Справа №1-197/10

ВИРОК

Іменем України

04.02.2010 року Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі:
головуючого:     судді Петрова Р.І.,

при секретарі:     Трофименко О.М.,

за участю прокурора:     Бабікова О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючої реалізатором на „Центальному” ринку в місті Кіровограді, не одруженої, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої;

-   у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 скоїла злісне невиконання батьківських обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, за таких обставин.

ОСОБА_1, будучи матір’ю своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, та відповідно особою, на яку згідно ст.ст. 150, 180 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», покладено обов’язок та відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, створення належних умов для розвитку дитини, до її самостійного життя та праці,  07.07.2008 року звернулася до служби у справах неповнолітніх Кіровоградської міської ради із заявою про надання дозволу дати згоду її неповнолітній дитині продати в установленому законом порядку частину квартири №130 в будинку по вул. Героїв Сталінграда, 32 у м. Кіровограді у зв’язку з роз’їздом сімей та зобов’язалась придбати на ім’я дитини житлову площу на протязі трьох місяців, будучи при цьому попередженою про відповідальність за порушення житлових прав дитини.

Одночасно, 07.07.2008 року ОСОБА_1 звернулася до служби у справах неповнолітніх Кіровоградської міської ради із заявою про надання дозволу дати згоду її неповнолітній дитині на придбання в установленому законом порядку квартири АДРЕСА_1.

На момент звернення ОСОБА_1 з вказаними заявами   ? частина квартири АДРЕСА_2 належала неповнолітній ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26.12.2003 року за № 208.

14.07.2008 року рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від №1019 «Про дозвіл на придбання житла» дозволено: неповнолітній дитині ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка мешкає в АДРЕСА_3, придбати в установленому законом порядку частину квартири АДРЕСА_4; гр. ОСОБА_1, яка мешкає в АДРЕСА_3, дати згоду її неповнолітній дитині ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, придбати в установленому законом порядку частину квартири АДРЕСА_5.

Разом з цим, 14.07.2008 року рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від  № 1020 «Про дозвіл на продаж житла» дозволено: неповнолітній дитині ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка мешкає в АДРЕСА_6, продати в установленому законом порядку частину приватизованої квартири, що знаходиться за вищезазначеною адресою та належить їй на підставі свідоцтва про право власності на житло № 208 від 26.12.2003 року; гр. ОСОБА_1, яка мешкає в                   АДРЕСА_6, дати згоду її неповнолітній дитині ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, продати в установленому законом порядку частину приватизованої квартири, що знаходиться за вищезазначеною адресою.        

При цьому, ОСОБА_1, діючи умисно, не дотрималась умов оформленого рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 14.07.2008 року № 1020 «Про дозвіл на продаж житла» дозволу, який в силу ч.4 ст. 177 Сімейного кодексу України надається в разі гарантування збереження права дитини на житло, та всупереч установленому законом порядку, який в силу ч.2 ст. 177 Сімейного кодексу України полягає в укладенні щодо майнового права на квартиру дитини договору, що підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, упродовж часу з серпня по листопад 2008 року, вступивши у зносини з невстановленими слідством особами, без укладення договору купівлі-продажу, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, реалізувала належне своїй неповнолітній дитині майнове право на ? частину квартири АДРЕСА_2 на підставі рішення третейського суду від 07.10.2008 року, ухваленого в третейському спорі за позовом ОСОБА_3 про визнання дійсним начеб-то укладеного договору купівлі-продажу вказаної квартири від 17.09.2008 року та права власності на неї до ОСОБА_2, в інтересах якої начеб-то приймала участь у відповідному спорі ОСОБА_1, внаслідок чого право власності на квартиру АДРЕСА_2 безпідставно зареєстроване за іншою особою – ОСОБА_3.

 Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1, допустивши протиправне оформлення належного її неповнолітній дитині майнового права на ? частину квартири АДРЕСА_2 всупереч установленому законом порядку за іншою особою, та отримавши за це суму грошових коштів у розмірі близько 30 000 грн., неспіврозмірну вартості 4-х кімнатної квартири та, відповідно, належної її неповнолітній дитині частини у зазначеній квартири, всупереч вимог                ч.3 ст. 177 Сімейного кодексу України, без дозволу органу опіки та піклування, фактично погодила своїй неповнолітній дитині відмову від майнових прав на відповідну частину квартири, неналежним чином розпорядившись отриманими грошовими коштами за продаж квартири, витративши їх на власні потреби, і ухилившись, тим самим, від виконання батьківських обов’язків по догляду за дитиною, встановлених ч.2 ст. 150 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, що в силу ч.4 ст. 155 Сімейного кодексу України є підставою для покладення на ОСОБА_1 відповідальності, встановленої законом.  

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1, самоусунувшись від виконання обов’язків по догляду за дитиною, встановлених ст.ст. 150, 180 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», якими закріплюється обов’язок та відповідальність батьків за виховання, навчання та розвиток дитини, створення належних умов для розвитку дитини, до її самостійного життя та праці, порушуючи власне зобов’язання про придбання на ім’я дитини житлової площі на протязі трьох місяців, надане службі у справах неповнолітніх Кіровоградської міської ради заявою від 07.07.2008 року в якості умови отримання дозволу дати згоду її неповнолітній дитині продати в установленому законом порядку частину квартири №130 в будинку по           вул. Героїв Сталінграда, 32 у м. Кіровограді, незважаючи на наявність рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 14.07.2008 року № 1019 «Про дозвіл на придбання житла», ані у визначений зобов’язанням строк, ані у подальшому житлової площі на ім’я дитини в установленому законом порядку не придбала.

Разом з цим, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1, діючи умисно, всупереч умов оформленого рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 14.07.2008 року № 1019 «Про дозвіл на придбання житла» дозволу, який в силу ч.4 ст. 177 Сімейного кодексу України надається в разі гарантування збереження права дитини на житло, та всупереч установленому законом порядку, який в силу ч.2 ст. 177 Сімейного кодексу України полягає в укладенні  щодо майнового права на квартиру дитини договору, що підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, вступивши у зносини з невстановленими слідством особами, без укладення договору купівлі-продажу, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, підписала надані їй невстановленими слідством особами документи про начеб-то розгляд справи третейським судом у третейському спорі за позовом ОСОБА_2 про визнання дійсним начеб-то укладеного договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 від 17.09.2008 року та права власності на неї до ОСОБА_4   й рішення від 07.10.2008 року, ухваленого за вказаним спором, якого фактично не існувало.

При цьому, на момент прийняття вказаного рішення третейського суду від 07.10.2008 року право власності на квартиру АДРЕСА_7 зареєстровано Обласним комунальним підприємством «Кіровоградське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації» 11.07.2008 року за іншою, ніж зазначено в начеб-то оспорюваному договорі, особою – ОСОБА_5.

Разом з цим, продовжуючи свої злочинні дії по ухиленню від виконання встановлених законом обов’язків батьків по догляду за дитиною, ОСОБА_1, діючи умисно та свідомо з моменту реалізації згідно рішення третейського суду від 07.10.2008 року належної їй та її неповнолітній дитині квартири №130 в будинку по вул. Героїв Сталінграда, 32 у м. Кіровограді, житлової площі в квартирі АДРЕСА_7 чи за іншою адресою у встановленому законом порядку на ім’я неповнолітньої дитини не придбала та права власності на неї не оформила.

Одночасно, продовжуючи систематично ухилятись від виконання обов’язків по догляду за дитиною, встановлених ст.ст. 150, 180 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» , усвідомлюючи факт відсутності у її неповнолітньої дитини законних майнових прав на будь-яку житлову площу, а також те, що єдиною правовою підставою для продовження проживання дитини в квартирі №130  будинку по вул. Героїв Сталінграда, 32 міг бути факт її реєстрації за відповідною адресою, ОСОБА_1 в лютому 2009 року, точної дати слідством не встановлено, без відому  ОСОБА_2 надала паспорт останньої невстановленим слідством особам, якими проведено зняття вказаної дитини з реєстрації в квартирі №130  будинку по вул. Героїв Сталінграда, 32, внаслідок чого місце проживання ОСОБА_2 з 20.02.2009 року до моменту поновлення реєстрації місця проживання неповнолітньої ОСОБА_2 – 01.12.2009 року, яке відбулось лише за втручанням прокуратури міста Кіровограда під час розслідування даної кримінальної справи, залишалось бути незареєстрованим.  

Після продажу частини квартири №130 в будинку по вул. Героїв Сталінграда, 32 у м. Кіровограді, яка належала неповнолітній ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26.12.2003 року за               № 208, ОСОБА_1, всупереч вимог ст.ст. 150, 180 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» , якими визначено, що кожна дитина має право на охорону здоров’я, рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, не прийнявши мір протягом часу з листопада 2008 року по теперішній час по придбанню іншої житлової площі та оформлення її згідно чинного законодавства за своєю неповнолітньою дитиною, порушила майнове право ОСОБА_2 на ? частину квартири АДРЕСА_2, чим, у свою чергу, завдала майнової шкоди останній на суму вартості ? частини квартири АДРЕСА_2.

           З листопада 2008 року по жовтень 2009 року ОСОБА_1, продовжуючи злісно ухилятись від виконання обов’язків по догляду за дитиною, встановлених ч. 2 ст. 150, ст. 180 Сімейного кодексу України, до служби у справах неповнолітніх Кіровоградської міської ради, правоохоронних чи інших державних органів не зверталась, ігноруючи, тим самим, факт невиконання нею власного зобов’язання про придбання на ім’я дитини житлової площі та порушення житлових прав останньої. Протягом вказаного періоду часу ОСОБА_1, самоусунувшись від виконання покладених на неї батьківських обов’язків по догляду за дитиною, не вжила заходів до поновлення прав її неповнолітньої дитини шляхом заявлення позовів, звернення до органів прокуратури, органів місцевого самоврядування, служби у справах дітей, інших правоохоронних органів, постійно зловживала алкоголем, вела аморальний спосіб життя, не приймала участі у вихованні та утриманні й догляді за своєю неповнолітньою дитиною, внаслідок чого неповнолітня ОСОБА_2 вимушена була забезпечувати власне існування самостійно, працюючи реалізатором на ринку, та не маючи, у зв’язку з цим, реальної можливості скористатися правом на післяшкільну освіту.

Таким чином, внаслідок злісного невиконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов’язків по догляду за дитиною протягом тривалого часу – з 07.10.2008 року, тобто дати реалізації квартири АДРЕСА_2 по теперішній час,          ОСОБА_1 порушила житлові права своєї дитини – ОСОБА_2, що полягали у праві власності на ? частини вищевказаної квартири, та праві проживання у ній, не забезпечила придбання нового житла та не зареєструвала за ОСОБА_2 іншого нерухомого майна, спричинивши останній тяжких наслідків у вигляді майнових втрат на суму вартості ? частини квартири АДРЕСА_2 та позбавлення її зареєстрованої частки нерухомого майна, належної ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 208 від 26.12.2003 року.      

Підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злісного невиконання встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною визнала повністю. Вказувала, що скоїла злочин за обставин, викладених у обвинувальному висновку. У вчиненому злочині розкаювалась.

Вина ОСОБА_1 підтверджується доказами, дослідженими в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України.

Таким чином, обвинувачення, пред'явлене підсудній, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 166 КК України, як злісне невиконання батьківських обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

При призначенні підсудній покарання суд враховує, що вона вчинила злочин середньої тяжкості, особу винної, яка характеризується позитивно, раніше не судима.

Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудної, є її щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної, не встановлено.

Суд вважає за необхідне призначити підсудній покарання у виді обмеження волі, однак, приймаючи до уваги тяжкість та обставини вчиненого злочину, особу підсудної, суд приходить до висновку про можливість її виправлення без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити її від відбування покарання з випробуванням.

    Судові витрати по справі відсутні, цивільний позов не пред’явлено, речові докази зберігаються при справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України, і призначити їй покарання у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо вона на протязі однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженій до набрання вироком законної сили залишити той же - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд міста Кіровограда.

Суддя Кіровського районного

суду міста Кіровограда                                                                           ОСОБА_6