ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" липня 2006 р. | Справа № 12/211/05-нр |
м. Миколаїв
За позовом: ДП НАЕК «Енергоатом»в особі ВП «Южно-Українська АЕС», Миколаївська область, м. Южноукраїнськ
До відповідача: ДП «Український радіотехнічний інститут», м. Миколаїв
Про стягнення 3404650,00 грн. за векселями
Головуючий Таранущенко О.Г.
Судді : Василяка К.Л.,
Семенчук Н.О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача: Рубінс А.А., за дорученням ;
Від відповідача: Рижий В.Ф., за дорученням;
В судовому засіданні присутні:
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за векселями (11 штук) №7432643804596 на суму 500 000,00 грн., № 7432643804597 на суму 500 000,00 грн., № 7432643804598 на суму 500 000,00 грн., № 7432643804599 на суму 500 000,00 грн., № 7432643804600 на суму 200 000,00 грн., № 7432643804601 на суму 200 000,00 грн., № 7432643804602 на суму 180 000,00 грн., № 7432643804603 на суму 100 000,00 грн., № 7432643804604 на суму 100 000,00 грн., № 7432643804605 на суму 100 000,00 грн., № 7432643804606 на суму 100 000,00 грн. в загальному розмірі 2980000,00 грн., крім того, суми відсотків за векселями в розмірі 424650,00 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі норм вексельного законодавства, а саме –ст.ст. 48,77,78 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.
Відповідач у відзиві (№ 247 від 26.06.06р.) повністю заперечує проти позову з тих причин, що між сторонами в даній справі - державним підприємством "Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" та державним підприємством "Український радіотехнічний інститут" - спір відносно правової природи 11 векселів на суму 2980000 грн., які є предметом спору і в даній справі, та стягнення за ними номінальної вартості векселів в якості збитків, був предметом розгляду у справі № 3/35, в якій прийнято судові рішення, а саме: рішення господарського суду Миколаївської області від 05.05.2004 року, постанова суду апеляційної інстанції від 15.06.2004 року, та постанова Вищого господарського суду України від 20.11.2004 року, якими в задоволенні позову ДП НАЕК "Енергоатом" відмовлено.
Спірні векселі не мають вексельної сили в зв'язку з дефектом форми, а відповідно до вимог ст.13 Закону України "Про обіг векселів в Україні" ці дефекти у встановленому порядку виправлено не було.
В судовому засіданні неодноразово оголошувалась перерва до 20.07.06р. 24.07.06р., 28.07.06р.
28.07.06р. за згодою сторін на підставі ст. 85 ГПК України суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін , проаналізувавши судові рішення, які містяться в матеріалах справи, суд –
встановив:
Відповідно до наданих позивачем суду для огляду оригіналів простих векселів №7432643804596 на суму 500 000,00 грн., № 7432643804597 на суму 500 000,00 грн., № 7432643804598 на суму 500 000,00 грн., № 7432643804599 на суму 500 000,00 грн., № 7432643804600 на суму 200 000,00 грн., № 7432643804601 на суму 200 000,00 грн., № 7432643804602 на суму 180 000,00 грн., № 7432643804603 на суму 100 000,00 грн., № 7432643804604 на суму 100 000,00 грн., № 7432643804605 на суму 100 000,00 грн., № 7432643804606 на суму 100 000,00 грн. позивач є (першим і останнім) векселедержателем та законним власником зазначених векселів в кількості 11 штук на загальну суму 2980000 грн.
Відповідач же виступає векселедавцем, тобто особою, яка видала вексельне зобов’язання по 11 векселям векселедержателю і несе відповідальність за плату вексельної суми.
Позивач просить суд до спірних правовідносин по цій справі застосувати норми вексельного законодавства і саме на нормах вексельного законодавства грунтує свої позовні вимоги до відповідача на відміну від позовних вимог по судовій справі №3/35 на судові рішення якої в обґрунтування своїх заперечень посилається відповідач.
Позивач стверджує, що відповідач не виконав вимоги вексельного законодавства та не сплатив йому (векселедержателю) заборгованість по векселям у розмірі 2980000 грн. 00 коп.
На підставі цього, посилаючись на статтю 48 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі (далі -Закон), статтю 13 додатку 2 до Уніфікованого Закону та п.5 статті 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні" позивач нарахував за період з 09.12.03 року по 09.07.05 року 424650 грн. 00 коп. відсотків за векселями.
Всього позивач просить стягнути з відповідача 3404650 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні»законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфіко ваний закон, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Же невської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні век селі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів», Закон України «Про обіг векселів в Україні»та інших, прийнятих згідно з ними, актів законодавства України.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про правонаступництво України»Україна є правонаступницею прав і обов'язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Консти туції України та інтересам республіки. Постановою Верховної Ради України «Про застосу вання векселів в господарському обороті України»в Україні було введено вексельний обіг з використанням простого і переказного векселя відповідно до Женевської конвенції 1930 року. Таким чином, з урахуванням положень Закону України «Про правонаступництво України»до ратифікації Україною Женевської конвенції 1930 р. вексельний обіг в Україні регулював ся як безпосередньо нормами Уніфікованого закону з урахуванням обумовлених СРСР засте режень, так і Положенням про переказний та простий вексель, затвердженим постановою ЦВК і РНК СРСР від 07 серпня 1937р. №104/1341, (далі - Положення), яке повністю відтворює текст Уніфікованого закону, за виключен ням статей 31, 38, 48, в яких знайшли відображення вказані у Додатку 11 до Женевської кон венції 1930 р. застереження, з урахуванням яких СРСР приєднався до Конвенції 25 листопада 1936 року.
Відповідно до законодавства, вексель –письмове, боргове зобов’язання в чітко обумовленій законом формі, який видається векселедавцем (позичальником) векселедержателю (кредитору), що надає останньому право вимагати з позичальника сплати к зазначеному строку суми грошей, вказаної у векселі.
Відповідно до статей 1,3,21 Закону України «Про цінні папери і фондову бір жу», ст. 10 Закону України «Про підприємства в Україні»(який був чинним на той час), ст. 66 Господарського кодексу України вексель, як цінний папір, є майном його власника.
Векселедержатель, який не отримав платіж, має право на стягнення заборго ваності за векселем у судовому порядку в межах вексельної давності, встановленої Уніфікованим законом.
Згідно зі статтею 77 Уніфікованого закону до простого векселя застосовують ся, оскільки вони не є несумісними з природою цього документа, постанови, що від носяться до переказного векселя, зокрема, строки вексельної давності (статті 70-71 Уніфікованого закону).
Вексельна давність обумовлена законодавцем, як призначений законом термін для здійснення судового стягнення за векселем. Спірні векселя датовані 09 грудня 2002 року з зазначенням строку платежу –09 грудня 2003 року.
Відповідно до статті 78 Уніфікованого закону векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.
Отже, позови за векселями до акцептанта переказного чи векселедавця прос того векселя можуть бути заявлені на протязі трьох років з дня строку платежу неза лежно від протесту векселя.
З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом»звернулось з позовом до Державного підприємства «Український радіо технічний інститут»в межах трирічного строку позовної давності, оскільки строк платежу за векселями - 09.12.03 року.
За таких обставин, заборгованість по векселям у розмірі 2980000 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача.
Оскільки Положення не встановлює жодних спеціальних строків для стягнення відсотків, передбачених п. 2 ст. 48 Уніфікованого закону, то необхідно керуватися загальним строком позовної давності, вста новленим ч. 1 ст. 70 Положення, відповідно до якої позовні вимоги, які випливають з переказ ного векселя проти акцептанта, погашаються після закінчення трьох років з дня строку пла тежу. Статтями 77 і 78 Положення передбачено, що до простого векселя застосовуються по станови, які стосуються переказного векселя, зокрема, що стосуються терміну платежу (статті 33-37), позову в разі неакцепту або неплатежу (статті 43-50, 52-54) та давності (статті 70-71); векселедавець за простим векселем зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним.
