Справа № 2-а-2030/10
П О С Т А Н О В А
Іменем України
26 лютого 2010 р. Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого у справі судді – Глубоченка С.М.
при секретарі – Васильєвій В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Маловисківському районі Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язання вчинити певні дії,
Встановив:
В лютому 2010 року позивач звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України у Маловисківському районі Кіровоградської області, в якому просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача по невиплаті йому в повному обсязі підвищеної пенсії як особі, що має статус «дитини війни» за період з 01.01.2006 року по теперішній час та стягнути з відповідача на його користь щомісячну державну соціальну допомогу за вказаний період та заявив клопотання про поновлення йому строків звернення до суду з адміністративним позовом.
В обґрунтування позову позивач вказував, що він, маючи статус особи, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни.
В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву, в якій просить позов задовольнити та слухати справу у його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про слухання справи у його відсутності та письмові заперечення, в яких послався на те, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон № 2195- ІV) дітям війни пенсія підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, проте, розмір мінімальної пенсії за віком а ні Законом № 2195- ІV, а ні іншими нормативно-правовими актами не визначено, в кошторисі Пенсійного фонду України такі виплати не передбачені. Крім цього зазначив, що позивач пропустив процесуальні строки для звернення до суду з вказаним позовом та просив в позові відмовити повністю.
Оскільки сторони заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності суд вважає можливим у відповідності до ч. 3 ст.122 КАС України розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився 14 травня 1939 року та є особою, на яку поширюється дія ст.1 Закону № 2195- ІV, та має статус «дитини війни», що підтверджується відповідним посвідченням(а.с.6).
Згідно ст.6 Закону № 2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Отже, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст.28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч.3 ст.28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Стосовно вимог по виплатам за 2006 рік суд дійшов висновку про їх необґрунтованість оскільки, п. 17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дія ст. 6 Закону № 2195- ІV була зупинена на 2006 рік Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року № 3367-VІ п.17 ст.77 виключено. Статтю 110 вказаного Закону викладено у новій редакції, якою встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону № 2195- ІV у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте, у 2006 році, в порядку визначеному Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», Кабінетом Міністрів України не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених ст. 6 Закону № 2195- ІV, тому підвищення пенсії не провадилось. Вказані вище положення неконституційними не визнавались.
Відносно вимог по виплатам за 2007 рік, суд виходив з наступного.
Дію ст. 6 Закону № 2195- ІV на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону 2195-ІV, тобто відновлено дію ст. 6 Закону № 2195-ІV.
Отже, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону № 2195- ІV з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Стосовно вимог по виплатам за 2008 рік, суд виходив з наступного.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону № 2195- ІV в новій редакції. Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону №2195-ІV.
Ст.58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону № 2195- ІV починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Щодо вимог позивача стосовно виплати за 2009 рік, суд зазначає наступне.
Ст.54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону № 2195- ІV з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Щодо вимог позивача стосовно виплати за 2010 рік, суд виходив з наступного.
На дату винесення постанови зміни в законодавстві щодо розміру прожиткового мінімуму на одну непрацездатну особу у 2010 році відсутні, тому виплата надбавки «дітям війни» у 2010 році повинна нараховуватись за період з 01 січня 2010року по день постановлення судом рішення, виходячи із мінімального розміру пенсії.
Отже, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону № 2195- ІV з 01 січня 2010 року.
Щодо клопотання позивача про поновлення строків позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ч.1 ст. 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Суд вважає, що позивачу строк звернення до суду необхідно поновити, оскільки позивач має похилий вік, до часу звернення до суду не мав офіційних повідомлень від відповідача щодо визнання неконституційними законодавчих актів, які обмежували або зупиняли дію ст. 6 Закону № 2195- ІV.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача.
Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 КАС України,
Постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 23 лютого 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 23 лютого 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплат здійснених у 2007, 2008, 2009, 2010 роках.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Маловисківський районний суд Кіровоградської області.
Суддя С.М. Глубоченко