№ 2-1373/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2010 року м. Сімферополь
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді – Корогодіної О.Е.
при секретарі – Амірасланові Р.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Акціонерного Банку «Київська Русь» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
АБ «Київська Русь» звернувся до суду з позовом, яки згодом був уточнений, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 4855 грн., суми штрафів за прострочену суму кредиту та процентів за ним – 335 грн., заборгованості за несплаченими відсотками – 700 грн., а всього – 5890 грн. Позовні вимоги АБ «Київська Русь» мотивовані тим, що 19 серпня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 10311-19-08-2, відповідно до якого Кредитодавець надав Позичальнику кредит на споживчі цілі в сумі 7000 грн. на строк до 19 серпня 2011 року за відсотковою ставкою у 0,001% річних. Гроші за кредитним договором відповідачу з боку банку були надані, однак, з 11 серпня 2009 року позичальник не виконує свої зобов’язання за кредитним договором щодо його повернення та сплати відсотків за його користування у результаті чого і утворилася вказана заборгованість.
У судове засідання представник АБ «Київська Русь» не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на їх правомірність та заснованність на вимогах діючого цивільного законодавства України.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та згоду з позовними вимогами АБ «Київська Русь».
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АБ «Київська Русь» підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 19 серпня 2008 року між АБ «Київська Русь» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 10311-19-08-2, відповідно до якого Кредитодавець надав Позичальнику кредит на споживчі цілі в сумі 7000 грн. на строк до 19 серпня 2011 року за відсотковою ставкою у 0,001% річних.
Пунктом 7 даного договору була встановлена відповідальність сторін за порушення зобов’язань за кредитним договором, зокрема, щодо сплати штрафів.
Згідно зі статтею 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статями 549 та 550 Цивільного кодексу України встановлено, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно. які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Отже, судом було встановлено, що АБ «Київська Русь» були належним чином виконані його зобов’язання щодо видачі відповідачу кредитних коштів, проте, ОСОБА_1 свої зобов’язання виконувала неналежним чином, в результаті чого і утворилася заборгованість перед позичальником.
Через неналежне виконання своїх зобов’язань з боку позичальника у нього перед АБ «Київська Русь» утворилася загальна заборгованість за кредитним договором на суму 5890 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, на користь АБ «Київська Русь» з відповідача належить до стягнення сплачені судовий збір у сумі 59 грн. та витрати на ІТЗ – 120 грн., які підтверджуються відповідними платіжними документами.
На підставі наведеного, керуючись статтями 554, 555, 549, 550, 625, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, 10, 11, 60, 74, 88, 130, 174, 215-218, 224-233 Цивільного процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Акціонерного Банку «Київська Русь» – задовольнити.
Стягнути на користь Акціонерного Банку «Київська Русь» (рахунок для погашення заборгованості № НОМЕР_1 МФО 384793 у Сімферопольській філії АБ «Київська Русь») з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість за кредитом у розмірі 4855 грн., суму штрафів за прострочену суму кредиту та процентів за ним – 335 грн., заборгованість за несплаченими відсотками – 700 грн., а всього – 5890 грн.
Стягнути на користь Акціонерного Банку «Київська Русь» (рахунок для погашення заборгованості № НОМЕР_1 МФО 384793 у Сімферопольській філії АБ «Київська Русь») з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір у сумі 59 грн. та витрати на ІТЗ – 120 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя