Справа №2-86/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

м. Добропілля                                                                                            04 лютого 2010 р.

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:                                                                          

головуючого судді                         Садчикова Д.В.

при секретарі                         Влащенко І.М.

за участю позивача                         ОСОБА_1

представників відповідачів                     ОСОБА_2

                                ОСОБА_3

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Добропілля цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 управління Держгірпромнагляду по Донецькій області, Відділу освіти Добропільської районної державної адміністрації Донецької області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля – «про визнання актів за формою Н-5 від 22.07.2009 року та Акту №1 за формою НПВ від 22.07.2009 року недійсними, встановлення факту нещасного випадку на виробництві та зобов’язання скласти Акт за формою Н-1» , суд, -

      ВСТАНОВИВ:

     06 листопада 2009 року позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 управління Держгірпромнагляду по Донецькій області, Відділу освіти Добропільської районної державної адміністрації Донецької області, третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля – «про оспорювання висновків комісії в Акті спеціального розслідування та про спонукання до видачі Акту про нещасний випадок на виробництві».

    Ухвалою суду від 07 грудня 2009 року в якості співвідповідача по справі було залучено  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля (а.с.28).

    27.01.2010 року позивачка уточнила свої позовні вимоги, виклавши їх у наступній редакції, просила суд - визнати акти за формою Н-5 від 22.07.2009 року та Акт №1 за формою НПВ від 22.07.2009 року недійсними, встановити факт нещасного випадку, що відбувся з ОСОБА_5 під час виконання останнім трудових обов’язків 28 червня 2009 року о 12 годині 15 хвилин та зобов’язати Територіальне управління Держгірпромнагляду по Донецькій області скласти Акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, що стався з її чоловіком ОСОБА_5 28 червня 2009 року о 12 годині 15 хвилин під час виконання ним трудових обов’язків, внаслідок чого настала смерть останнього. Дані уточнення були прийняті ухвалою від 27.01.2010 року (а.с.94).

    В судовому засіданні позивачка пояснила, що 28 червня 2009 року знаходячись у відрядженні в с. Белосарайська Коса Першотравневого району Донецької області загинув її чоловік ОСОБА_5, який працював водієм мікроавтобуса «Газель» з 18 серпня 2008 року  у відділі освіти Добропільської районної державної адміністрації. Згідно розпорядження голови  Добропільської районної державної адміністрації про виділення автотранспорту від 25.06.2009 року за №254 та наказу відділу освіти Добропільської районної державної адміністрації від 25.06.2009 року за №63-Л її чоловік був направлений у відрядження на автотранспорті ГАЗ-32213 у Першотравневий район для перевозки працівників Добропільської районної державної адміністрації на відпочинок. Час перебування у відрядженні був встановлений з 26.06.2009 року 29.06.2009 року з наданням вихідних днів за вказані відпрацьовані дні.

    28.06.2009 року її за телефоном сповістили, що її чоловік помер внаслідок втоплення. Для проведення розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком наказом територіального управління Дергірпромнагляд була складена комісія. Надалі її сповістили, що буде складено Акт за формою НПВ, тобто про нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом. 06 серпня 2009 року їй був виданий акт спеціального розслідування нещасного випадку, у якому зазначений висновок комісії про те, що нещасний випадок, що відбувся з її чоловіком, вважати не пов'язаним з виробництвом, і повинен бути складений акт за формою НТВ.  При цьому зазначений акт спеціального розслідування датований 22 липня 2009 р. Але в той день її дочці повідомили зовсім про інше рішення комісії. Коли саме спеціальна комісія дійшла іншого висновку, чому дочка не була запрошена на засідання комісії, їй невідомо. Таким чином, було порушено її право на одержання інформації про хід проведення розслідування й право взяти участь на засіданні комісії, щоб запропонувати особисту думку із приводу причин нещасного випадку, тобто, були порушені вимоги, передбачені п. 42 Порядку розслідування й ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004 р. №1112. Не згодна з  актом спеціального розслідування нещасного випадку, що відбувся з її чоловіком ОСОБА_5 від 22.07.2009 р., затвердженого першим заступником начальника тер управління Дергірпромнагляду по Донецькій області 29.07.09 р. з наступних підстав.

