.с.8)

    Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: с. Геніївка Зміївського району Харківської області, вул. Гагаріна, 16.

Виконкомом Готвальдівського району народних депутатів винесено рішення 21.08.1990 року №289 про оформлення права власності на будинок за вищевказаною адресою на ім’я ОСОБА_4, але свідоцтво про право власності не видавалось. (а.с.14)

    Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є її діти  – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с.13,16,17,18,19)

    ОСОБА_7, з яким ОСОБА_4 перебувала в шлюбі, помер 05 лютого 1975 року. (а.с.11,12)  

    На день смерті ОСОБА_4 у будинку за адресою: с. Геніївка Зміївського району Харківської області, вул. Гагаріна, 16, були зареєстровані її син ОСОБА_1, онука ОСОБА_8 та онук ОСОБА_9, що підтверджується довідкою Геніївського сільського голови. (а.с.25)

Згідно довідки завідуючої Зміївської державної нотаріальної контори №264/02-17 від 17.02.2010 року, до нотаріальної контори із заявою про прийняття або відмову від спадщини після померлої 04 грудня ОСОБА_4 та померлого 05 лютого 1975 року ОСОБА_7, у встановлений шестимісячний термін, ніхто із спадкоємців не звертався.

Згідно до ст. 549 ЦК України (ред. 1963р.), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном; якщо він подав до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Встановлено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном.

    За відсутності правовстановлюючого документу на будинок з надвірними будівлями за адресою: с. Геніївка Зміївського району Харківської області, вул. Гагаріна, 16, ОСОБА_1 не має можливості оформити спадщину після матері ОСОБА_4

    Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1

    Керуючись ст.ст. 529,549 ЦК України (ред. 1963 року), ст.ст. 7, 10, 11, 60, 169, 209, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

            Позов ОСОБА_1 задовольнити.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок № 16 по вул. Гагаріна в с. Геніївка Зміївського району Харківської області, з надвірними

3.

будівлями, в порядку спадкування за законом після смерті 04 грудня 1989 року матері ОСОБА_4.

    Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.             Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржене судове рішення.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений законом, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: