Копія
Справа №2-а-3813/2009
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2009 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді – Андрущенко-Луценко С.В.,
при секретарі – Литвиненко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості з виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення, -
в с т а н о в и в :
18.11.2009 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості з виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення. Зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи. Відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Вимоги даного закону відповідачем ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради не виконувалися, в зв’язку з чим за період з 2007 по 2009 рік включно виникла заборгованість на суму 9090 грн..
Його письмова вимога до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради щодо перерахунку сум щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідачем була відхилена.
Просить суд визнати пропущення строку звернення з адміністративним позовом до суду поважною причиною, визнати неправомірними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради щодо виплати йому щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірах менших ніж передбачено ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-12, стягнути з відповідача на його користь заборгованість з виплати сум щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2009 рр. в сумі 9090 грн..
Позивач ОСОБА_1 в судове засіданні не з’явилася, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в матеріалах справи мається клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності (а.с.20) позов не визнала. Пояснила, що ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області даний позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні. Зазначає, що нарахування позивачу сум щорічної грошової допомоги на оздоровлення здійснюється у відповідності до вимог ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Завданням управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради є лише формування особових справ громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та видання розпорядчого документа про призначення до виплати грошової допомоги. ОСОБА_2 не має особистих коштів для задоволення вимог позивача, так як кошти щороку виділяються з державного бюджету України в межах затверджених для головного розпорядника коштів (Міністерства праці та соціальної політики України) бюджетних призначень. Наполягав на застосуванні до позовних вимог ОСОБА_1 за 2007 р. та за період з січня по жовтень 2008 р. строків позовної давності .
Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Встановлено, що позивач являється інвалідом ІІ групи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Його інвалідність пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи (а.с.6-9).
Позивач звернувся до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області з завою про перерахунок та виплату недоплаченої частини щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2009 рр., відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.4).
Однак, листом ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області №01-12/3916 від 03.11.2009 року йому відмовлено в проведенні відповідного перерахунку.(а.с.5)
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” інвалідам ІI групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат .
Зазначені виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином, право особи на їх отримання та обов'язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.
Відповідно до листа Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області позивачу ОСОБА_1 щорічна допомога на оздоровлення за 2007 рік зарахована на вкладний рахунок у відділенні ЗАТ КБ «ПриватБанк» м.Миргород у розмірі 120 грн. 12.04.2007 року, за 2008 рік – у розмірі 120 грн. 14.02.2008 року, за 2009 рік – у розмірі 120 грн. 25.02.2009 року (а.с.29).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На 2007 рік дія ч. 4 ст. 48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати була зупинена п.30 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 р. № 489-V.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 вищезазначена норма Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» була визнана неконституційною.
Законом України, від 28.12.2007 року, № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зазначено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України № 10рп від 22.05.2008 р. вищезазначена норма Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» була визнана неконституційною.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 та Рішенням Конституційного Суду України №10рп від 22.05.2008р. також визначено, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
У Рішенні КС України №6-рп/2007 та №10-рп/2008 визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо зупинення ч. 4 ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати втратило чинність 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року відповідно.
Отже, з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення, особам, які постраждали, внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС були встановлені певними нормами: Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" відповідно.
Таким чином, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради, здійснивши у зазначений період, виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік, діяло правомірно, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України.
Отже, з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.
Застосування законодавства України у такій спосіб, ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року №4-зп, який у п.3 зазначив наступне: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняття нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку що вимоги позивача за 2007-2008 рр. не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 отримав щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2007 рік – 12.04.2007 року, а за 2008 рік – 14.02.2008, тобто в період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року відповідно, у розмірах встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік. Протягом цього часу ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради діяло у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий характер цих виплат, в момент їх здійснення особа реалізує своє право на їх отримання, і як наслідок, у органу соціального захисту населення припинився обов'язок щодо їх виплати.
Що стосується вимог позивача за 2009 рік, то зі змісту Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» не вбачається будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до ч.4 ст. 48 Закону № 796-ХІІ у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (ч. 7 ст. 48 Закону № 796-ХІІ).
Виходячи з вищенаведеного та з урахуванням вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач повинен був сплатити позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати зазначеної допомоги, (станом на 25.02.2009 року мінімальна заробітна плата складала 605 грн. 00 коп.), а відповідно до постанови КМУ від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу була виплачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 120 грн.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами під час вирішення цього спору суд вважає за необхідне застосувати саме ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанову КМУ № 562.
Отже, позивач повинен був отримати щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Частиною 5 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту громадян.
ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області є належним відповідачем, яке повинно здійснити дії по поновленню прав позивача.
Доводи відповідача про відсутність кошторисних призначень для реалізації ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення щорічної допомоги на оздоровлення , відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки зазначена допомога не була йому нарахована, а суд не може перебирати на себе функцію органу, на який законодавством покладено такі повноваження.
Судові витрати необхідно віднести за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 70, 71, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України; Конституцією України; Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 09.07.2007 р., Рішенням Конституційного Суду України №10рп від 22.05.2008р., суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, відповідно до положень ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області провести перерахунок ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, відповідно до положень ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат, та виплатити йому нараховану суму коштів.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя -підпис- ОСОБА_4
Постанова законної сили не набрала.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду ОСОБА_4