С права № 2а-345/2010 року

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 1 лютого 2010 року                     м. Івано-Франківськ

    Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді:          Горейко М. Д.

cекретаря:              Гаврилюк Н.Я.

    за участю представника позивача по довіреності від 08.08.2009 року за №116 ОСОБА_1, представника відповідача по довіреності від 23.04.2009 р. за №1516/06 ОСОБА_2,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління  Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності згідно ст. ст. 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком та зобов'язання здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії з 01.01.2005 року по 30.06.2005 року як інваліду третьої групи та з 01.07.2005 року по 31.12.2007 року як інваліду другої групи, захворювання якого пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС, відповідно до ст. ст.49, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка згідно ч. 1 ст.28 Закону України ?ро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному Законом України про Державний бюджет України на відповідні роки та виплатити недоплачену суму пенсійних виплат за вказані роки, -

в с т а н о в и в:

    Позивачка звернулася в суд з наведеним адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, мотивуючи тим, що вона являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи. Відповідно до ст. 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” її віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно висновку обласної ЛКК №34 від 25.03.1997 року їй встановлена з 05.06.1997 року ІІІ група інвалідності у зв’язку із захворюванням, пов'язаним з наслідками аварії на ЧАЕС, а з 01.07.2005 року їй встановлена ІІ група інвалідності повторно без переогляду. Статтею 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, встановлено, що особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія для інвалідів ІIІ групи у розмірі 50 % та для інвалідів ІІ групи у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 54 вищезгаданого Закону в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком, а по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до пенсійного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком прирівнюється до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на відповідні роки прожитковий мінімум постійно зростав.  Однак, відповідач продовжував їй виплату пенсії не в повному розмірі відповідно до постанов КМ України. Тому просила зобов'язати відповідача усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки її пенсії та виплату недоплаченої пенсії.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив зобов'язати відповідача здійснити позивачці перерахунок державної та додаткової пенсії з 01.01.2005 року по 30.06.2005 року включно як інваліду ІІІ групи та з 01.07.2005 року по 31.12.2007 року як інваліду другої групи.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що позивачка дійсно є потерпілою від Чорнобильської катастрофи першої категорії та отримує пенсію по II групі інвалідності, яка відповідно до ст.49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” складається з державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю. Зазначив, що пенсію позивачці призначено відповідно до ст.54 вказаного Закону, ч.5 якої встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності визначається КМ України, з урахуванням постанови КМ України № 1 від 03.01.2002 р. ?ро підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, п.2 якої встановлено, що розрахунок вказаних видів пенсії провадиться, виходячи із розміру 19,91 грн. Визначення поняття мінімального розміру пенсії за віком, що закладене в Законі України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, підлягає застосуванню тільки щодо пенсій призначених за цим законом. Крім того, позивачка пропустила строк звернення до суду з наведеними позовними вимогами, який встановлений ст. 99 КАС України в один рік, що є підставою відповідно до ст. 100 КАС України для відмови в позові, про що і просив суд.

    Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання належного розміру державної та додаткової пенсії інваліда ІІгрупи, інвалідність якого пов’язана з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.

 Так, ОСОБА_3 є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується посвідченням серії А №073504 від 24.07.1997 року (а. с. 12) З 1997 року по 30.06.2005 року їй було встановлено ІІІ групу інвалідності, а з 01.07.2005 року встановлено ІІ групу інвалідності по життєво, у зв'язку із захворюванням, пов’язаним з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Наведене підтверджується витягами із акту огляду у МСЕК до довідок за №062234 від 26.06.2002 року, за №164205 від 05.10.2005 року та  експертним заключенням обласної ЛКК від 25.03.1997 року (а. с.36, 13, 14).

Право позивачки на одержання пенсії для інвалідів-чорнобильців відповідачем не оспорювалось, тому на підставі ст. 72 ч.3 КАС України доказуванню не підлягає.

Статтею 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

    Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ  групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком, а для інвалідів ІІ групи не нище восьми мінімальних пенсій за віком.

    Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам ІІІ  групи - у розмірі 50 процентів, а інвалідам ІІ групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виплата якої відповідно до ст.53 Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

    У відповідностті до ч.5 ст.54 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів. Такий порядок затверджено постановою КМ України від 30.05.1997 р. № 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту ст. ст. 50, 54 вказаного Закону.

      Що стосується обчислення пенсії, то вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій інвалідів, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" установлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначив цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Таким чином, положення частини 3 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність згідно ст. 63 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” установлений в розмірі 332 грн., статтею 65 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” з 01.01.2006 року встановлено 350 грн, з 01.04.2006 року - 359 грн., з 01.10.2006 року - 366 грн., ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”з 01.01.2007 року – 380 грн., з 01.04.2007 року – 406 грн., з 01.10.2007 року – 411 грн.

      Як вбачається з відповіді Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську від 15.07.2009 року за №586/03, адресованої ОСОБА_3 (а. с.7), останній, проведено розрахунок державної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року , виходячи з розрахункової величини для таких пенсій в розмірі 19, 91 грн., передбаченої постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 р. ?ро підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”.

      Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, посилання відповідача на положення наведеної постанови Кабінету Міністрів України є безпідставним, а дії відповідача по проведенню перерахунку державної та додаткової пенсії позивачки, виходячи з розрахункової величини в розмірі 19,91 грн. є протиправними.

З урахуванням наведеного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повинно було здійснити перерахунок та виплату позивачці державної та додаткової пенсії, виходячи зі збільшеного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до вимог ч.2 ст.87 Закону України “Про пенсійне забезпечення” суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Тому клопотання представника позивача про застосування строку звернення до суду є безпідставним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню. Слід зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок державної та додаткової пенсії з 01.01.2005 року по 30.06.2005 року як інваліду третьої групи та з 01.07.2005 року по 31.12.2007 року як інваліду другої групи, захворювання якого пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС, відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому Законом України про Державний бюджет України на відповідні роки та виплатити недоплачену суму пенсії за вказані роки.

    На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 49, 50 ч.1, 54 ч.4, ст. 67 ч.3 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ч.2 ст.87 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, постанови КМ України від 30.05.1997 р. № 523, ст. 28 ч.1 Закону України ?ро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", ст. 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", ст. ст. 6-11, ч. 4 ст. 9, ч.3 ст.72 КАС України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

    Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську задоволити.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську провести ОСОБА_3 перерахунок державної та додаткової пенсії інваліда ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, згідно ст. ст. 50 та 54 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка згідно ч. 1 ст.28 Закону України ?ро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному Законом України про Державний бюджет України на відповідні роки та виплатити недоплачену суму пенсійних виплат.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Львівського апеляційного адміністративного суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАСУ – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються через Івано-Франківський міський суд.

    Суддя:                                                                                                    Горейко М. Д.