Відповідно до п. 46 Порядку розслідування й ведення обліку... спеціальна комісія зобов'язана була визначити відповідність умов праці чоловіка у відрядженні і його    безпеки законодавству про охорону  праці. Тому що місцем перебування й роботи  чоловіка була територія приватного пансіонату, де на стоянці перебував його автомобіль,  комісія повинна була з'ясувати умови праці чоловіка у даному місці. В акті розслідування вказується тільки про те, що він був забезпечений харчуванням і водою, але не відображено, чи був він забезпечений житлом, і які в нього були умови для проведення    заходів щодо особистої гігієни. Комісія не звернула уваги на той факт, що відповідач, відділ освіти, не обмовив з чоловіком побутові умови при знаходженні його у відрядженні, він не був забезпечений житлом у пансіонаті і йому не був виданий відрядний аванс для зняття якогось іншого житла. Відповідач знав, що чоловік буде змушений цілодобово жити в автомобілі й байдуже до цього ставився. У результаті чоловік після приїзду на територію пансіонату, тобто, після рейса, а потім після проведення робіт, пов'язаних   із приведенням автомобіля в  порядок, протягом 2-х діб до нещасного випадку не мав повноцінного відпочинку, що є порушенням трудового законодавства й заходів з охорони праці з боку відповідача.

У жарку погоду чоловік змушений був відпочивати й спати в автомобілі, не обладнаному спеціальним спальним місцем, що не могло не позначитися негативно на стан його здоров'я до моменту нещасного випадку. Він дуже добре плавав і без причини  втоплення не могло відбутися. У чоловіка також були відсутні умови для здійснення   заходів з особистої гігієни. Як їй пояснили інші відпочиваючі люди, у пансіонаті був відсутній душ із теплою водою, і адміністрація пансіонату рекомендувало купання у морі, посилаючись на те, що там тепліше вода. Як причина нещасного випадку й підстави для висновку про те, що нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, в акті вказується особиста необережність її чоловіка. Але при цьому не конкретизовано, у чому саме вона виявилася. Крім того, наявність особистої необережності, якщо вона мала місце, не виключає відповідальність роботодавця й визнанні нещасного випадку пов'язаного з виробництвом.

З огляду на вищевикладені обставини, вважає, що спеціальна комісія   необґрунтовано дійшла висновку про те, що нещасний випадок, який був з її чоловіком, не пов'язаний з виробництвом.

    Просила суд ухвалити рішення, яким визнати акти за формою Н-5 від 22.07.2009 року та Акт №1 за формою НПВ від 22.07.2009 року недійсними, встановити факт нещасного випадку, що відбувся з ОСОБА_5 під час виконання останнім трудових обов’язків 28 червня 2009 року о 12 годині 15 хвилин та зобов’язати Територіальне управління Держгірпромнагляду по Донецькій області скласти Акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, що стався з її чоловіком ОСОБА_5 28 червня 2009 року о 12 годині 15 хвилин під час виконання ним трудових обов’язків, внаслідок чого настала смерть останнього.

    Представник відповідача ОСОБА_4 управління Держгірпромнагляду по Донецькій області в судове засідання не з’являвся, у зв’язку з тим, що Теруправління обмежене у фінансуванні в частині, виплати коштів на відрядження, у зв'язку з цим, не мали можливості направити свого представника для участі у засіданні. Просили розглянути дану справу без їхньої участі. На кожне судове засідання постійно надавали до суду відповідні листи (а.с.24,25;29,30;35;91,92;95,96) зі своїми поясненнями, відповідно яких, згідно з наказом теруправління від 01.07.2009 р. № 601 відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112 (далі - Порядку), створено комісію із спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався з водієм відділу освіти Добропільської райдержадміністрації ОСОБА_5 В ході проведення спеціального розслідування комісією встановлено, що ОСОБА_6 з 26.06.2009 р. по 29.06,2009 р., відповідно до наказу відділу освіти Добропільської райдержадміністрації від 25.06.2009 р. № 63-л, був відряджений для перевозки людей на відпочинок у Першотравневий район Донецької області. ОСОБА_5 26.06.2009 р. о 14:15 виїхав на службовому автомобілі НОМЕР_1 з працівниками Добропільської райдержадміністрації з м. Добропілля. Прибувши до селища Білосарайська коса Першотравневого району близько 18:00, він поставив автомобіль на стоянку приватного пансіонату за адресою вул. Азовська, 35-а та пішов відпочивати. Під час відпочинку ОСОБА_5 було забезпечено харчуванням та питною водою. ОСОБА_5 28.06.2009 р. о 11:15 прийшов на пляж та розмістився відпочивати з працівниками Добропільської райдержадміністрації. Через деякий час він з ОСОБА_7 пішов купатися у воду. ОСОБА_7 раніше вийшла з води, а ОСОБА_5 продовжував купатися. Співробітники пішли з пляжу до пансіонату, а о 14:00 вони звернули увагу на те, що ОСОБА_5 не повернувся з пляжу та пішли його шукати. Після пошуків працівники Добропільської райдержадміністрації знайшли тіло ОСОБА_5 Співпрацівники потерпілого звернулися до міліції, після цього тіло ОСОБА_5 направлено до моргу Маріупольської міської лікарні № 3. З обставин справи комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, керуючись п. 18 Порядку, зроблено висновок, що ОСОБА_5 на момент смерті не виконувалася робота в інтересах підприємства та прийнято рішення скласти акти за формою Н-5 та НПВ від 22.07.2009 р.

Теруправлінням детально розглянуті матеріали розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком з ОСОБА_5 та вважають що комісією під час розслідування не порушено вимог діючого Порядку. У зв'язку з цим, просили залишити позов ОСОБА_1 без задоволення та залишити в силі акти за формою Н-5 та НПВ від 22.07.2009 р.

    Представник співвідповідача Відділу освіти Добропільської районної державної адміністрації Донецької області, за дорученням начальник відділу освіти ОСОБА_2 (а.с.39) в судовому засіданні позов не визнала, судові пояснила, що з вимогою, викладеною в позові відділ освіти Добропільської райдержадміністрації не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до розпорядження голови Добропільської райдержадміністрації від 25.06.2009 № 254 «Про виділення автотранспорту» та наказу відділу освіти від 25.06.2009 № 63-л «Про відрядження» ОСОБА_5, водій відділу освіти з автомобілем ГАЗ-32213, державний номер НОМЕР_2 знаходився у відрядженні з 26.06.2009 по 29.06.2009. Відпочиваючі райдержадміністрації та водій відділу освіти ОСОБА_5 розташувалися в с. Білосарайська Коса (Першотравневий район) в приватному пансіонаті за адресою вул. Азовська, 35 а. В ході проведення спеціального розслідування комісією встановлено, що територія приватного пансіонату огороджена та облаштована належним чином: подвір'я чисте, прибране, в наявності навіси від сонця, столи та стільці; туалети, душові в робочому стані. До послуг відпочиваючих пансіонату - холодильники та плитки. Під час відпочинку ОСОБА_5 був забезпечений харчуванням та питною водою. Пляж, на якому трапився нещасний випадок, чистий, без сторон предметів, мілководний. ОСОБА_5 був направлений у відрядження за його згодою та згодою його сім'ї. За роботу у вихідні дні відповідно до наказу відділу освіти водію надавались вихідні дні у зручний для нього час.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.14 Закону України «Про охорону праці» ОСОБА_5, водій відділу освіти, порушив правила особистої безпеки, виявив особисту необережність (купання під час шторму). У зв'язку з цим просила залишити позов ОСОБА_1 без задоволена та залишити в силі акти за формою Н-5 та НПВ від 22.07.2009 р..

    Представник співвідповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля, за дорученням провідний спеціаліст юридичного сектору ОСОБА_3 (а.с.23) в судовому засіданні позов не визнала, судові пояснила, що ОСОБА_1 в позовній заяві стверджує, що з її чоловіком ніби-то стався нещасний випадок пов'язаний з виробництвом 28.06.2009 року при виконання трудових обов'язків. З даними твердженнями позивача, про настання нещасного випадку Відділення Фонду погодитися не може з наступних підстав:

згідно пункту 17 «Порядку розслідування та ведення нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112 нещасні випадки, які виникли внаслідок раптового погіршення стану здоров'я робітника під час виконання ним трудових обов'язків, признаються пов'язаними з виробництвом при умові, що погіршення стану здоров'я робітника виникло внаслідок впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які підтверджені медичним висновком. Такі висновки відсутні.

Комісія, призначена наказом № 601 від 01.07.2009 року про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, до складу якої входить також представник ФСС, не встановила ніяких небезпечних або шкідливих факторів. Причиною нещасного випадку стала особиста необережність ОСОБА_5, як і було зазначено в пункті 4 акту за формою Н-5 від 22.07.2009 року, відповідно до цього також було складено акт за формою НПВ від 22.07.2009 року.

На підставі вищевикладеного, вважають позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим просила суд відмовити позивачу в позовних вимогах у повному обсязі.

    Свідок ОСОБА_8 судові показала, що В червні 2009 року вона працювала у відділі освіти Добропільської райдержадміністрації. На вихідні дні з 26 по 29 червня вирішала, разом з іншими колегами поїхати відпочивати в с. Білосарайська Коса Першотравневого району. Всі розселилися по кімнатам в пансіонаті, а водій відпочивав в автомобілі. 28 червня 2009 року був сильний шторм. Чула, як ОСОБА_5 збирався до моря, хоча ходили чутки, що вже втопилося два чоловіка з сусіднього пансіонату. Можливо було пов’язано з погодними умовами. Душ був, але не було умов для купання в ньому, вода було холодна.

Свідок ОСОБА_9, показала, що позивач по справі є матір’ю. 22.07.2009 року  була присутня на засіданні комісії, були присутні ОСОБА_2 Меркулова. Було все обговорено і повідомлено їй, що складено акт за формою Н-1 пов’язаний  з виробництвом. Більше її ні на яке засідання комісії не визивали, а тільки на початку серпня 2009 року матері повідомили, що акт складено за формою Н-5 не пов’язаний з виробництвом. Ніхто не міг пояснити чому змінилася форма акту і з яких причин. Було оголошено на засіданні, що акт складено за формою Н-1. На її запитання Меркулова їй відповіла, що все вирішено на вищому рівні, тому видано акт форми Н-5.

ОСОБА_10 в судовому засіданні засвідчила, що на вихідні дні перед днем Конституції 26 червня 2009 року вирішили з колегами по роботі поїхати відпочити на море в с. Білосарайська Коса Першотравневого району. Все було вирішено на рівні керівництва, законно виділено транспорт, оформлені відрядження. В п’ятницю, приблизно о 14-14.30 годині виїхали з водієм ОСОБА_11, останнього знала, разом працювали. Приїхали на місце приблизно о 18-19 годині, розселилися по кімнатам. ОСОБА_6 сказав, що буде ночувати в автомобілі. Обідами водія забезпечували. В неділю вона ОСОБА_6 взагалі не бачила, була з онуками. Ближче до обіду почали говорити, що не має ОСОБА_11. А коли вже він не прийшов на обід, пішли його шукати. Особисто не ходила шукати, ходили співробітники, упізнали тіло. Позвонили в міліцію та швидку допомогу. В кімнаті було вільне місце, пропонували ОСОБА_11, але він відмовився.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що 26.07.2009 року вона в складі групи співробітників з племінницею поїхали відпочити в с. Білосарайська Коса, приїхали пізно приблизно о 18-19 годині. 27.07.2009 року був сильний шторм, сходили на море, гуляли, не купалися. 28.07.2009 року приблизно о 10.00 годині пішла на море з Лисак. Після обіду почали говорити, що не має ОСОБА_11 на обід. Сиділи ОСОБА_13 і ОСОБА_14. Вона  з ОСОБА_14 пішли на море пошукати ОСОБА_11. Коли прийшли на море пішли в праву сторону. Приблизно метрів за 800 лежала людина на березі, накрита полотенцем. Поблизу сиділа незнайома жінка. Ми запитали хто той чоловік. Вона скала, що він вже лежить на березі приблизно біля 1,5 години. Що вже приїзджала швидка допомога, але вже не могли нічим допомогти. Коли відкрила лице людини впізнала ОСОБА_11. Сразу побігли до співробітників і повідомили, що ОСОБА_11 втопився. Позвонили в швидку допомогу, міліцію, та повідомили в райдержадміністрацію м. Добропілля. Приїхали робітники міліції, брали з нас пояснення. Потім приїхала швидка допомога і забрала труп ОСОБА_11. Погодні умови того дня на морі були дуже погані. Шторм та сильний вітер. У морі просто зносило з ніг. Люди в основному тільки загорали на пляжі не купалися. Душ в пансіонаті був, люди користувалися ним.