Пункт 5 ст. 2 Закону України «Про обіг векселів в Україні»відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.
При розгляді даного спору судом першої інстанції було взято до уваги рекомендації вищої інстанції, а саме текст постанови ВГСУ від 01.03.06р. (справа №12/221/05) з посиланням на висновки постанови ВГСУ від 20.11.04р. по господарський справі №3/35.
Слід зазначити, що питання - чи мають спірні векселі дефект - розглядалось різними судовими інстанціями по господарський справі №12/171 про визнання недісними внаслідок дефекту форми зазначених векселів. Виходячи з висновків як апеляційної (постанова від 13.12.04р.), так і касаційної інстанцій (постанова від 13.03.05р.), судами було з’ясовано, що по-перше, «оспорюванні векселі містять усі необхідні обов’язкові реквізити, зокрема найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж відповідно до ст. 75 додатку 1 до Женевської конвенції, тому правові підстави для визнання їх недійсними із-за дефекту форми відсутні»(апеляційна інстанція спр.арк. 73); по-друге, в постанові касаційної інстанції, яка датована 13.03.05р., зазначено про законність, обґрунтованість та правильність висновків апеляційної інстанції, постанова якої була залишена без змін.
Відповідно до ст. 35 Господарсько процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішенням суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Відповідач не надав суду доказів того, що позивач не є законним векселедержателем 11 векселів, та те, що ці векселі є такими, що не мають вексельної сили, хоча в суді при розгляді справи №12/211 знову на це звертав увагу.
Взаємовідносини по даній справі учасників вексельного обігу мають характер вексельних правовідносин, що регулюються не загальними нормами цивільного права, а особливою системою вексельного права. Тому, позивач цілком обґрунтовано застосував до спірних правовідносин Уніфікований закон, який на час емітування спірних векселів набрав чинності для України (06.01.2000 року).
Матеріали попередніх справ свідчать, що між сторонами на підставі договору міни свого часу склалися цивільно-правові відносини, які породили взаємні права та обов’язки відносно передачі один одному векселів. Зазначені зобов’язання обі сторони виконали. Далі, векселя як цінні папери стали майном їх власника. Тому факт емітування векселів з метою обміну на інший вексель повинен розцінюватись не інакше, як оплата векселя, який придбаний не шляхом оплати грошима, а шляхом оплати цінним папером, що є грошовим документом. В зв’язку з цим спірні векселя слід вважати виданими для оплати придбаного майна.
Отже з вищенаведеного вбачається, що судами не встановлено дефекту форми спірних векселів, а інші підстави, які б позбавили їх вексельної сили, законодавством не передбачені. Таким чином, позивач по даній справі цілком правомірно скористувався своїм законним правом на стягнення з відповідача вексельного боргу та вексельних відсотків.
Керуючись ст.ст. 4-6, 4-7,44,49,82,84,85 ГПК України, господарський суд. -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з державного підприємства «Український радіотехнічний інститут (54031, м. Миколаїв, вул. Кірова, 238, розрахунковий рахунок №260090020101 в Ми колаївському РУ Банка "Фінанси і кредит", МФО 326933, код ЄДРПОУ 14308598) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", (01032, м. Київ. вул. Вєтрова, 3, код ЄДРПОУ 24584661), в особі відок ремленого підрозділу "Юно-Українська атомна електрична станція" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промзона, а/с 86, розрахунковий рахунок №260025820 в МОД АППБ "Аваль", м. Южноукраїнськ, МФО 326182, код ЄДРПОУ 20915546) 2980000 грн. 00 коп. боргу за векселями, 424650 грн. 00 коп. відсотків за векселями, всього 3404650грн. 00 коп., а також, 25500 грн. 00 коп. державного мита і 118 грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Головуючий О.Г.Таранущенко
Суддя К.Л. Василяка
Суддя Н.О. Семенчук
Суддя | О.Г.Таранущенко |