Справа № 2-434/10

Р І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 березня 2010року                                                                                      м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді      Перекупка І.Г.,

при секретарі              Мітюхіної О.В.,

за участю прокурора  Власенко Д.В.

розглянувши у заочному відкритому судовому засідінні у м. Димитров Донецької області справу за позовом прокурора м. Димитров в інтересах Димитровської центральної міської лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, потерпілої від злочину,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Димитрова звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1  про стягнення з нього на користь Димитровської центральної міської лікарні витрат на лікування особи, потерпілої від злочину.

В обґрунтування вимог вказав, що 15 липня 2008року приблизно о 10.00годині, ОСОБА_1 керуючи належним їй автомобілем ВАЗ 21043, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі, у напрямку ДПІ, розташованої за адресою: м. Димитров вул. Артема, порушуючи п. 12.3 Правил дорожнього руху, згідно якого «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об*їзду перешкоди», проявила злочинну недбалість та неуважність, та не прийнявши мір для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, здійснила наїзд на ОСОБА_2, яка переходила проїжджу частину вказаної дороги. Внаслідок цього ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, та з 17.07.2008 року по 24.07.2008 року перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Димитровської ЦМЛ і на її лікування було витрачено 583,73грн. В ході розгляду Димитровським міським судом даної кримінальної справи питання про відшкодування шкоди Димитровській ЦМЛ не вирішувалося. Вироком Димитровського міського суду від 20.10.2008 року ОСОБА_1. визнано винною у скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та засуджено до штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів громадян.

    Відповідачка ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилася, про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.

             Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та обов’язки сторін і немає необхідності вислуховувати їх особисті пояснення.

Судом встановлено, що вироком Димитровського міського суду від 20.10.2008 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та засуджено до штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів громадян (а.с.5-6). Внаслідок цього ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, та з 17.07.2008 року по 24.07.2008 року перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Димитровської ЦМЛ і на її лікування, згідно довідки Димитровської ЦМЛ, було витрачено 583,73грн. (а.с.4).

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, а також це положення випливає із п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду від 07 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат»: .. .відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого може покладатися тільки на особу, вина якої у вчиненні злочину встановлена обвинувальним вироком суду (у тому числі без призначення покарання, із звільненням від покарання, про умовне засудження чи засудження з відстрочкою виконання вироку)».

Згідно ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається функція   представляти інтереси громадянина чи держави в суді у випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 45 ЦПК України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому Кодексом та іншими законами.

    Оскільки за постановою суду доведено скоєння злочину відповідачем і його визнано винним у спричиненні потерпілій середньої важкості тілесних ушкоджень, закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 були витрачені кошти, які не відшкодовані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

    На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати у сумі 51 грн. судового збору.

    На підставі ст.1206 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 130, 209, 212, 215,  224-226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора м. Димитров в інтересах Димитровської центральної міської лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, потерпілої від злочину, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, 12 вересня 1978року народження, на користь Димитровської центральної міської лікарні в рахунок відшкодування витрат на лікування особи, що потерпіла від злочину 583 (п*ятсот вісімдесят три) грн. 73 коп., перерахувавши цю суму на розрахунковий рахунок  35419002001957 в  УДК України в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 01990855.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 51грн.

Заочне рішення може бути  переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Димитровського міського суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд  протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Судья