ОСОБА_14 засвідчила, що 26.07.2009 року поїхали з групою співробітників відпочити на день Конституції в с. Білосарайська Коса. Приїхали приблизно о 18-18.30 годині, розселилися по кімнатам, місця були заброньовані. В кімнаті була з донькою, племінницею, та ОСОБА_13. 28.07.2009 року пішла на море, через деякий час підійшла ОСОБА_13. Потім підійшов ОСОБА_11. ОСОБА_13 і ОСОБА_11 зайшли в море, і ОСОБА_13 зразу ж вийшла та пішла в пансіонат. Деякий час бачила як купається ОСОБА_11, а потім почала слідкувати за донькою та племінницею. Ближче до обіду разом з дітьми пішли в пансіонат готувати обід. ОСОБА_11 так і не прийшов до обіду, почали говорити, що не має ОСОБА_6, ОСОБА_12 почула розмову і запропонувала пройтися по березі, пошукати його. Разом з ОСОБА_12 пішли по правому березі моря, пройшовши приблизно метрів 800 побачили тіло людини вкрите полотенцем. ОСОБА_12 відкрила лице, впізнали ОСОБА_11. Зразу ж повідомили в швидку допомогу та міліцію. Приїхали міліція та швидка допомога, брали пояснення.

З показань свідка ОСОБА_13 вбачається, що коли вона з колегами вирішила їхати відпочивати на вихідні дні присвячені Дню Конституції на море, особисто позвонила позивачці, так як давно з нею знайома і повідомила, що їх везе її чоловік ОСОБА_11. Вона була дуже засмучена, зразу ж почала переживати де чоловік буде ночувати та де харчуватися. Оскільки була дуже знайома з сім’єю ОСОБА_11, пообіцяла особисто простежити за її чоловіком де він буде відпочивати та харчуватися. Попросила Калашникову взяти лишній матрас для відпочинку. По приїзду запропонували ОСОБА_11 ночувати в кімнаті пансіонату, але він відмовився і пішов в автомобіль. Він на задньому сидінні постелився, було достатньо місця для відпочинку. Кожного дня його годували тричі на день, горячими обідами. 28 червня 2009 року близько до обіду пішла до моря. Ще розмовляла з ОСОБА_11. ОСОБА_11 залишив біля неї на пляжу свої речі і пішов купатися. Хоча був сильний шторм, купалося дуже багато людей. Коли її відкинуло хвилею, пішла на берег, а ОСОБА_6 сказав, що він дуже добре плаває і ще залишиться у воді. Зібрала дітей і  пішли готувати обід. На обід ОСОБА_6 не прийшов і почали піклуватися. Пішла подивитися в автомобіль - ОСОБА_6 не було, а ОСОБА_14 і Чамор пішли вздовж моря, де і знайшли тіло ОСОБА_6. Зразу ж визвали швидку допомогу, міліцію, дали пояснення, а ОСОБА_8 і Моргун були на місці, поки тіло ОСОБА_6 не забрали в морг. ОСОБА_11 не скаржився в той день на стан здоров’я. Говорив, що йому подобається відпочивати.

Заслухавши пояснення позивачки, представників відповідачів, свідків та вивчивши матеріали справи, суд вважає що позов слід залишити без задоволення. Свій висновок суд обґрунтовує  наступним.

    Як вбачається з обставин справи та підтверджується матеріалами справи, позивачка э дружиною ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.5), який згідно свідоцтва про смерть помер 28 червня 2009 року (а.с.4). ОСОБА_5 працював відповідно до наказу №14-к від 18.08.2008 року водієм мікроавтобусу «Газель» у відділі освіти Добропільської райдержадміністрації, що також підтверджується копією трудової книжки (а.с.6-8).

