Справа № 2а-181 -2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2010 року    Дебальцевський міський суд Донецької області у складі:                                           головуючої – судді:         Акімченко Ю.П.,

    при секретарі                   Коковенко А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дебальцевому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Дебальцеве про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії та про стягнення недоотриманої суми підвищення пенсії та зобов’язання проводити виплату підвищення до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Дебальцеве про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії та про стягнення недоотриманої суми підвищення пенсії та зобов’язання проводити виплату підвищення до пенсії.

 В обґрунтування позову зазначає, що вона віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15), який набрав чинності  з 01.01.2006 року,  має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Представник відповідача зазначила, що ОСОБА_1 з заявою до управління про нарахування недоплаченої державної соціальної допомоги з 2006 року по 30.11.2009 рік як дитині війни не зверталася, а також, що положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Питання, пов’язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» слід вирішувати шляхом внесення змін до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Наполягала на відмові в задоволенні позову.

В судове засідання сторони не з’явилися, про час, день та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причину неявки не повідомили, до суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які  є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена  до категорії дітей війни (а.с. 6), знаходиться на обліку в м. Дебальцевому та отримує пенсію за віком.

Відповідно до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас ст. 7  цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Статтею 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» (3235-15) було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15), запроваджуються з 1 січня 2006

року, а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням   з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Протягом 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом (489-16), на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених  законів, що визнані неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із зазначеного за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року діти війни мали право на отримання підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»  № 489-У від 19.12.2006р. (у редакції Закону України від 15.03.2007р. № 749-У, який набрав чинності 28.03.2007р.) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність, затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року – 380 грн., з 1 квітня 2007 року – 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року – 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» складає з 9 липня 2007 року – 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року – 124 грн. 53 коп.

Разом з тим, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня  2007 року № 107-VI (надалі -  Закон № 107) були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної Війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10- рп від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно  до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення  змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті, що існувала до 1 січня 2008 року , втратила чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України  № 10-рп від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.  Передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня – 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.

Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії  з 22 травня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно статті 58 Закону України про державний бюджет  України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України на 2008 рік було затверджено прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2008 року – 470 грн., з 1 квітня 2008 року – 481 грн., з 1 липня 2008 року – 482 грн., з 1 жовтня 2008 року – 498 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування  правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано суду доказів та не доведено  правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Також судом не може бути прийнято до уваги та враховано як підставу не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії посилання відповідача на ту обставину, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 8 КАС України визначено, що забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Факт відсутності визначення та врегулювання  на законодавчому рівні питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни» не може бути підставою для позбавлення позивача визначених державою соціальних гарантій та підтримки його, як дитини війни.

Стаття 9 КАС України визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях  загальнодержавної сфери розповсюдження.

Враховуючи положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись принципом адміністративного судочинства, а саме верховенством права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, суд вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги і зобов’язати здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює встановленому законом прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року в сумі 710 грн. 90 коп., з 22.05.2008 року по 31.12.2008р.

Позивачем заявлено позовні вимоги про визнання неправомірною відмову Пенсійного фонду України у м. Дебальцеве у виплаті йому недоотриманої суми підвищення пенсії з 1 січня 2009 року та виплати зазначеного підвищення пенсії у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законом. Суд вважає необхідним відмовити у задоволенні цієї вимоги позивача на підставі наступного.

Відповідно до статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835 – VI  було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати , в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

На виконання вищевказаної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої  постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної  соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гривні, з 1 липня – 48,2 гривні та з 1 жовтня – 49,8 гривні.

З зазначеного випливає, що необхідно відмовити позивачці у задоволенні позовної вимоги щодо доплати до пенсії за 2009 рік.

Відповідно до ст.. 99 КАС України ОСОБА_1 пропустила річний строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів та не прохає суд поновити пропущений строк для звернення до суду   за захистом прав, свобод та  інтересів, який обчислюється із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення прав, свобод та інтересів.

З позовом позивач звернулася до суду тільки в січні 2010 року,  тому для захисту порушеного права позивачем пропущено строк звернення до суду.

Згідно зі ст.. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Управління Пенсійного фонду України міста Дебальцеве наполягає на пропущенні позивачем строку звернення до суду.

З урахуванням всіх обставин суд вважає, що позивачка пропустила строк звернення до суду без поважних причин.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись  ст. ст. 6, 159 -163, 186, 254, 99, 100 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

        В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Дебальцеве про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії та про стягнення недоотриманої суми підвищення пенсії та зобов’язання проводити виплату підвищення до пенсії – відмовити.

      Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її у судовому засіданні 11 березня 2010 року.

            Повний текст постанови складений 16 березня 2010 року.

Постанова вступає в законну силу через 10 днів після її проголошення, якщо не було подано заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання такої заяви, якщо протягом цього строку не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі до  апеляційного суду Донецької області через Дебальцевський міський суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя Дебальцевського

міського суду                         ОСОБА_2    

Справа № 2а-181 -2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Вступна та резолютивна частина)

11 березня 2010 року    Дебальцевський міський суд Донецької області у складі:                                           головуючої – судді:         Акімченко Ю.П.,

    при секретарі                     Коковенко А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дебальцевому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Дебальцеве про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної  допомоги «Дітям війни» , суд -

Керуючись  ст. ст. 6, 159 -163, 186, 254, 99, 100 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

        В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Дебальцеве про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії та про стягнення недоотриманої суми підвищення пенсії та зобов’язання проводити виплату підвищення до пенсії – відмовити.

      Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її у судовому засіданні 11 березня 2010 року.

Постанова вступає в законну силу через 10 днів після її проголошення, якщо не було подано заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання такої заяви, якщо протягом цього строку не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі до  апеляційного суду Донецької області через Дебальцевський міський суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя Дебальцевського

міського суду                         ОСОБА_2