    28.06.2009 року з ОСОБА_5 стався нещасний випадок при наступних обставинах:

ОСОБА_6 з 26.06.2009 р. по 29.06.2009 р., відповідно до наказу відділу освіти Добропільської райдержадміністрації від 25.06.2009 р. № 63-л, був відряджений для перевозки людей на відпочинок у Першотравневий район Донецької області (а.с.10), для цього розпорядженням Голови Добропільської райдержадміністрації було виділено автомобіль НОМЕР_3 (а.с.9). ОСОБА_5 26.06.2009 р. о 14:15 виїхав на службовому автомобілі НОМЕР_1 з працівниками Добропільської райдержадміністрації з м. Добропілля. Прибувши до селища Білосарайська коса Першотравневого району близько 18:00, він поставив автомобіль на стоянку приватного пансіонату за адресою вул. Азовська, 35-а та пішов відпочивати. Під час відпочинку ОСОБА_5 було забезпечено харчуванням та питною водою. ОСОБА_5 28.06.2009 р. о 11:15 прийшов на пляж та розмістився відпочивати з працівниками Добропільської райдержадміністрації. Через деякий час він з ОСОБА_7 пішов купатися у воду. ОСОБА_7 раніше вийшла з води, а ОСОБА_5 продовжував купатися. Співробітники пішли з пляжу до пансіонату, а о 14:00 вони звернули увагу на те, що ОСОБА_5 не повернувся з пляжу та пішли його шукати. Після пошуків працівники Добропільської райдержадміністрації знайшли тіло ОСОБА_5 Співпрацівники потерпілого звернулися до міліції, після цього тіло ОСОБА_5 направлено до моргу Маріупольської міської лікарні № 3.

Вищезазначені обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_13, даними останніми в судовому засіданні.

За даним фактом згідно з наказом ОСОБА_4 управління Держгірпромнагляду по Донецькій області від 01.07.2009 р. № 601 (а.с.44-47) відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112 (далі - Порядку), було створено комісію із спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався з водієм відділу освіти Добропільської райдержадміністрації ОСОБА_5. Комісією складено протокол огляду місця, де трапився нещасний випадок з план-схемою до нього (48,49). Постановою від 01.07.2009 року слідчого СВ Першотравневого РВ було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 115 КК України (а.с.57). Відповідно лікарського свідоцтва про смерть №1304 від 29.06.2009 року (а.с.61,62) та додаткового листа Маріупольського відділення СМЕ від 21.07.2009 року за №1087 (а.с.54) – смерть ОСОБА_5 наступила в наслідок механічної асфіксії, від закриття дихальних шляхів рідиною (втоплення).  Також, згідно листа КЛПЗ «Добропільська ЦРЛ» від 17.07.2009 року (а.с.59), на підставі даних амбулаторної карти та карти періодичних профоглядів захворювань, які могли б привести до втрати свідомості у ОСОБА_5 не було. Пунктом 3.16 . Робочої інструкції передбачено, що водій не повинен допускати випадків зайняття сторонніми справами у робочий час (а.с.70-72).    

З вищезазначених обставин справи комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, керуючись п. 18 Порядку, зроблено висновок, що ОСОБА_5 на момент смерті не виконувалася робота в інтересах підприємства та прийнято рішення скласти акти за формою Н-5 (а.с.11-15) та НПВ (а.с.16-19) від 22.07.2009 р..  

Аналізуючи всі обставини справи, додані докази, суд вважає, що комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_5 було зроблено вірний та всебічний висновок про те, що останнім на момент смерті не виконувалася робота в інтересах підприємства та прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо складання актів за формою Н-5 (а.с.11-15) та НПВ (а.с.16-19) від 22.07.2009 р..  

Згідно статті 10 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що підстав для задоволення позову ОСОБА_1 у суду не має.

    На підставі викладеного, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р., «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій  на виробництві» затвердженого Постановою КМУ №1112 від 25.08.2004 року, ст. 171 КЗ про П України та керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд, -

                        ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 управління Держгірпромнагляду по Донецькій області, Відділу освіти Добропільської районної державної адміністрації Донецької області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля – «про визнання актів за формою Н-5 від 22.07.2009 року та Акту №1 за формою НПВ від 22.07.2009 року недійсними, встановлення факту нещасного випадку на виробництві та зобов’язання скласти Акт за формою Н-1» - залишити без задоволення.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Надруковано одноособово в одному примірнику у нарадчій кімнаті.

Повний склад рішення суду виготовлено 09 лютого 2010 року.

Головуючий суддя:                         Д.В. Садчиков